ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 420/17721/22
касаційне провадження № К/990/21759/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Скрипченко В.О.; судді: Косцова І.П., Осіпов Ю.В.)
у справі № 420/17721/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2022 року № 8418/15-32-04-07-20/40017905.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що платником неправомірно віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року суми сплаченого податку у листопаді 2021 року та січні 2022 року у розмірі 6 015 145,00 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що у позивача були наявні підстави для віднесення сум податку на додану вартість, фактично сплачених ТОВ "ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ" у листопаді 2021 року та січні 2022 року при ввезенні товарів на митну територію України, до податкового кредиту за травень 2022 року.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
При цьому, наголошує, що право на формування податкового кредиту на підставі митних декларацій виникає у платника виключно в період сплати до державного бюджету сум податку за податковими зобов`язаннями відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а оскільки така сплата має бути проведена платком до/або на день подання митної декларації, то право на формування податкового кредиту виникає виключно в тому звітному (податковому) періоді, на який припадає дата оформлення митної декларації. Зазначає, що висновок апеляційного суду про наявність права позивача на віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у будь-якому періоді в межах 365 днів не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та суперечить пункту 50.1 статті 50, пункту 198.3 статті 198 ПК України.
Ухвалою від 27 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.
24 серпня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ" за звітний (податковий) період травень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2022 року № 7575/15-32-04-07.
Відповідно до висновків акта перевірки платником порушено норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.12 статті 201, пункту 206.1 статті 206 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість на 3 216 242,00 грн та заниження грошового зобов`язання (рядок 18 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету") на 6 015 145,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначив, що при співставленні даних податкової звітності з податку на додану вартість від 21 червня 2022 року № 9088685442 (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 05 вересня 2022 року № 9173884983) за травень 2022 року та даних Системи електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема показників реєстрації митних декларацій за травень 2022 року, встановлено включення до складу податкового кредиту до рядка 11.1Б "Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою" операції з імпорту на суму 6 015 145,00 грн, при цьому сума податку на додану вартість за митними деклараціями за травень 2022 року склала 0,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 04 листопада 2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 8418/15-32-04-07-20/40017905, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7 518 931,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 6 015 145,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 503 786,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.