ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 320/8357/20
адміністративне провадження № К/990/32725/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №320/8357/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо ненарахування та невиплати середнього розміру грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби по день фактичного розрахунку, а саме - за період з 03 квітня 2018 року до 14 липня 2020 року (834 календарні дні) у сумі 1002109 грн 38 коп.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити середній розмір грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби по день фактичного розрахунку за період з 03 квітня 2018 року до 14 липня 2020 року (834 календарні дні) у сумі 1002109 грн 38 коп.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що наказом №15о/с від 09 лютого 2018 року його було звільнено з військової служби, при цьому при звільненні зі служби йому не виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
3. Указував, що рішенням Київського окружного адміністративного суду міста від 22 червня 2020 року у справі №320/2493/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити йому належну грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
4. Зауважив, що фактично виплату указаної компенсації йому було здійснено 15 липня 2020 року, а тому, на його думку, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 03 квітня 2018 року по 14 липня 2020 року у розмірі 1002109 грн 38 коп.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби по день фактичного розрахунку за період 03 квітня 2018 року до 14 липня 2020 року;
- стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 247414 грн 07 коп.
6. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільнені військовослужбовців не урегульовані положеннями спеціального законодавства. Водночас, такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.
7. Зауважив, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
8. Суд установив, що на момент звільнення з військової служби із позивачем не проведено повного розрахунку, а саме не виплачено грошову компенсацію за невикористані додаткової відпустки як учаснику бойових дій в день його виключення зі списків особового складу частини - 01 квітня 2018 року.
9. З`ясовано, що грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 38643 грн 99 коп. виплачена позивачу 15 липня 2020 року, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача.
10. Урахувавши висновки Верховного Суду, застосував критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні та вирішив, що сума, яка підлягає стягненню становить 247 414 грн 07 коп. (42,99 % від 575 515 грн 40 коп.).
11. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції змінено:
- викладено абзац третій його резолютивної частини в такій редакції:
"Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 35344 (тридцять п`ять тисяч триста сорок чотири) грн 87 коп".
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року залишено без змін.
12. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
13. Водночас, колегія суддів уважала проведений судом першої інстанції розрахунок суми, що підлягала стягненню з відповідача, помилковим.
14. Зазначила, що затримка у здійсненні виплати всіх належних ОСОБА_1 сум була зумовлена наявністю спору між сторонами цієї справи щодо наявності правових підстав для виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки. Право позивача на отримання такої компенсації було підтверджене рішенням суду від 22 червня 2020 року, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року. Фактична виплата коштів здійснена 15 липня 2020 року, тобто ще до набрання рішенням суду законної сили.
15. Урахувала, що відповідний адміністративний позов був поданий ОСОБА_1 у березні 2020 року. Відтак період затримки виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2015-2018 роки значною мірою співпадає з періодом, протягом якого позивач не вживав заходів для захисту свого права на отримання такої компенсації (з квітня 2018 року до березня 2020 року). Період затримки розрахунку при звільненні майже у сім разів перевищує період з дня звернення до суду з позовом про виплату зазначеної компенсації до дня її фактичної виплати відповідачем.
16. За таких обставин з метою дотримання справедливого балансу між правами та інтересами сторін цієї справи, ураховуючи поведінку сторін (позивач протягом тривалого часу не порушував питання про виплату компенсації, а відповідач виплатив належні позивачу кошти ще до набрання рішенням суду законної сили), колегія суддів вирішила додатково зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у сім разів та присудити до стягнення на користь позивача кошти у розмірі 35344 грн 87 коп.
Короткий зміст касаційної скарги
17. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції, у листопаді 2022 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц.
20. Указує, що судом апеляційної інстанції не у повній мірі досліджено факт виникнення тривалої затримки у зверненні до суду з позовом про виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
21. Зауважує, що законодавство не обмежує жодним строком право на звернення до суду із такими позовами.
22. Указує, що його звернення до суду із позовом про стягнення компенсації за невикористану відпустку обумовлено прийняттям Верховним Судом постанови від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18, якою підтверджено право військовослужбовців - учасників бойових дій на отримання такої компенсації.
23. Переконує, що виплата відповідачем належних ОСОБА_1 коштів до набрання рішенням суду законної сили пов`язана не з бажанням відновити порушене право позивача, а із виконанням розпорядження Командувача Національної гвардії України від 28 грудня 2019 року №27/32/4-9314, яким визначено порядок дій командирів (начальників) при звільненні військовослужбовців, які мають право на виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
24. Зазначає, що апеляційний суд не урахував критерії оцінки пропорційності, справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця, про які зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц.
25. З огляду на викладене вважає, що наявні підстави для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у цій справі.
Позиція інших учасників справи
26. 03 січня 2023 року до касаційного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим та прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
27. 23 листопада 2022 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2022 року для розгляду справи №320/8357/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів -Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
29. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №320/8357/20 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
30. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №320/8357/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
31. Позивач проходив військову службу у Збройних силах України та наказом Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 30 березня 2018 року №82 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення полковника ОСОБА_1 (У НОМЕР_2 ) помічника начальника оперативного відділення штабу (ВОС НОМЕР_3 ) звільненого відповідно до пункту "г" (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командувача Національної гвардії по особовому складу від 09 лютого 2018 року №15 о/с у запас з правом носіння військової форми одягу, 01 квітня 2018 року (останній день щорічної відпустки).
32. Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням від 14 травня 2015 року Серія НОМЕР_4 .
33. При звільненні з військової служби позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що стало підставою для його звернення до суду.
34. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі №320/2493/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік (чотири роки), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01 квітня 2018 року.