ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1247/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
відповідача - Присяжнюк Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 (судді: Демидова А. М. - головуючий, Ходаківська І. П., Владимиренко С. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 (суддя Курдельчук І. Д.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай"
про стягнення 1 782 492,04 грн штрафу,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
1.1. У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" (далі - ТОВ "ГК Оріон") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай" (далі - ТОВ "Алай") про стягнення 1 782 492,04 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з поставки товару за договором дистрибуції від 12.02.2020 № 120220, укладеного між сторонами у справі (далі - договір дистрибуції від 12.02.2020).
1.2. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
1.3. При первісному розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, позов задоволено.
Попередні судові інстанції виходили із доведеності матеріалами справи обставин невиконання відповідачем договору дистрибуції від 12.02.2020 в частині поставки товару за договором на суму 10 673 605,00 грн, тому дійшли висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 782 492,04 грн штрафу, розрахованого згідно з пунктом 6.1 договору дистрибуції від 12.02.2020 в розмірі 16,7% від вартості непоставленого товару.
Водночас суди попередніх інстанцій відхилили посилання відповідача на договір купівлі-продажу від 16.04.2020 № 1604 (далі - договір купівлі-продажу від 16.04.2020), який було розірвано за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/9064/20, оскільки, як зазначили суди, цей договір не впливає на дію договору дистрибуції від 12.02.2020 та не є предметом розгляду у даній справі.
1.4. Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 зазначені постанова та рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав допущення судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального і процесуального права та неповноти судового дослідження.
1.5. За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 782 492,04 грн штрафу; здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу від 16.04.2020 не відбулася заміна зобов`язання за договором дистрибуції від 12.02.2020 новим зобов`язанням, що виключає у спірних правовідносинах новацію; відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару за договором дистрибуції від 12.02.2020, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу на підставі пункту 6.1 вказаного договору дистрибуції у сумі, заявленій до стягнення.
1.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у цій справі залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами місцевого господарського суду, покладеними ним в основу рішення про задоволення вимог заявленого позову.
2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
2.1. Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Алай" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Підставою подання касаційної скарги скаржник визначає пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України; вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 31.10.2019 у справі № 904/5340/18, від 25.06.2019 у справі № 922/2302/18, від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16. Крім того, скаржник посилається на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 615 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, а саме одностороння відмова у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.
Зокрема, скаржник вказує на неврахування судами положень пункту 7.2 договору купівлі-продажу від 16.04.2020 та при цьому зазначає, про те, що договір дистрибуції від 12.02.2020 було припинено у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу від 16.04.2020. За доводами скаржника, підставою відмови у виконанні зобов`язань з поставки товару є розірвання договору купівлі-продажу від 16.04.2020, яким було припинено дію договору дистрибуції від 12.02.2020, та порушення ТОВ "ГК Оріон" зобов`язань з оплати за поставлений товар.
2.2. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
3.2. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, 12.02.2020 між ТОВ "Алай" (продавець) та ТОВ "ГК Оріон" (покупець) укладено договір дистрибуції № 120220, згідно з пунктами 1.1- 1.3 якого цей договір описує взаємодію продавця зі своїми дистриб`юторами; такий договір визначає, що у продавця є два дистриб`ютора, перший - ТОВ "ГК Оріон" і другий - ТОВ "ТД "Алай"; продавець буде вести збут на території України продукції, яку він виробляє через (завдяки) своїм дистриб`юторам.
У пункті 1.4 договору дистрибуції від 12.02.2020 передбачено, що продавець передає у власність покупцю на визначених цим договором умовах, а покупець приймає у власність та оплачує такий товар - кабельну продукцію та продукцію охоронно-пожежного призначення.
Продаж товару здійснюється на підставі рахунку-фактури, виписаної продавцем за письмовою заявкою або заявкою, надісланою електронною поштою покупцем. Загальна сума за договором складає загальну суму товару за всіма рахунками-фактурами, виставленими продавцем покупцеві за час дії цього договору, та загалом складає не менш як 300 000,00 грн (пункти 2.1, 2.2 спірного договору).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору дистрибуції від 12.02.2020 строк поставки товару складає 21 календарний день від дати виставленого рахунку-фактури або від дати замовлення покупця. Продавець має право на поставку товару партіями або в інший термін за погодженням сторін. Продавець має право на поставку товару раніше строку. Якщо продавець не може відвантажити продукцію в строки, вказані в пункті 3.1 цього договору, то продавець попереджає про це покупця та за згодою сторін вказує іншу дату відвантаження в рахунку-фактурі.
За змістом пункту 3.3 вказаного договору приймання товару здійснюється в місці прийому-передачі товару за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-А2. Товар також може бути поставлений за адресою, вказаною покупцем.
Приймання-передача товару здійснюється покупцем і продавцем в особі їх уповноважених представників. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної (пункти 3.5, 3.6 договору дистрибуції від 12.02.2020).
Згідно з підпунктами 5.1.1, 5.1.2 пункту 5.1 спірного договору продавець зобов`язаний виставити покупцю рахунок-фактуру на оплату товару відповідно до пункту 2.1 цього договору; передати товар покупцю на умовах, визначених розділом 3 договору.
Водночас у пункті 6.1 договору дистрибуції від 12.02.2020 сторони обумовили, що у випадку недотримання пунктів 3.1 і 3.2 договору продавець на користь покупця сплачує штраф у розмірі 16,7 % від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару.
Цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 (пункт 9.1 договору).
Згідно з пунктом 9.2 вказаного договору його дія достроково припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за договором та внаслідок взаємної письмової згоди сторін про його дострокове розірвання.
Суди попередніх інстанцій установили, що зазначений договір дистрибуції підписано уповноваженими особами; у встановленому порядку цей договір не оспорений та не визнаний недійсним.
Також попередні судові інстанції установили, що 30.11.2020 відповідно до умов договору дистрибуції позивач направив з електронної пошти за адресою logist@firma-orion.com на адресу електронної пошти відповідача office@alay.com.ua такі замовлення: вих. № 3011-01 від 30.11.2020, загальна сума замовлення на кабель сигнальний систем охоронної та пожежної безпеки становить 1 165 200,00 грн з ПДВ; від 30.11.2020 вих. № 3011-02, загальна сума замовлення на кабель силовий вогнестійкий становить 5 081 300,00 грн з ПДВ; від 30.11.2020 вих. № 3011-03, загальна сума замовлення на кабель управління та передачі даних вогнестійкої парної скрутки становить 1 149 450,00 грн з ПДВ; від 30.11.2020 вих. № 3011-04, загальна сума замовлення на коробки монтажні становить 277 135,00 грн з ПДВ; від 30.11.2020 вих. № 3011-08, загальна сума замовлення на сповіщувачі становить 286 620,00 грн з ПДВ; від 30.11.2020 вих. № 3011-10, загальна сума замовлення магнітоконтактних сповіщувачів становить 2 713 900,00 грн з ПДВ.
Відповідно до цих замовлень позивач просив відповідача поставити вказаний товар протягом 21 календарного дня, а саме до 21.12.2020.
У листі від 16.12.2020 вих. № 190 "Щодо замовлень" ТОВ "Алай" повідомило ТОВ "ГК Оріон" про відмову у поставці товару у зв`язку із наявною заборгованістю за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 16.04.2020.
18.12.2020 позивач направив на електронну пошту відповідача лист за вих. № 18/12-1 з повторним проханням виконати замовлення від 30.11.2020 вих. № 3011-01, вих. № 3011-02, вих. № 3011-03, вих. № 3011-04, вих. № 3011-08, вих. № 3011-10 у встановлений договором дистрибуції строк, а саме поставити відповідний товар до 21.12.2020.
Також 18.12.2020 позивач направив на електронну пошту відповідача лист за вих. № 18/12-2, в якому ТОВ "ГК Оріон" повідомило про оплату 17.12.2020 грошових коштів у сумі 48 879,20 грн та 18.12.2020 - у сумі 5089,52 грн за договором купівлі-продажу від 16.04.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/9064/20, тобто про виконання вказаного рішення суду в повному обсязі.
21.12.2020 і 24.12.2020 представники ТОВ "ГК Оріон" Наконечний О. М., Попова А. А., Сатанін О. О. прибули за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-А2, з метою отримання товару, вказаного у зазначених замовленнях. Проте представники відповідача відмовили у відвантаженні товару згідно із такими замовленнями та наданні письмових пояснень і підписанні будь-яких документів, про що представниками позивача було складено акти від 21.12.2020 та від 24.12.2020 про відмову у поставці товару згідно з відповідними замовленнями.
З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачеві претензію від 19.12.2020 вих. № 2912/1 з вимогою про сплату протягом десяти робочих днів штрафу в розмірі 1 782 492,04 грн за непоставлений за договором дистрибуції від 12.02.2020 товар.
Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування.
3.3. Оскільки спірний товар відповідач зобов`язаний був поставити у строк до 21.12.2020 (включно), чого проте ним зроблено не було, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 782 492,04 грн на підставі пункту 6.1 договору дистрибуції від 12.02.2020.
3.4. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилався зокрема на те, що у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу від 16.04.2020 припинив дію вказаний договір дистрибуції.
3.5. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідив обставини справи та наявні у ній докази, виконав обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 і визнав позовні вимоги обґрунтованими, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем умов договору дистрибуції від 12.02.2020 в частині поставки ним товару в обумовлений строк, що за умовами такого договору є підставою для нарахування і стягнення з відповідача штрафу у заявленій сумі. Водночас, надавши оцінку аргументам відповідача, які він наводив заперечуючи проти позову, та наданим ним доказам, дослідивши умови договору купівлі-продажу від 16.04.2020 (у тому числі його пункт 7.2), суди установили, що сторонами не вчинялась новація та у спірних правовідносинах не відбулося заміни первісного зобов`язання новим зобов`язанням; зобов`язання за договором дистрибуції є чинним та підлягає виконанню.
3.6. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, господарські суди попередніх інстанцій, зокрема, зазначили, що відповідно до положень частин 1, 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).
Новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання. Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.
Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу. Істотними умовами такого договору є: предмет, вказівка на колишнє й нове зобов`язання, яке виникає замість попереднього, яке припиняється. Про намір вчинити новацію сторони повинні зазначити в договорі.
Таким чином, новація - це спосіб припинення зобов`язання за домовленістю сторін. Новація означає, що первісне зобов`язання заміняється новим зобов`язанням між тими ж сторонами.
Характерною рисою новації є необхідність двостороннього волевиявлення на її укладення, тобто домовленості сторін.
У випадку новації необхідно чітко зазначати про припинення первісного зобов`язання, щоб усунути ймовірність визнання дійсним як первісного, так і нового зобов`язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 74 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
3.7. Суди попередніх інстанцій установили, що у пункті 9.2 спірного договору дистрибуції сторони узгодили дострокове його розірвання саме шляхом взаємної письмової угоди про таке розірвання, натомість зміст пункту 7.2 договору купівлі-продажу від 16.04.2020 не є такою письмовою угодою про розірвання саме договору дистрибуції; положення зазначеного договору купівлі-продажу (зокрема і застереження, наведене у пункті 7.2) не містять чіткої вказівки на первинне зобов`язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто не містять відомостей про припинення зобов`язань за діючим договором дистрибуції від 12.02.2020.
Водночас, як наголосили попередні судові інстанції, договір дистрибуції від 12.02.2020, укладений між ТОВ "ГК Оріон" (покупець) і ТОВ "Алай" (продавець), описує взаємодію продавця зі своїми дистрибуторами - ТОВ "ГК Оріон" і ТОВ "ТД Алай" через (завдяки) яким ТОВ "Алай" буде вести збут на території України продукції, яку він виробляє (пункти 1.1- 1.3), тоді як договір купівлі-продажу від 16.04.2020, укладений між ТОВ "Алай" (продавець) і ТОВ "ГК Оріон" (покупець), описує порядок поставки товару у власність покупця (пункт 1.1) та не містить елементів дистрибуції. Вказані договори мають відмінну правову природу; договір дистрибуції є договором реалізації продукції через посередників (збут продукції на території України через дистриб`юторів (тобто третім особам)), а договір купівлі-продажу - договором реалізації продукції покупцю (споживачу) для провадження ним власної господарської діяльності (придбання продукції для провадження власної господарської діяльності).
Крім того, господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили, що між сторонами протягом часу співпраці здійснювалась господарська діяльність на підставі одночасно декількох договорів без припинення їх дії через укладення кожного наступного як новація, про що, як зазначили суди, свідчать наявні у справі докази, зокрема, договори купівлі-продажу від 16.01.2018 № 43, від 18.01.2019 № 1, договір про співробітництво від 18.01.2019 № 3.
За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України).
Як уже зазначалося, умовами укладеного між сторонами спірного договору дистрибуції, а саме його пунктом 6.1, передбачено відповідальність відповідача за порушення строків поставки товару у виді нарахування та стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 16,7 % від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару.