ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/775/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс"
до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
про визнання недійсним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами їх розгляду
1.1. У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (далі - ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі - ПрАТ "Рівнеобленерго"), в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення комісії ПрАТ "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом від 23.03.2022 № 92 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією.
1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 918/775/23, задоволено в повному обсязі позовні вимоги ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" до ПрАТ "Рівнеобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення.
Визнано недійсним та скасовано рішення комісії ПрАТ "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом від 23.03.2022 № 92 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією.
2. Касаційний перегляд рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі № 918/775/23, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "Рівнеобленерго" із касаційною скаргою, в якій просило скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс".
2.2. ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Рівнеобленерго" просило закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Рівнеобленерго" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Рівнеобленерго" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
2.3. Постановою Верховного Суду від 30.04.2024 залишено без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі № 918/775/23.
3. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечень на неї
3.1. 06.05.2024 Верховний Суд зареєстрував заяву ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" із додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка сформована 03.05.2024 в системі "Електронний суд".
3.2. Заява ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23 мотивована необхідністю вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 918/775/23. Водночас ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" просить здійснити розгляд зазначеної заяви без участі уповноваженого представника.
3.3. 20.05.2024 Верховний Суд зареєстрував заперечення ПрАТ "Рівнеобленерго" на заяву ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23, подані 16.05.2024 через засоби поштового зв`язку.
3.4. У цих запереченнях ПрАТ "Рівнеобленерго" просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заяви позивача, то зменшити розмір судових витрат.
4. Розгляд заяви та позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2024 призначено до розгляду заяву ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23 у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 відкладено розгляд заяви ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23.
4.2. З урахуванням відкладення розгляду заяви ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23, ця заява розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і дотримання прав та інтересів учасників справи.
4.3. Розглянувши заяву ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/775/23 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд зазначає таке.
4.4. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
4.5. Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.6. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
4.7. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.8. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.9. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
4.10. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23.
4.11. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.12. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.13. Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.14. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, 06.02.2024 у справі № 904/1270/22, від 30.04.2024 у справі № 922/1812/23.
4.15. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.16. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
4.17. Загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, від 04.07.2023 у справі № 924/295/22.