1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 607/16771/22

адміністративне провадження № К/990/37268/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року (головуючий суддя - Мандзій О.П.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року (головуючий суддя - Святецький В.В., судді: Гудима Л.Я., Довгополова О.М.)

у справі № 607/16771/22

за позовом ОСОБА_1

до відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки

про визнання протиправною та скасування постанови

I. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20 вересня 2020 року № 324480 (далі - Постанова № 324480, спірна постанова).

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до ОСОБА_1 безпідставно застосовано адміністративно-господарський штраф, без врахування що він не є суб`єктом господарювання та перевізником, а є власником автомобіля. Наголошував на тому, що Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон № 2344-III) не передбачено притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортних засобів.

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 21 липня 2022 року інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області здійснено перевірку транспортного засобу марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), власником якого є ОСОБА_1 . Рейдова перевірка здійснювалась на підставі щотижневого графіку у період з 18 липня по 24 липня 2022 року та направлення № 011577 від 18 липня 2022 року у м.Червоноград, вул. Львівська, 67, а.д. Р-15, Львівська область.

7. Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) водій ОСОБА_2 надав для перевірки накладну № 196 від 21 липня 2022 року, в якій зазначено про перевезення вантажу (цегла будівельна та піддони), вантажовідправником вказано ТОВ "Мебель-Сервіс", вантажоодержувачем - ТОВ "Транс БУД ГКС".

8. За результатами проведення рейдової перевірки складено акт перевірки № 342031, в якому зазначено, що автомобілем марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1, перевозили вантаж, на момент перевірки у водія ОСОБА_2 відсутня товарно-транспортна накладна, що є порушенням вимоги статті 48 Закону №2344-III, відповідальність за вказане правопорушення передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

9. В акті графа "Пояснення водія про причини порушення" водій ОСОБА_2 зазначив "З актом ознайомлений, претензій не маю".

10. Розгляд акту № 342031 від 21 липня 2022 року призначено на 20 вересня 2022 року, про що позивача проінформовано рекомендованим листом-повідомленням № 28287/39/24-22 від 06 вересня 2022 року. 08 жовтня 2022 року рекомендований лист повернувся за зворотною адресою "за закінченням терміну зберігання"; за трекером поштове відправлення 4602702845445 не вручено під час доставки з "інших причин" 08 вересня 2022 року.

11. 20 вересня 2022 року відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області прийнято постанову №324480, якою за порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, відповідальність за яке передбачено абз. 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

12. Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що саме позивач як власник транспортного засобу повинен нести відповідальність за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

14. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо правомірності притягнення саме позивача як перевізника до відповідальності. Вказав, що враховуючи документи, пред`явлені водієм під час перевірки, відповідно до яких власником транспортного засобу є ОСОБА_1, відповідач дійшов правильного висновку про те, що позивач здійснював перевезення вантажу, внаслідок чого, саме він і є суб`єктом відповідальності як перевізник у розумінні Закону № 2344-III.

15. Суд апеляційної інстанції керувався правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17 та від 20 грудня 2018 року у справі № 804/8740/16.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підстав пункту 3 частини четвертої статі 328 КАС України.

17. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що судами попередніх інстанцій застосовано норму абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20.

18. Скаржник наголосив, що санкція частини першої статті 60 Закону № 2344-III застосовується саме до перевізника, а не до власника транспортного засобу, а автомобільний перевізник у свою чергу не може визначатись лише на підставі реєстраційних документів.

19. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

21. Спірні правовідносини виникли щодо накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення власником транспортного засобу вимог статті 48 Закону № 2344-III.

22. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про законність накладення вказаного адміністративного стягнення, проте Верховний Суд вважає такий висновок передчасним.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобільного транспорту. Під час рейдової перевірки водій цього транспортного засобу не надав товарно-транспорту накладну, проте надав накладну № 196 від 21 липня 2022 року, в якій зазначено про здійснення перевезення вантажу (цегла будівельна та піддони) від ТОВ "Мебель-Сервіс" (вантажовідправник) до ТОВ "Транс БУД ГКС" (вантажоодержувач).

24. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт", статтею 1 якого визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

25. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.


................
Перейти до повного тексту