1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2024 року

м. Київ

справа № 676/186/20

провадження № 61-18829св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", в інтересах якого діє адвокат Сергійчук Юрій Вікторович, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Швець О. Д., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня

2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах в особі держави звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Форк", ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказував, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 жовтня 2017 року № 22-21045-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну

ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0418), розташовану за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу 22 жовтня 2017 року державний реєстратор зареєстрував право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За договором купівлі-продажу від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 продав спірну земельну ділянку ТОВ "Форк", яке в подальшому включило її до складу об`єднаної земельної ділянки площею 88,00 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0531).

14 грудня 2017 року ТОВ "Форк" продало об`єднану земельну ділянку

ОСОБА_2, який 3 січня 2018 року здійснив її поділ на дві земельні ділянки площею по 44,00 га кожна (кадастрові номери 6822484100:02:003:0532, 6822484100:02:003:0533). Надалі ОСОБА_2 передав зазначені земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест". Державний реєстратор зареєстрував право власності ТОВ "Зарус-Інвест" на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (записи про право власності від 17 березня

2018 року №№ 25292692 і 25293043).

За договорами оренди землі від 20 березня 2018 року ТОВ "Зарус-Інвест" передало земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0532 та 6822484100:02:003:0533 в оренду ТОВ "Агро-Еко-Граунд", речове право якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 березня 2018 року за №№ 25374393 і 25374304.

Прокурор зазначав, що наказом Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області від 27 липня

2017 року № 10-13329/15-17-СГ ОСОБА_1 у порядку приватизації землі набув право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3221288400:07:012:0007) для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Світелівської сільської ради Броварського району Київської області.

Наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 жовтня

2017 року № 22-21045-СГ є незаконним, оскільки на час його прийняття

ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області від 27 липня

2017 року № 10-13329/15-17-СГ від використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3221288400:07:012:0007) для ведення особистого селянського господарства та не міг набути таке право повторно.

ТОВ "Форк" придбало спірну земельну ділянку в особи, яка не мала права на її отримання та відчуження, після чого включило цю ділянку до складу іншої земельної ділянки, а ТОВ "Зарус-Інвест" неправомірно набуло земельні ділянки та передало їх в оренду ТОВ "Агро-Еко-Граунд".

Отже, спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза її волею та має бути витребувана у ТОВ "Зарус-Інвест" і ТОВ "Агро-Еко-Граунд".

За таких обставин прокурор просив суд:

- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області

від 18 жовтня 2017 року № 22-21045-СГ про надання земельної

ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0418) у власність ОСОБА_1 ;

- витребувати від ТОВ "Зарус-Інвест" і ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну

ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6822484100:02:003:0418 в координатах, межах та конфігурації, що передана у власність ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 жовтня 2017 року № 22-21045-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 ділянку загальною площею 2,00 га кадастровий номер 6822484100:02:003:0418 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Витребувано від ТОВ "Зарус-Інвест" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0418 загальною площею 2,00 га, розташовану за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, яка передана на підставі вказаного наказу ОСОБА_1

У позові до ТОВ "Агро-Еко-Граунд" відмовлено.

Повернено Хмельницькій обласній прокуратурі 3 842 грн надмірно сплачених судових витрат.

Стягнено з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1,

ТОВ "Форк", ТОВ "Зарус-Інвест" на користь Хмельницької обласної прокуратури

по 960,50 грн з кожного на відшкодування судового збору.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_1 повторно реалізував своє право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га, тому наказ

від 18 жовтня 2017 року № 22-21045-СГ прийнятий ГУ Держгеокадастру

у Хмельницькій області з порушенням вимог частини четвертої статті 116 та частини першої статті 121 ЗК України і є недійсним. За таких обставин суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсним оспорюваного наказу і витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Зарус-Інвест" залишено без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, зазначивши про їх відповідність обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У листопаді 2021 року представник ТОВ "Зарус-Інвест" - адвокат Сергійчук Ю. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про витребування від ТОВ "Зарус-Інвест" земельної ділянки та стягнення з цього товариства судових витрат і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, як на підставу оскарження судових рішень, заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема, вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, чи встановив прокурор бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо неповернення у власність держави спірної земельної ділянки та в чому полягає така бездіяльність. У матеріалах справи відсутні докази звернення прокурора до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області з повідомленням про наявність підстав для здійснення представництва.

Вказує, що прокурор фактично звернувся з позовом на захист прав та інтересів

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в судовому порядку.

На думку заявника, прокурор не дотримався порядку, передбаченого

статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом.

Заявник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року

у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та у постанові Верховного Суду від 5 листопада 2020 року у справі № 910/21377/17 щодо представництва прокурором інтересів держави.

Крім того, вказує, що позовна заява підписана заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури без долучення до позовної заяви документів, які підтверджують його повноваження, що є порушенням частини другої статті 175 ЦПК України. Під час встановлення правомірності підписання позовної заяви заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 819/198/17 (адміністративне провадження № К/9901/15728/18) та

від 27 травня 2020 року у справі № 819/478/17 (адміністративне

провадження № К/9901/55004/18).

Зазначає про неврахування судами того, що на час звернення з цим позовом земельної ділянки, яку просить витребувати прокурор, не існує як об`єкт цивільного права, її кадастровий номер скасований, тому були відсутні підстави для задоволення позову про витребування такої земельної ділянки (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року

у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19)).

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої

Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158цс18), від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (провадження № 12-88гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18),від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), обрання неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Однак зазначений висновок також не був врахований судами.

При встановленні правомірності задоволення вимог про витребування земельної ділянки за відсутності належних доказів того, що спірна земельна ділянка належить державі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, суди не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року

у справі № 488/6211/14-ц (провадження № 14-235цс18) та від 18 січня 2019 року

у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Зазначає про неврахування судами висновків щодо недопустимості витребування майна з володіння добросовісного набувача, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17

(провадження № 12-127гс19) та постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року

у справі № 905/294/17.

Вважає, що суди не врахували, що правові підстави для задоволення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відсутні, оскільки на земельні ділянки, у які входить спірна земельна ділянка, накладено арешт у кримінальному провадженні (висновки Великої Палати Верховного Суду,

викладені у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц (провадження № 14?115цс18), від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц (провадження № 14-159цс18) від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14?382цс19), та постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року

у справі № 914/1671/17, які також не були враховані судами).

Крім того, до касаційної скарги заявник додав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Позиція інших учасників справи

У лютому 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Крім того, у лютому 2022 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслало електронною поштою відзив на касаційну скаргу, який не підлягає врахуванню, оскільки в порушення частини п`ятої статті 178 ЦПК України до відзиву не надано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про:

- неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у Великої

Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14?382цс19), від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц (провадження № 14-159цс18), від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц (провадження № 14?115цс18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (провадження № 14-235цс18), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (провадження № 12-88гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158цс18), від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року

у справі № 914/1671/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 910/17416/18,

від 27 травня 2020 року у справі № 905/294/17, від 7 жовтня 2020 року

у справі № 911/735/19, від 11 березня 2020 року у справі № 910/8965/18,

від 27 травня 2020 року у справі № 819/478/17 (адміністративне

провадження № К/9901/55004/18), від 25 вересня 2019 року у справі № 819/198/17 (адміністративне провадження № К/9901/15728/18), від 2 вересня 2020 року

у справі № 924/817/18, від 3 вересня 2020 року у справі № 924/802/18,

від 21 вересня 2020 року у справі № 924/779/18, від 28 вересня 2020 року

у справі № 924/768/18, від 5 листопада 2020 року у справі № 910/21377/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- недослідження судами першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи


................
Перейти до повного тексту