ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 160/3364/19
адміністративне провадження № К/990/36605/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши порядку письмового провадження засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів Іванова С.М., Панченко О.М. від 28 вересня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2019 року: №0001984611, яким позивачу збільшено суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 2 604 918 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 651 229,50 грн, загалом - 3 256 147,50 грн; №0002004617, яким збільшено суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 2 813 311 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2019 року №0001984611 та №0002004617; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь Товариства в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 48025,50 грн.
30 червня 2020 року до суду апеляційної інстанції від Товариства надійшла заява про постановлення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у розмірі 375 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу.
Третім апеляційним адміністративним судом 28 вересня 2022 року ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства про винесення додаткового рішення у справі.
Як на підставу для касаційного оскарження, вказує на те, що апеляційний суд застосував положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 134, 139, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року по справі №440/7120/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16. Посилається на ненаведення судом апеляційної інстанції обґрунтувань щодо реальності витрат на правову допомогу (їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. На переконання скаржника, розмір судових витрат, який стягнув на користь позивача суд апеляційної інстанції, є завищеним, а подані докази не підтверджують їх фактичного понесення.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм права, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Види адвокатської діяльності перелічені у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.