ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 620/14203/23
адміністративне провадження № К/990/13754/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, ухвалене суддею Виноградовою Д. О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів Мєзєнцева Є. І., Епель О. В., Файдюка В. В., у справі № 620/14203/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У вересні 2023 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" (далі - позивач, ТОВ АПК "Магнат") з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, скаржник, контролюючий орган), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2023 року № 6396/Ж10/25-01-07-00, яким визначено грошове зобов`язання за платежем пеня за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 11130283,49 грн.
Позов обґрунтовано тим, що зафіксовані відповідачем в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставними.
За твердженнями позивача, були наявні підстави для зупинення нарахування пені з огляду на існування форс-мажорних обставин, виникнення яких підтверджується наданим під час перевірки сертифікатом торгово-промислової палати, але зазначений документ безпідставно не був взятий до уваги під час перевірки..
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, адміністративний позов задовольнив повністю.
Ухвалюючи рішення, якими скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанцій сформували такі висновки:
- перебіг граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів може бути призупинено у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин, виникнення яких необхідно підтвердити відповідною довідкою уповноваженої організації;
- наданий позивачем під час перевірки сертифікат Сумської торгово-промислової палати належним чином засвідчує факт форс-мажорних обставин та неможливість вчасного виконання зобов`язань за зовнішньо-економічним контрактом з незалежних від позивача причин, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді нарахування пені.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" замовило обладнання для зберігання і транспортування зерна на підставі договору № 2111806А-2111808 від 07 грудня 2021 року, укладеного з компанією Mysilo Tahil Depolama Sastemleri San.Tic. A.S. (Туреччина) на загальну суму 2769854,00 Євро.
На виконання умов зазначеного договору позивач згідно з графіком платежів частково сплатив вартість товару у загальному розмірі 1338000,00 Євро такими платежами: 277000,00 Євро (платіжне доручення від 13 грудня 2021 року № 55), 277000,00 Євро (платіжне доручення від 14 січня 2022 року № 5), 230000,00 Євро (платіжне доручення від 20 січня 2022 року № 6), 554000,00 Євро (платіжне доручення від 14 лютого 2022 року № 7).
На підставі наказу від 13 квітня 2023 року № 771-п Головне управління ДПС у Чернігівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ АПК "Магнат" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 07 грудня 2021 року по 30 квітня 2023 року по контракту № 2111806А-2111808 від 07 грудня 2021 року.
За результатами перевірки складено акт № 5373/Ж5/25-01-07-06-01 від 26 травня 2023 року, у якому встановлено порушення частини третьої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а саме: ненадходження у визначений граничний строк імпортованого товару від нерезидента.
Так, граничний строк надходження товару становив 12 грудня 2022 року, 13 січня 2023 року, 20 січня 2023 року, 14 лютого 2023 року відповідно (365 днів з дня проведення оплати за вказаними вище платіжними дорученнями), але товар від нерезидента у періоді, що перевірявся, не надійшов.
На підставі висновків акта перевірки, 26 червня 2023 року Головне управління ДПС у Чернігівській області ухвалило податкове повідомлення-рішення № 6396/Ж10/25-01-07-00, яким нараховано пеню за порушення строків по зовнішньоекономічних операціях в розмірі 11130283,19 грн.
Уважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДПС у Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16, від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 листопада 2021 року у справі № 905/55/21, в яких зазначено, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Водночас у цій справі суди попередніх інстанцій помилково, на думку скаржника, визначили, що сертифікат торгово-промислової палати є єдиним доказом, який може самостійно підтверджувати неможливість проведення вчасних розрахунків за операціями з нерезидентами. При цьому будь-яких інших доказів, що підтверджують реальну неможливість позивача дотриматися граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними господарськими операціями, до матеріалів справи не додано.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Суди попередніх інстанцій установили, що позивач замовив обладнання для зберігання і транспортування зерна на підставі договору № 2111806А-2111808 від 07 грудня 2021 року, укладеного з компанією Mysilo Tahil Depolama Sastemleri San.Tic. A.S. (Туреччина) на загальну суму 2769854,00 Євро.
На виконання умов зазначеного договору позивач згідно з графіком платежів частково сплатив вартість товару у загальному розмірі 1338000,00 Євро такими платежами: 277000,00 Євро (платіжне доручення від 13 грудня 2021 року № 55), 277000,00 Євро (платіжне доручення від 14 січня 2022 року № 5), 230000,00 Євро (платіжне доручення від 20 січня 2022 року № 6), 554000,00 Євро (платіжне доручення від 14 лютого 2022 року № 7).