ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа №580/9003/23
адміністративне провадження №К/990/14217/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кашпур О.В.,
суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Паламаря П.Г., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) 22 вересня 2023 року звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 січня 2018 року по 13 вересня 2023 року включно;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 січня 2018 року по 13 вересня 2023 року включно у сумі 602312,84 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що у день звільнення ОСОБА_1 зі служби (10 січня 2018 року) військова частина НОМЕР_1 не виплатила йому всіх належних при звільненні сум. Остаточний розрахунок із позивачем військова частина НОМЕР_1 провела лише 14 вересня 2023 року, а тому ОСОБА_1 уважає, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позов задоволено частково. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 9309,24 грн з відрахуванням обов`язкових податків і зборів. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року без змін.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року і направити справу на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
6. Як підставу оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовано норму права (статтю 117 КЗпП України) без урахування висновків щодо застосування цієї норми, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2020 року в справі №480/3105/19, від 09 березня 2023 року в справі №520/899/21, від 05 квітня 2023 року в справі №560/13719/21, від 28 червня 2023 року в справі №560/11489/22, від 30 листопада 2023 року в справі №380/19103/22, від 26 січня 2024 року в справі №160/14384/22, від 29 січня 2024 року в справі №560/9586/22, від 13 лютого 2024 року в справі №380/10080/22, від 15 лютого 2024 року в справі №420/11416/23, від 22 лютого 2024 року в справі №560/831/23, від 14 березня 2024 року в справі №560/6960/23, що стосується порядку визначення періоду, за який підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також розміру (суми) середнього заробітку.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2024 року для розгляду справи №580/9003/23 (провадження №К/990/14217/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А. ухвалою від 22 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року в справі №580/9003/23.
9. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на зазначену касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року без змін, оскільки вони, на думку відповідача, прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_3 від 22 травня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 23 травня 2024 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Наказом начальника Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" від 10 січня 2018 року №10-ос ОСОБА_1, звільненого з військової служби у запас, 10 січня 2018 року виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
12. 15 травня 2020 року військова частина НОМЕР_1 виплатила ОСОБА_1 за його заявою грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки у сумі 10697,82 грн.
13. 12 червня 2020 року військова частина НОМЕР_1 виплатила ОСОБА_1 за його заявою індексацію грошового забезпечення у сумі 3370,65 грн.
14. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2020 року в справі №580/2709/20 зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 10 січня 2018 року з урахуванням базового місяця індексації січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
15. 15 квітня 2021 року на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року в справі №580/2709/20 військова частина НОМЕР_1 виплатила ОСОБА_1 74564,98 грн.
16. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 09 травня 2023 року в справі №580/4515/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, зобов`язав військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки, а також грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
17. 14 вересня 2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року в справі №580/4515/22 військова частина НОМЕР_1 виплатила ОСОБА_1 20857,23 грн.
18. ОСОБА_1, уважаючи, що має право на виплату відповідно до статті 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 11 січня 2018 року по 13 вересня 2023 року включно), 22 вересня 2023 року звернувся до суду з цим позовом.
VІ. Позиція Верховного Суду
19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
21. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
22. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19 липня 2022 року, статтю 116 КЗпП України викладено у новій редакції, а також внесено зміни до статті 117 КЗпП України.
23. За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності, а за змістом частини другої вказаної статті у разі спору про розміри належних звільненому працівнику сум розмір відшкодування за час затримки визначає суд. Водночас середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню за час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
24. Посилання позивача на застосування попередньої редакції КЗпП України щодо відповідальності за невчасний розрахунок при звільненні є безпідставним, оскільки право на звернення до суду з цим позовом виникло у позивача після останньої проведеної виплати 14 вересня 2023 року, тобто після набрання чинності Законом №2352-IX.
25. Судом першої інстанції установлено, що наказом начальника Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" від 10 січня 2018 року №10-ос позивач звільнений з військової служби з 10 січня 2018 року, проте виплата, зокрема, компенсації за невикористані відпустки та індексації відбулася з порушенням строків, установлених статтею 116 КЗпП України. Відтак, у відповідності до статті 117 КЗпП України, це є підставою для стягнення середнього заробітку за шість місяців (183 дні).
26. Відповідно до картки особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за 2017 рік, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача, обчислений виходячи з виплат за два останні календарні місяці роботи, що передують місяцю в якому відбулося звільнення, становить 305,22 грн.
27. Отже, з урахуванням приписів статті 117 КЗпП України середній заробіток позивача за шість місяців становить 55855,26 грн (183 дні*305,22 грн).
28. Разом із тим, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах; співмірність розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
29. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 листопада 2020 року (справа №480/3105/19), зазначав, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого і розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (постанова від 26 червня 2019 року в справі №761/9584/15-ц).
30. Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2016 року (справа №6-113цс16) та від 26 червня 2019 року (справа №761/9584/15-ц).
31. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №761/9584/15-ц): розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
32. Згідно із матеріалами справи, загальний розмір виплачених позивачу коштів після звільнення склав 109490,68 грн (невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки та індексація грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 10 січня 2018 року).
33. Тому, як зазначив суд першої інстанції, розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно провести наведеним чином.
34. Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 55855,26 грн/3 (роки за які нараховувалась виплата)/12 = 1551,54 грн/міс*6 міс.