ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 120/4387/23
адміністративне провадження № К/990/37355/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/4387/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року (головуюча суддя: Поліщук І.М.)
і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Мацький Є.М., судді: Заліміський І.Г., Сушко О.О.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до військової частини НОМЕР_1, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року у розмірі: 100000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України сержанту ОСОБА_1 за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування й виплату сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням проведених виплат за цей період на загальну суму: 186640 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що у зв`язку з мобілізацією він проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України.
Позивач указував, що відповідно до бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56гриф він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей протягом 80 днів, з 7 квітня 2022 року до 25 червня 2022 року.
Позивач покликався на те, що таку участь підтверджує довідка від 5 серпня 2022 року №1310, видана військовою частиною № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонним загоном).
На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 тис грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, яку відповідач йому протиправно не виплатив.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанції
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період;
- у задоволенні решти вимог позову відмовлено;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в сумі: 2500,00 грн рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
4. Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей у спірний період підтверджена довідкою військової частини НОМЕР_3 від 5 серпня 2022 року №1662, виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56гриф. Водночас у межах визначеного в довідці періоду відповідач не здійснив нарахування й виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови №168, тому має місце протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати такої винагороди за вказані у довідці періоди участі позивача у бойових діях.
У цьому контексті суд відхилив доводи відповідача, який стверджував, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу №164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Суд зауважив, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 5 серпня 2022 року №1310, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56гриф.
Одночасно з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зазначення у резолютивній частині рішення суми недоплаченої винагороди, мотивувавши тим, що її визначення належить до завдань відповідача, які виникатимуть на виконання покладеного судом обов`язку.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши вказане рішення за скаргою військової частини, погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст касаційної скарги і відзиву
5. Військова частина НОМЕР_1 просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження військова частина послалася на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
7. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: положення постанови №168 в сукупності з положеннями наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", за відсутності висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах, та неповністю встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
8. Позиція військової частини полягає в тому, що виключно Списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком №2 до наказу №164-АГ, є підставою для виплати їм додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
У цьому контексті скаржника зазначає, що положеннями пункту 4 наказу №164-АГ було визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до цього наказу.
Згідно з доводами скаржника, наказ №164-АГ передбачав активні дії одного суб`єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, у складі якого направлені у службові відрядження військовослужбовці приймають участь у бойових діях або заходах, по направленню у встановлені терміни до іншого суб`єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, у якому вказані відряджені військовослужбовці проходять службу і перебувають на фінансовому забезпеченні, документу (списку), передбаченого додатком 2 до наказу №164-АГ, яким має бути підтверджений факт участі відряджених військовослужбовців у вказаних заходах.
Втім, як зазначає скаржник, за період перебування позивача у службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону) його не було у списках, які надходили від указаної частини.
На цій основі скаржник стверджує, що участь позивача у бойових діях або заходах протягом спірного періоду в повній мірі не підтверджена в порядку, який визначався наказом №164-АГ.
9. Ухвалою від 14 листопада 2023 року Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до електронного кабінету його представника 14 листопада 2023 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5-вв від 7 квітня 2022 року ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2" з 7 квітня 2022 року.
12. У службовому відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_3 ), який входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2", ОСОБА_1 перебував до 25 червня 2022 року, що підтверджується довідкою №1435 від 5 серпня 2022 року, виданою військовою частиною НОМЕР_3 .
13. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 5 серпня 2022 року №1310 ОСОБА_1, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року.
Підстава видачі довідки: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56 гриф.
14. За ці періоди військова частина НОМЕР_1 не нараховувала і не виплачувала ОСОБА_1 передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року додаткову винагороду у підвищеному до 100 тис грн розмірі.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
15. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
16. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.