ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 707/2873/20
провадження № 61-10570св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - виконувач обов`язки керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ,
відповідачі: Черкаська районна державна адміністрація, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_3, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року у складі судді Суходольського О. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Карпенко О. В., Новікова О. М.
у справі за позовом виконувача обов`язки керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_3, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року виконувач обов`язки керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА), Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації (далі - Черкаська РДА) № 109 від 27 квітня 2015 року "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 22 червня 2015 року, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї;
- усунути перешкоди державі в особі Черкаської ОДА та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 ;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 24 березня 2015 року з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.
На обґрунтування позовних вимог виконувач обов`язки керівника Черкаської місцевої прокуратури посилався на те, що розпорядженням Черкаської РДА № 109 від 27 квітня 2015 року "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 10 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.
На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, на підставі рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В. І. № 22190671 від 18 червня 2015 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 10092309 від 18 червня 2015 року та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 22 червня 2015 року.
Земельна ділянка загальною площею 0,8000 га, за рахунок якої у подальшому і сформовано спірну земельну ділянку, відведену у приватну власність ОСОБА_1, належить до виду угідь - "піски" на підставі затвердженої розпорядженням Черкаської РДА № 362 від 12 грудня 2014 року технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації вказаного масиву.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастр у Черкаській області) № 10-23-0.4-4752/2-20 від 23 червня 2020 року спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 0,8000 га до проведення його інвентаризації обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.
Розпорядженням Черкаської РДА № 30 від 11 лютого 2015 року надано дозвіл двом громадянам, у тому числі і ОСОБА_1, на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, за рахунок у подальшому проінвентаризованого масиву загальною площею 0,8000 га.
Виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури, встановленої ЗК України та Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", а відтак цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі водного фонду, зайняті штучними водосховищами. Чинним законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
25 жовтня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу № 4601, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку, з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.
Надалі на підставі договору купівлі-продажу № 1405 від 01 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку, з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.
Оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026 розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської ОДА не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської ОДА та Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Черкаський районний суд Черкаської області рішенням від 24 лютого 2021 року позов задовольнив.
Визнав незаконним та скасував розпорядження Черкаської РДА № 109 від 27 квітня 2015 року "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення.
Визнав незаконним та скасував свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 22 червня 2015 року, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.
Скасував державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї.
Усунув перешкоди державі в особі Черкаської ОДА та Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2
Визнав незаконною та скасував державну реєстрацію земельної ділянки від 24 березня 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що спірна земельна ділянка до її незаконної передачі у приватну власність первинному набувачу перебувала у власності держави та відносилась до земель водного фонду щодо яких встановлений особливий режим охорони та використання; перебування спірної ділянки у приватній власності громадянина для індивідуального дачного будівництва не лише порушує право власності на неї держави, а й унеможливлює контроль за збереженням земель водного фонду, їх раціональним використанням та забезпечення іншим громадянам конституційного права на доступ до таких земель.
Оскільки спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026 розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської ОДА не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської ОДА та Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ.
В межах заявленого предмета спору, як Черкаська РДА так і первинний набувач спірної земельної ділянки - ОСОБА_1 могли і усвідомлювали, що вказана ділянка надається з порушенням чинного земельного та водного законодавства, а тому її кінцевий набувач ОСОБА_2 не може розраховувати на законне набуття такого наділу у власність.
Черкаський апеляційний суд постановою від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шахова О. М. залишив без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, так як знаходиться в межах технічно-експлуатаційної зони державної гідротехнічної споруди, що відповідає вимогам статті 4 ВК України та підтверджується наявними у справі доказами, а саме листами Управління державного агентства водних ресурсів України, а також планом-схемою розміщення спірної земельної ділянки, наданої ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", даними ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про те, що вказана земельна ділянка обліковувалася, як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища); документація із землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки на проведення державної експертизи - не надходила.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Шахова О. М. у липні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального прав, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, за змістом яких підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення. Враховуючи наведене, а також те, що зміна власника земельної ділянки водного фонду є можливою лише у випадку, визначеному у частині другій статті 59 ЗК України і який не застосовний у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважала, що для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є потрібним. Така вимога не є ефективним (правовим) способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду.
Суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, щодо застосування позовної давності.
Також, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема висновок експерта від 09 липня 2022 року № 1268/1291-1292/22-23 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, заяву від 27 липня 2022 року вих. № 27/07/22 про застосування позовної давності, відповідь на адвокатський запит від 08 червня 2021 року щодо надання інформації, інформаційну довідку від 11 жовтня 2021 року № 279005217 щодо Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 серпня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Черкаського районного суду Черкаської області.
Справа № 707/2873/20 надійшла до Верховного Суду 17 серпня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2024 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Розпорядженням Черкаської РДА від 11 лютого 2015 року № 30 надано дозвіл двом громадянам, у тому числі і ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, за рахунок у подальшому проінвентаризованого масиву загальною площею 0,8000 га.
Розпорядженням Черкаської РДА від 27 квітня 2015 року № 109 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 10 громадян, у тому числі ОСОБА_1, земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.
Згідно з пунктом 3 зазначеного розпорядження - земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.
За ОСОБА_1 державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіною В. І. 18 червня 2015 року за № 10092309 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку та 22 червня 2015 року видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 .
Земельна ділянка загальною площею 0,8000 га, за рахунок якої у подальшому і сформовано спірну земельну ділянку, відведену у приватну власність ОСОБА_1, належить до виду угідь - "піски" на підставі затвердженої розпорядженням Черкаської РДА від 12 грудня 2014 року № 362 технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації вказаного масиву.
Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16 червня 2020 року № 3379/3/4/11-20 проектна документація щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не погоджувалась.
Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 19 червня 2020 року № 10-23-0.9-4671/2-20 документація із землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки на проведення державної експертизи - не надходила.
Спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 0,8000 га, до проведення його інвентаризації обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20.
Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 0,8000 га, до проведення його інвентаризації обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.
Відповідно до висновку Управління Держгеокадастру у Черкаському районі, який міститься в матеріалах проекта землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, у разі необхідного проведення експертизи землевпорядної документації, вказаний проект підлягає подачі до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Крім того, для захисту від затоплення водами Кременчуцького водосховища навколо розташованих населених пунктів і сільськогосподарських угідь побудовано Будище-Свидівський захисний масив.
Згідно з листом Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ від 21 липня 2020 року № 420/13 технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м від гребня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність.
Відповідно до листа Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ від 12 червня 2020 року № 348/13 спірна земельна ділянка розташована на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності.
Листом ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 22 липня 2020 року № 10-28-0.5-1272/2-20 підтверджено факт перебування спірної земельної ділянки в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби.
Вказане також підтверджується відповідною планом-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової технічно-експлуатаційної зони дамби, розробленою ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236037856 від 08 грудня 2020 року, на підставі договору купівлі-продажу № 4601 від 25 жовтня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку, за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.
Крім того, на підставі договору купівлі-продажу № 1405 від 01 березня 2019 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку, за кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.
Перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_2 здійснено на підставі рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Фіщук С. О. № 45762847 від 01 березня 2019 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Предметом спору в цій справі є визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської РДА № 109 від 27 квітня 2015 року "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0026, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 22 червня 2015 року, виданого ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку; скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з одночасним припиненням речового права на неї; усунення перешкод державі в особі Черкаської ОДА та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою; визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки від 24 березня 2015 року.
При зверненні до суду із цим позовом прокурор вказував, що земельна ділянка загальною площею 0,8000 га, за рахунок якої у подальшому і сформовано спірну земельну ділянку, відведену у приватну власність ОСОБА_1, належала до виду угідь - "піски"; до проведення інвентаризації масиву земельна ділянка обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища, тому виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури, встановленої ЗК України та Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", а відтак цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі водного фонду, зайняті штучними водосховищами.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону земель" об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (статті 18, 19 ЗК України).