ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа №380/16591/22
адміністративне провадження № К/990/34767/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 (головуючий суддя - В.М. Сакалош)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 (головуючий суддя - І.В. Глушко, судді - О.І. Довга, І.І. Запотічний)
у справі № 380/16591/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України
про скасування рішення,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, в якому просив скасувати рішення від 02.09.2022 інспектора прикордонної служби - вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про відмову позивачу у перетині державного кордону України.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у перетині державного кордону України з підстав відсутності дійсних документів на право перетинання держаного кордону. На переконання позивача, у посадових осіб Державної прикордонної служби України не було правових підстав для відмови позивачу у виїзді за межі України, оскільки позивачем при перетині державного кордону України 02.09.2022 надано відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують право на виїзд з України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення від 02.09.2022 інспектора прикордонної служби - вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про відмову позивачу у перетині державного кордону України.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем під час перетину державного кордону надано встановлений чинним законодавством України військово-обліковий документ із зазначенням наявності інформації щодо позивача в обліках військовозобов`язаних, яким надано відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу), також надані документи, які підтверджують статус особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на виїзд з України. Тому суди дійшли висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України є неправомірним.
5. Також суди виснували щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки в такому не вказано конкретних документів, які не подано позивачем, що стало підставою для відмови у перетині державного кордону України.
Короткий зміст касаційної скарги та її обґрунтування
6. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
7. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує про неправильне застосування судами приписів пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 724), без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2023 у справі № 160/14641/22 у подібних правовідносинах.
8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин друге речення пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, за приписами якого позивач, як особа, яка належить до категорії осіб, визначених в абзаці другому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не наділений правом перетину державного кордону в умовах воєнного стану.
Позиція інших учасників справи
9. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційних скарг
10. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. ОСОБА_1 є студентом Страсбурзького університету, зарахований на денну форму навчання на 2022/2023 навчальний рік на здобуття диплому магістра хімії: хімія та матеріалознавство, 2 рік магістратури хімічного факультету.
13. Згідно з довідкою для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.08.2022 № 186 встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень щодо виїзду позивача з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.
14. 02.09.2022 позивач прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску "Львів" з метою виїзду з України для навчання у Страсбурзькому університеті.
15. Під час здійснення прикордонного контролю позивачем було надано документи для перетину (виїзду з України) кордону, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 08.11.2019; міжнародне посвідчення студента; оригінал та завірену та перекладену нотаріальну копію листа про зарахування від 13.05.2022, який підтверджує, що позивача було прийнято до Страсбурзького університету на денну форму навчання; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3, в якій зазначено про право на відстрочку; довідку для виїзду за кордон здобувача фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти від 31.08.2022 № 186.
16. Рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку № 2 від 02.09.2022, виданого інспектором прикордонної служби - вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" майстер-сержантом ОСОБА_2, відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022", тимчасово обмежено у праві виїзду з України, відповідно до статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України" відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.
17. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
18. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
19. Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
20. Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
21. Постановою від 27.01.1995 № 57 Кабінет Міністрів України затвердив Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Правила), за приписами пункту 1 якого такі визначають порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону.
22. За пунктом 2-6 Правил, яким ці Правила були доповнені згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 29.03.2022; із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 399 від 01.04.2022; і які діяли на час виникненя спірних правовідносин, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
23. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.
24. Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
25. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (частина п`ята статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
26. За приписами абзацу 2 частини другої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
27. За статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
28. Правовою основою введення воєнного стану, відповідно до статті 2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
29. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
30. Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про прикордонний контроль" перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.