ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 620/3893/22
адміністративне провадження № К/990/16267/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 (головуючий суддя: Клопот С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі № 620/3893/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі житлової комісії про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі житлової комісії (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправними та скасувати рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2, що юридично оформлені у формі протоколів її засідань № 10 від 01.09.2020 та № 16 від 09.12.2020;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його житлової комісії надати позивачу житлове приміщення на склад його сім`ї із 5 осіб;
стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.01.2023 у задоволенні позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.04.2023 змінив мотивувальну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2023.
У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що з 23 березня 1999 року він у складі сім`ї з п`яти осіб перебуває на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 25 вересня 2000 року - у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житла.
Водночас відповідач оскаржуваними рішеннями незаконно виключив із квартирного обліку його зятя - ОСОБА_2 1985 р.н., а також онуків ОСОБА_3 2010 р.н. та ОСОБА_4, 2019 р.н.
Вважає, що у такий спосіб відповідач істотно порушив його та членів сім`ї конституційні права та законні інтереси на житлове забезпечення та соціальний захист.
Відповідач позов не визнав.
Зазначив, що оскаржуваними рішеннями не вирішувалися права та інтереси позивача. Натомість зняття з квартирного обліку зятя позивача, а також його онуків пов`язано із поданням недостовірних відомостей щодо факту проживання цих осіб за адресою реєстрації.
Водночас, факт окремого проживання зятя та онуків позивачем не спростовується та не оскаржується.
Своєю чергою, позивач звертаючись із цим позовом до суду не підтвердив повноваження на представництво інтересів зятя та онуків в суді, при тому, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позов поданий саме на захист цих осіб.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом заступника Міністра оборони України - командувача військово-повітряних сил України від 11.05.1999 №064 пм, старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено в запас за станом здоров`я із правом носіння військової форми одягу та залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду військової частини.
У жовтні 1989 року позивачу у складі сім`ї з 5 осіб у постійне користування, за рахунок житлових фондів Міністерства оборони України, було виділено двокімнатну квартиру, загальною площею 49, 85 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З 1999 року ОСОБА_1 перебуває на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
На час звернення до суду із цим позов позивач перебуває на квартирному обліку у житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розглянувши питання щодо внесення змін до квартирної справи старшого прапорщика запасу ОСОБА_1, житлова комісія рішенням, оформленим протоколом від 01.09.2020 № 10, із покликанням на пункт 1 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України №380 від 31.07.2018, пункт 3.3. розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Збройних сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333, а також довідку про перевірку житлових умов від 22.05.2020 № 195 жк, вирішила:
внести зміни до квартирної справи старшого прапорщика запасу ОСОБА_1, а саме:
виключити з квартирного обліку його зятя, ОСОБА_2, та вважати його як такого, що перебуває на квартирному обліку в загальній черзі з 23.03.1999 та позачерговій черзі з 25.09.2000 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи (він - ОСОБА_1, донька - ОСОБА_5, онук - ОСОБА_3, онук - ОСОБА_4 ).
В подальшому, 09.12.2020 розглянувши питання щодо внесення змін до квартирної справи старшого прапорщика запасу ОСОБА_1, житлова комісія рішенням, оформленим протоколом № 16, із посиланням на пункт 1 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу Збройних сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333, довідку про перевірку житлових умов від 22.05.2020 № 195 жк, вирішила:
зняти з квартирного обліку онуків ОСОБА_1 (за даними особової справи військовослужбовця онуки не занесені до складу його сім`ї) та вважати його як такого, що перебуває на квартирному обліку складом сім`ї дві особи, а саме: заявник - ОСОБА_1, дочка - ОСОБА_5 в загальній черзі з 23.03.1999, та позачерговій черзі з 25.09.2000.
Вважаючи зазначені рішення, оформлені протоколами від 01.09.2020 № 10 та від 09.12.2020 № 16, такими, що порушують конституційні права позивача та членів його сім`ї на належне житлове забезпечення та соціальний захист, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення стосуються прав інших осіб, на представництво прав яких, позивач не має повноважень.
Одночасно в контексті наведеного висновку суд першої інстанції констатував, що оскаржувані рішення не зачіпають права позивача як на перебування його на житловому обліку у житловій комісії, так і на його права на поліпшення житлових умов.
Разом з цим, оцінюючи оскаржувані рішення на предмет відповідності їх вимогам законодавства суд першої інстанції констатував, що такі прийнято обґрунтовано та у межах повноважень.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на встановлений у довідці від 22.05.2020 № 195 факт окремого проживання зятя та двох онуків не за адресою реєстрації, що позивачем не оскаржується.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень, оформлених протоколами № 10 від 01.09.2020 та № 16 від 09.12.2020, та як наслідок для задоволення інших похідних позовних про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його житлової комісії надати позивачу житлове приміщення на склад його сім`ї із 5 осіб та стягнення моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову проте з інших мотивів.
Так, із посиланням на обставини, встановлені у справі № 750/3665/20, суд апеляційної інстанції констатував, що внесення змін до квартирної справи старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 у частині зняття з квартирного обліку його зятя та онуків впливає на обсяг прав позивача, позаяк від цього залежить розмір компенсації за належне до отримання жиле приміщення.
Також, проаналізувавши положення національного законодавства суд апеляційної інстанції констатував, що відповідач у справі є належним суб`єктом прийняття оскаржуваних рішень.
Суд апеляційної інстанції оцінив інформацію, зазначену у довідці про перевірку житлових умов від 22.05.2020 № 195 жк, з якої встановив, що в приміщенні, крім ОСОБА_1, ні власника квартири ( ОСОБА_6 ), ні інших членів родини, які прописані за цією адресою (доньки - ОСОБА_5, зятя - ОСОБА_2, онуків: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ) не було, ознак проживання їх, в тому числі малолітніх дітей не встановлено. Зі слів сусідів, у цьому житловому приміщенні, вищезазначені особи не проживають, за винятком ОСОБА_1 та сина - ОСОБА_7, який також прописаний у квартирі.
Власне зазначена у довідці інформація і слугувала підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі рішень. Оскільки достовірність відомостей, викладених у довідці та відповідних рішеннях, позивачем не спростована, колегія суддів погодилася із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Скаржник стверджує, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Водночас, за твердженнями скаржника, відповідач внаслідок прийняття оскаржуваних рішень намагається позбавити позивача права на отримання житла у відповідності до вимог статей 31,34,50,64 Житлового кодексу України, статті 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умові надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради профспілок від 11.12.1984 № 470, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", наказу МОУ від 03.02.1995 № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України" затвердженого наказом Міністерства оборони України та затвердженого в Міністерстві юстиції України 20.02.1995 № 43/579 (чинних на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахування дати зарахування на квартирний облік та звільнення Скаржника з військової служби).
Натомість судами не вжиті заходи щодо оцінки та дослідження доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме щодо підтвердження або спростування фактів, які підтверджені скаржником письмовими доказами, наданими до позовної заяви.
Скаржник вважає, що відповідач не наділений повноваженнями на прийняття оскаржуваних рішень.
За твердженнями скаржника, оскаржувані рішення прийнятті із порушенням встановленої законодавцем процедури.
Скаржник також вважає, що судом апеляційної інстанції протиправно не враховані при розгляді справи правові висновки Верховного Суду у постановах 20.05.2019 у справі №487/6514/17, від 29.06.2021 № 473/3528/19, від 25.03.2019 у справі №359/2295/17 (провадження № 61-10403св18), від 08.04.2020 у справі №683/2197/18 (провадження № 61 -14634св 19) та від 16.12.2020 у справі №748/122/20 (провадження № 61-9785св20).
Окремо просить врахувати при вирішенні цієї справи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.12.2019 у справі № 683/2199/18 та 29.06.2021 у справі № 473/3528/19.
Додатково скаржник посилається на правові висновки ЄСПЛ.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Наполягає, що були обґрунтовані підстави для зняття з квартирного обліку зятя позивача та його двох онуків з огляду на виявлений факт подання недостовірних відомостей щодо фактичного місця проживання цих осіб.
Своєю чергою позивачем не надано документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів зятя та онуків в суді.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За умовами абзацу 1 пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ (у редакції закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Так, порядок зарахування, зняття та ведення обліку осіб, які потребують покращення житлових умов визначено вимогами Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі - Порядок № 1081), Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 31.07.2018 № 380 (далі - Інструкція №380), Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 № 333 (далі - Інструкція № 333).
Порядок № 1081 визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 1081 питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
За приписами пунктів 24, 25 Порядку № 1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.