ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 120/7339/21-а
адміністративне провадження № К/990/24842/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2021 (головуючий суддя: Альчук М.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 (головуючий суддя: Кузьмишин В.М., судді: Сапальова Т.В., Сушко О.О.) у справі №120/7339/21-а за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо відмови йому, як українському військовому спостерігачу в Придністровському регіоні Республіки Молдова, у видачі довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, з включенням щомісячної додаткової грошової винагороди, отриманої в іноземній валюті в період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року;
зобов`язати відповідача підготувати оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірах зазначених у довідці фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 24.04.2020 № 305/391.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 24.09.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
До звільнення на пенсію, позивач у період з 25.09.2018 по 04.10.2019 проходив службу на посаді старшого військового спостерігача групи військових спостерігачів в Придністровському регіоні Республіки Молдова та щомісячно отримував грошову винагороду в іноземній валюті.
Відповідачем була видана позивачу довідка від 24.04.2020 № 305/391 про те, що останній щомісячно отримував грошову винагороду, яка згідно розділу VІІ Порядку забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом МО України від 09.02.2017 № 85, носила постійний характер. Зазначену довідку направлено на адресу Пенсійного фонду, однак така була повернута.
Дії пенсійного органу з повернення документів були оскаржені в судовому порядку. Вінницький окружний адміністративний суд (рішення від 16.11.2020 справа №120/5532/20) відмовив у задоволенні позову, водночас констатував наявність у позивача права на включення грошової винагороди за час проходження ним служби на посаді старшого військового спостерігача групи військових спостерігачів в Придністровському регіоні Республіки Молдова у період з 25.09.2018 по 04.10.2019 до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.
На підставі зазначеного судового рішення, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки, яка відповідає по формі діючому законодавству, однак отримав відмову.
Власне незгода із відмовою у видачі оновленої довідки і слугувала підставою для звернення з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції зазначив, відповідач правом надання відзиву не скористався, що з урахуванням вимог статей 159, 162 КАС України є підставою для вирішення даної справи за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ у Вінницькій області та з 10.06.2020 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з врахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років (50%); середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавки за умови режимних обмежень, допуск ф.2 (15%); надбавки за особливо важливі завдання (65%); премії (35%).
До звільнення з військової служби (з 25.02.2018 по 04.10.2019) позивач проходив службу на посаді старшого військового спостерігача групи військових спостерігачів в Придністровському регіоні Республіки Молдова та щомісячно отримував грошову винагороду в іноземній валюті.
Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України видано довідку від 24.04.2020 № 305/391 про те, що позивач щомісячно отримував грошову винагороду, яка згідно розділу VІІ Порядку забезпечення коштами в іноземній валюті в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом МО України від 09.02.2017 №85, носила постійний характер.
Зазначену довідку направлено на адресу Пенсійного фонду, однак така була повернута.
Позивачем оскаржено дії Пенсійного фонду до Вінницького окружного адміністративного суду, проте рішенням від 16.11.2020 у справі №120/5532/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи свою відмову суд прийшов до висновків, що "... враховуючи, що довідку від 24.04.2020 № 305/391 складено на підставі даних роздавальних відомостей, яка не відповідає формі затвердженій Порядком № 45 та грошова винагорода визначена у ній не включена в довідку Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України №305/555 від 24.07.2020 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 (зі змінами), на підставі якої обчислено пенсію позивача, відповідач правомірно відмовив у здійсненні такого перерахунку.".
"Разом з тим, аналізуючи сукупність фактичних обставин справи та норм закону, суд констатує наявність у позивача права на включення грошової винагороди, за час проходження позивачем служби на посаді старшого військового спостерігача групи військових спостерігачів в Придністровському регіоні Республіки Молдова у період з 05.09.2018 по 04.10.2019, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.".
"Однак, реалізація права на перерахунок розміру пенсії з включенням до її складу розміру грошової винагороди, без наявності відповідної довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, або відповідних складових у ній, на переконання суду, є передчасною".
На підставі зазначеного рішення, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки встановленої форми, у якій слід врахувати такий додатковий вид грошового забезпечення, як щомісячна грошова винагорода українському військовому спостерігачу у Придністровському регіоні Республіки Молдова.
Листом від 09.04.2021 відповідач відмовив у видачі такої довідки, з підстав, що форму довідки доведено вказівкою Департаменту фінансів МО України від 28.03.2018 № 248/3/6/855, якою включення щомісячної грошової винагороди не передбачено.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії за умови сплати єдиного внеску.
Такий висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
У контексті наведеного висновку, суди констатували, що оскільки з грошової винагороди в іноземній валюті, яку позивач отримував на посаді старшого військового спостерігача групи військових спостерігачів в Придністровському регіоні Республіки Молдова за період з 25.09.2018 по 04.10.2019, утримувався єдиний внесок, відповідно така грошова винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Скаржник із посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії за умови сплати єдиного внеску.
Водночас висновки судів про те, що з отримуваних позивачем виплат сплачувався єдиний внесок не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами, у розумінні положень статей 73, 74 КАС України.
Також скаржник стверджує, що щомісячна винагорода в іноземній валюті, яку отримував позивач перебуваючи на посаді українського військового спостерігача у Придністровському регіоні Республіки Молдова в період з 25.02.2018 по 04.10.2019, не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення та не повинна бути врахована при обчисленні пенсії, оскільки така винагорода не входить до додаткових видів грошового забезпечення, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Скаржник також вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки справу розглянуто без врахування правової позиції відповідача щодо предмета спору. У контексті цих аргументів, скаржник наголосив, що ухвалу про відкриття провадження у справі отримав лише 17.09.2021, після чого, у встановлений судом 15-денний строк, 29.09.2021 було подано до суду відзив на позовну заяву, однак рішення Вінницького окружного адміністративного суду було прийнято вже 24.09.2021 не дочекавшись відзиву на позовну заяву.
Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався, хоча про відкриття касаційного провадження у справі був повідомлений 29.11.2022.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.