ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/130/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи на стороні позивача - не з`явилися,
третьої особи на стороні відповідача - Харабари Т. І. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Енергозахід"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (колегія суддів: Плотніцький Б. Д. - головуючий, Гриців В. М., Кравчук Н. М.) і додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2023 (суддя Рочняк О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Енергозахід"
до Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тургаз Інжиніринг",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства економіки України,
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та зобов`язання звільнити займане приміщення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами їх розгляду
1.1. У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Енергозахід" (далі - ТОВ "Торгова компанія Енергозахід") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації") про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення від 19.07.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тургаз Інжиніринг" та ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", і зобов`язання ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" звільнити займане ним приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Андрія Мельника, 8, м. Івано-Франківськ, із моменту набрання судовим рішенням законної сили.
1.2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 909/130/23, відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" до ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та зобов`язання відповідача звільнити займане ним приміщення.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 909/130/23, частково задоволено заяву ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про ухвалення додаткового рішення.
Вирішено стягнути з ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" на користь ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" 23 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" відмовлено у задоволенні.
2.2. Місцевий господарський суд, розглядаючи заяву ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/130/23, установив, що ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. Ухвалюючи додаткове рішення, господарський суд першої інстанції також установив, що вартість наданих адвокатом послуг відповідачу складає 42 000,00 грн. Зокрема, на підготовку та подання до Господарського суду Івано-Франківської області відзиву на позов адвокатом витрачено 4 години, тому вартість надання цієї послуги склала 16 800,00 грн; на підготовку та подання заперечення на відповідь на відзив витрачено 1 годину, вартість надання такої послуги склала 4200,00 грн. Таким чином, місцевий господарський суд установив, що всього на підготовку та подання заяв по суті спору витрачено 21 000,00 грн.
2.4. Водночас господарський суд першої інстанції взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. При цьому, за висновком суду, спірні правовідносини не передбачають великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, а матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.
2.5. З огляду на викладене та, враховуючи клопотання ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" про зменшення судових витрат, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про можливість покладення на позивача зазначених витрат частково, а саме в розмірі 12 600,00 грн.
2.6. Крім того, місцевий господарський суд установив, що відповідач просив покласти на позивача витрати адвоката за складання та направлення представнику позивача мирової угоди вартістю 2100,00 грн, заяви про долучення письмових доказів вартістю 4200,00 грн та письмових пояснень вартістю 4200,00 грн.
2.7. Однак, як зазначив господарський суд першої інстанції, всі основні позиції сторони по суті спору повинні були бути викладені в заявах по суті спору, а не в додаткових поясненнях; усі докази також мають бути надані разом із заявами по суті спору. За таких обставин місцевий господарський суд відмовив у стягнені з позивача на користь відповідача наведених витрат, оскільки, за висновком суду, такі витрати не були необхідними та неминучими в цій справі.
2.8. Щодо участі в судових засіданнях місцевий господарський суд установив, що сукупна тривалість судових засідань у цій справі становила 6 год 30 хв, а тому, за висновком суду, правова допомога в сумі 10 500,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях є обґрунтованою.
2.9. З огляду на викладене та, враховуючи виконані представником відповідача роботи (надані послуги), принципи реальності, співмірності та розумності судових витрат, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доведеними та такими, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, є витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 23 100,00 грн.
2.10. Апеляційний господарський суд, переглядаючи додаткове рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з наведеними висновками місцевого господарського суду та зазначив, що суд першої інстанції розглянув та надав правову оцінку заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яка подана ТОВ "Торгова компанія Енергозахід", та зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2023 у справі № 909/130/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на професійну правничу допомогу до розміру судового збору.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права. ТОВ "Торгова компанія Енергозахід", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили та неправильно застосували приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України і не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 04.10.2021 у справі № 922/3436/20, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
3.4. Крім того, за доводами скаржника, його не було повідомлено про подання заяви щодо ухвалення додаткового рішення у справі та про наявні докази щодо витрат на професійну правничу допомогу.
3.5. ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" також зазначає, що господарський суд першої інстанції розглянув заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення без участі позивача, чим, на думку скаржника, порушив право позивача на справедливий судовий захист.
3.6. Скаржник також наголошує на тому, що витрати на професійну правничу допомогу, які подав позивач, є неспівмірними, а їх розумність не доведена. При цьому, за доводами скаржника, місцевий господарський суд, ухвалюючи додаткове рішення, не в повному обсязі дослідив та проаналізував клопотання ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
3.7. ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На думку ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", висновки, викладені в додатковому рішенні та постанові, не суперечать висновкам, на які посилається ТОВ "Торгова компанія Енергозахід". Крім того, ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" вважає, що господарський суд першої інстанції не порушив будь-які права позивача, та зазначає, що позивач скористався наданим йому правом і подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
3.8. Міністерство економіки України у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Міністерство економіки України зазначає, що господарський суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, врахував клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а також принципи реальності, співмірності, розумності судових витрат, та дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 23 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. При цьому Міністерство економіки України вважає, що з наведеними висновками господарського суду першої інстанції обґрунтовано погодився апеляційний господарський суд.
3.9. 08.05.2024 Верховний Суд зареєстрував заяву ТОВ "Торгова компанія Енергозахід", сформовану 08.05.2024 в системі "Електронний суд", в якій заявник просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника в порядку письмового провадження.
3.10. 13.05.2024 Верховний Суд зареєстрував заяву ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", сформовану 13.05.2024 в системі "Електронний суд", у якій заявник просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника.
3.11. Колегія суддів враховує наведені заяви ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" і ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Разом з тим предметом позову в цій справі є вимоги немайнового характеру, тобто вимоги, які не підлягають вартісній оцінці, а предметом касаційного оскарження є, зокрема, додаткове рішення, ухвалене в судовому засіданні за результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 і додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2023 у справі № 909/130/23 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні. За таких обставин заява ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження не може бути задоволена.
4. Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи на стороні відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередній інстанцій норм права, колегія зазначає таке.
4.3. Предметом касаційного перегляду є додаткове рішення господарського суду першої інстанції у справі № 909/130/23, яким частково задоволено заяву ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, та постанова апеляційного господарського суду, що ухвалена за результатами апеляційного перегляду цього додаткового рішення.
4.4. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
4.5. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
4.6. Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.7. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.8. Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.9. Колегія суддів зазначає, що впровадження наведеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 10.01.2024 у справі № 910/1692/23, від 01.11.2023 у справі № 911/4670/13.
4.10. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.11. Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.12. Верховний Суд зазначає, що практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 27.06.2023 у справі № 910/8510/21.
4.13. Наведені приписи статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України в сукупності з положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України дають підстави дійти висновку про те, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі суд може вирішити питання щодо розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву, суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.
4.14. Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
4.15. Ухвалюючи додаткове рішення, господарський суд першої інстанції установив, що вартість наданих адвокатом послуг відповідачу складає 42 000,00 грн. Зокрема, на підготовку та подання до Господарського суду Івано-Франківської області відзиву на позов адвокатом витрачено 4 години, тому вартість надання цієї послуги склала 16 800,00 грн; на підготовку та подання заперечення на відповідь на відзив витрачено 1 годину, вартість надання такої послуги склала 4200,00 грн. Таким чином, місцевий господарський суд установив, що всього на підготовку та подання заяв по суті спору витрачено 21 000,00 грн.
4.16. Водночас господарський суд першої інстанції взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. При цьому, за висновком суду, спірні правовідносини не передбачають великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, а матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.
4.17. З огляду на викладене та, враховуючи клопотання ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" про зменшення судових витрат, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про можливість покладення на позивача зазначених витрат частково, а саме у розмірі 12 600,00 грн.
4.18. Крім того, місцевий господарський суд установив, що відповідач просив покласти на позивача витрати адвоката за складання та направлення представнику позивача мирової угоди вартістю 2100,00 грн, заяви про долучення письмових доказів вартістю 4200,00 грн та письмових пояснень вартістю 4200,00 грн.
4.19. Однак, як зазначив господарський суд першої інстанції, всі основні позиції сторони по суті спору повинні були бути викладені в заявах по суті спору, а не в додаткових поясненнях; усі докази також мають бути надані разом із заявами по суті спору. За таких обставин місцевий господарський суд відмовив у стягнені з позивача на користь відповідача наведених витрат, оскільки, за висновком суду, такі витрати не були необхідними та неминучими в цій справі.
4.20. Щодо участі в судових засіданнях місцевий господарський суд установив, що сукупна тривалість судових засідань у цій справі становила 6 год 30 хв, а тому, за висновком суду, правова допомога в сумі 10 500,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях є обґрунтованою.
4.21. З огляду на викладене та, враховуючи виконані представником відповідача роботи (надані послуги), принципи реальності, співмірності та розумності судових витрат, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доведеними та такими, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, є витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 23 100,00 грн.
4.22. Апеляційний господарський суд, переглядаючи додаткове рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з наведеними висновками місцевого господарського суду та зазначив, що суд першої інстанції розглянув та надав правову оцінку заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яка подана ТОВ "Торгова компанія Енергозахід", та зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу.
4.23. При цьому апеляційний господарський суд визнав необґрунтованими доводи ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" щодо неповідомлення позивача про подачу відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/130/23. Апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач при подачі наведеної заяви до господарського суду першої інстанції направив позивачу копію заяви про ухвалення додаткового рішення та долучив у додатках до неї накладну, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 05.09.2023. Наведені обставини, за висновком апеляційного господарського суду, підтверджують направлення на адресу адвоката позивача Храбатина А. В. заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/130/23.
4.24. Апеляційний господарський суд також визнав безпідставними доводи ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" про те, що витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними, а вартість робіт, наданих адвокатом відповідачу, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат, оскільки, за висновком апеляційного господарського суду, господарський суд першої інстанції обґрунтовано дослідив подані заявником документи, що підтверджують розмір наданої правової допомоги та здійснив аналіз наданих послуг.
4.25. ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ТОВ "Торгова компанія Енергозахід", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.26. ТОВ "Торгова компанія Енергозахід" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили та неправильно застосували приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України і не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 04.10.2021 у справі № 922/3436/20, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
4.27. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України".
4.28. Скаржник зазначає, що подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 902/519/18.
4.29. За доводами скаржника, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій:
"При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені".
4.30. У постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"31. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності".
4.31. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц викладено висновок, на який посилається скаржник:
"21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
…Тому саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".
4.32. У постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"31. Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг".
4.33. За доводами скаржника, в постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".