ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 160/15166/22
адміністративне провадження № К/990/43722/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гімона М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 (суддя Бухтіярова М.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 (судді: Дурасова Ю.В. (головуючий), Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі №160/15166/22 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - позивач, контролюючий орган) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення податкового боргу в сумі 134 521 262,04 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявна сума заборгованості відповідача є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Податковий борг у розмірі 134521262,04 грн складається з заборгованості: 126640101,50 грн з податку на додану вартість, 7 880 309,24 грн з орендної плати з юридичних осіб та 851,30 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.
Податковий борг виник внаслідок несплати по терміну оплати нарахованих контролюючим органом зобов`язань та штрафних санкцій згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 05.01.2018 №0000114609, від 07.07.2020 №0071230502, від 09.03.2016 №0000051401, від 03.02.2014 №0000271503, від 22.07.2019 №0004265143, від 11.02.2019 №0000735143, від 22.07.2019 №0004255143 та пені у сумі 4 118 318,68 грн, нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.
Позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 05.01.2018 №0000114609, від 09.03.2016 №0000051401 та від 03.02.2014 №0000271503 оскаржені відповідачем в судовому порядку, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2020 №0071230502 оскаржено в адміністративному порядку. За результатами оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені в силі.
З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України та у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки донараховані контролюючим органом податкові зобов`язання та штрафні санкції набули статусу податкового боргу. У відповідності до статті 59 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою до бюджету податкового боргу було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від 03.10.2016 №37-17.
Також позивач вказав, що відповідно до пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023, позов задоволено частково.
Стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до бюджету у сумі 126 636 323,80 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. В частині задоволених позовних вимог суди дійшли висновку, що податкові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.01.2018 №0000114609, від 07.07.2020 №0071230502, від 22.07.2019 №0004265143, від 22.07.2019 №0004255143 є узгодженими, набули статусу податкового боргу, а тому заборгованість в сумі 126 636 323,80 грн підлягає стягненню з Товариства.
Щодо податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем у встановлені законом строки сум нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 09.03.2016 №0000051401 (строк сплати - 21.11.2016 з урахуванням оскарження податкового повідомлення-рішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/3670/16 - 10.11.2016) та від 03.02.2014 №0000271503 (строк сплати - 14.11.2016 з урахуванням оскарження податкового повідомлення-рішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/391/16 - 03.11.2016), суди вказали, що такий борг не підлягає стягненню, оскільки сплив 1095-денний строк з дня його виникнення, а відтак такий борг є безнадійним в силу закону і у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо його стягнення.
Суди також дійшли висновку і про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 4 118 318,68 грн.
Право нарахувати відповідачу пеню на податковий борг, що виник у зв`язку з не сплатою у встановлений законом строк сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.02.2014 №0000271503 (граничний строк сплати - 14.11.2016 з урахуванням оскарження та набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/391/16 - 03.11.2016), виникло у позивача згідно з приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом, а саме з 15.11.2016, а за податковим повідомленням-рішенням від 09.03.2016 №0000051401 (граничний строк сплати - 21.11.2016 з урахуванням оскарження та набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/3670/16 - 10.11.2016) - з 22.11.2016.
З 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Цим Законом до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9. Відповідно підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Таким чином, на час звернення позивача до суду (30.09.2022) з цим позовом про стягнення податкового боргу, зокрема пені, така пеня підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а отже, відсутні підстави для стягнення такої пені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги контролюючого органу задовольнити в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статі 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 26.09.2022 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 134521262,04 грн.
Згідно із розрахунком, наведеним у позовній заяві, загальним розрахунком суми боргу, розрахунками пені (а.с.1-2, 89, 90, 91-101) та витягами з інтегрованої картки платника податків податковий борг Товариства у сумі 134521262,04 грн, що заявлений до стягнення, виник:
- у сумі 126 640 101,50 грн з податку на додану вартість та складається з донарахованих сум штрафу у розмірі 126 634 961,00 грн за податковим повідомленням-рішенням №0000114609 від 05.01.2018 та штрафу у розмірі 5140,50 грн за податковим повідомленням-рішенням №0071230502 від 07.07.2020 (термін оплати - 08.06.2021);
- у сумі 7 880 309,24 грн з орендної плати з юридичних осіб та складається з донарахованих грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0000051401 від 09.03.2016 у розмірі 1 421 399,32 грн (947 599,55 грн - податкове зобов`язання та 473799,77 грн - штрафні санкції), за податковим повідомленням-рішенням №0000271503 від 03.02.2014 у розмірі 2 340 588,49 грн (1 948 255,42 грн - податкове зобов`язання та 392 333,07 грн - штрафні санкції) та штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями №0004265143 від 22.07.2019 у розмірі 1,50 грн та №0000735143 від 11.02.2019 у розмірі 1,25 грн;
- у сумі 4 118 318,68 грн нарахованої в порядку статті 129 Податкового кодексу України пені (нарахованої на суми занижень за податковим повідомленням-рішенням від №0000051401 від 09.03.2016та від №0000271503 від 06.02.2014);
- у сумі 851,30 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та складається з донарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0004255143 від 22.07.2019.
Встановлено, що контролюючим органом у відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога форми "Ю" №37-17 від 03.10.2016 на суму 205 844 565,99 грн, яка вручена Товариству 03.10.2016 (т.1 а.с.73).
Судами попередніх інстанцій на підставі розрахунку загального податкового боргу (т.1 а.с. 89) та розрахунків пені, обчисленої на виявленні контролюючим органом суми занижень (т.1 а.с. 90-101), встановлено, що нарахування пені у сумі 4 118 318,68 грн здійснено на суму податкового боргу минулих періодів, а саме:
- у сумі 166 909,92 грн по податковому повідомленню-рішенню від №0000051401 від 09.03.2016 за період з 28.02.2015 по 19.11.2016;
- у сумі 3 951 408,76 грн по податковому повідомленню-рішенню від №0000271503 від 06.02.2014 за період, починаючи з 03.10.2011 по 25.04.2019.
Судами також встановлено, що право нарахувати відповідачу пеню на податковий борг, що виник у зв`язку із не сплатою у встановлений законом строк сум податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.02.2014 №0000271503 (граничний строк сплати - 14.11.2016 з урахуванням оскарження та набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/391/16 - 03.11.2016), виникло у позивача згідно з приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом, а саме: з 15.11.2016.
Судом встановлено, що у спірному випадку у контролюючого органу право нарахувати відповідачу пеню на податковий борг, що виник у зв`язку із не сплатою у встановлений законом строк сум податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.03.2016 №0000051401 (граничний строк сплати - 21.11.2016 з урахуванням оскарження та набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/3670/16 - 10.11.2016), виникло у позивача згідно з приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом, а саме: з 22.11.2016.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Позивач обґрунтовує касаційну скаргу не врахуванням судами попередніх інстанцій при застосуванні норм матеріального права висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.
Контролюючий орган вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано норми статей 55 та 56 Податкового кодексу України, які передбачають чітко визначений спосіб захисту прав платника податків що стосується скасування рішень контролюючого органу або визнання дій/бездіяльності протиправними в частині нарахування пені, у зв`язку з чим судами помилково було вирішено питання "правомірності" дій, що полягали в нарахуванні пені платнику податків у межах цієї справи, предметом якої є стягнення податкового боргу.
Позивач вказує, що Товариством не надано будь - яких доказів оскарження жодного з рішень контролюючого органу, що стосуються цієї справи, як і не надано доказів оскарження дій контролюючого органу щодо нарахування пені, яка заявлена до стягнення у цій справі, а отже всі нарахування грошових зобов`язань, штрафних санкцій, штрафів та пені є узгодженими та набули статусу податкового боргу. Не оскаржено Товариством і податкову вимогу, яка була сформована та вручена відповідачу та яка є передумовою для звернення до суду про стягнення сум заборгованості, відповідних доказів матеріали справи не містять.
9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на аналогічні висновкам судів попередніх інстанції у справі доводи, просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
Товариство зазначає, що контролюючим органом не приймалось жодних рішень щодо нарахування пені, в тому числі в вимоги. Позивачем вперше заявлена сума пені у самій позовній заяві у цій справі про стягнення заборгованості. З урахуванням вказаного, на переконання відповідача, обставини у цій справі №160/15166/22 не відповідають (не є тотожними) обставинам справи №160/13436/22, на яку покликається позивач у касаційній скарзі, оскільки у справі №160/13436/22 контролюючий орган нарахував платнику податків пеню про що прийняв податкову вимогу, яку направив платнику податків. Таким чином, висновки, що викладені Верховним Судом у справі №160/13436/22 не є застосовними до спірних обставин.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункти 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.