ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 520/17281/14-к
провадження № 51-6906ск23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,прокурораОСОБА_5,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року, якою залишено без змін вирок суду першої інстанції про виправдання
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Одеси,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Київський районний суд м. Одеси вироком від 24 червня 2020 року виправдав ОСОБА_6 у зв`язку з недоведеністю вчинення ним злочину.
2. ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що у 2014 році в м. Одесі, займаючи посаду начальника відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон ІНФОРМАЦІЯ_2, він отримав неправомірну вигоду від директора ТОВ "Фрегат Груп" ОСОБА_7 за сприяння у безперешкодному проходженні екологічного контролю партії автомобільних шин за таких обставин.
3. 25 липня ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7, що за безперешкодне проходження екологічного контролю товару тому необхідно передати неправомірну вигоду, розмір якої залежатиме від характеристики вантажу.
4. 29 липня ОСОБА_6 через свого підлеглого ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7, що сума хабаря складе 3000 доларів США, що підтвердив також під час розмов зі ОСОБА_7 . 4, 5 та 6 серпня. 08 серпня ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7, що обумовлену суму слід передати ОСОБА_9 .
5. 13 серпня ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_7 3000 доларів США, які того ж дня, діючи під контролем органу розслідування, передав ОСОБА_6 .
6. Суд визнав недопустимими доказами відомості, отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), а решту доказів - недостатніми для доведення його винуватості, а також встановив ознаки провокації в поведінці ОСОБА_7 .
7. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
8. Прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у апеляційному суді.
9. Сторона обвинувачення вважає, що апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання прокурора про повторне дослідження письмових доказів і не надав власної оцінки усім обставинам справи.
10. Прокурор стверджує, що апеляційним судом не надано належної оцінки доводам скарги про те, що:
- винуватість ОСОБА_6 доводиться показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;
- стороною обвинувачення вжито вичерпних заходів із розсекречування документів, що дозволяли проведення НСРД;
- вимоги статті 253 КПК були виконаніпісля зняття грифу секретності з протоколів НСРД;
- не було підстав суду застосувати правило виключення похідних доказів, оскільки результати НСРД визнані недопустимими через порушення вимог статті 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, передбачених частинами 1-3 статті 87 КПК;
- КПК не вимагає підтвердження походження грошей, які надавались як неправомірна вигода;
- висновки судів про наявність провокації злочину необґрунтовані.
11. Він зазначає, що апеляційний суд належно не спростував апеляційних доводів прокурора, тому ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
12. Захисник ОСОБА_10 надав письмові заперечення, у яких навів аргументи щодо необґрунтованості доводів прокурора в касаційній скарзі і просив касаційний розгляд провести без його участі.
Позиції учасників касаційного розгляду
13. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційні вимоги сторони обвинувачення.
Оцінка Суду
14. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Щодо допустимості НСРД
15. Сторона обвинувачення на доведення винуватості ОСОБА_6 надала відомості, отримані в результаті проведення контролю за вчиненням злочину, а також в результаті зняття інформації з комунікаційних мереж, аудіо- та відеоконтролю особи.
16. Суди попередніх інстанцій визнали недопустимими ці відомості, оскільки сторона обвинувачення протягом судового розгляду, який тривав з травня 2016 року, так і не надала суду ухвал слідчого судді та постанови прокурора про дозвіл на проведення відповідних НСРД.
17. Сторона обвинувачення посилається на те, що вже на стадії апеляційного розгляду вчинила дії, спрямовані на розсекречення відповідних рішень, і вважає, що нею вжито вичерпних заходів, направлених на розсекречення відповідних документів, а тому відомості, отримані в результаті НСРД є допустимими.
18. Посилаючись на свої зусилля, спрямовані на розсекречення ухвал слідчого судді, сторона обвинувачення фактично посилається на висновок у постанові Суду від 16 жовтня 2019 року, де зазначено, що якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.[1]
19. Суд вважає, що у цьому випадку посилання прокурора на те, що сторона обвинувачення вживала заходи до розсекречення відповідних ухвал, не свідчить про допустимість НСРД. У наведеній вище справі Суд вирішував питання допустимості НСРД в ситуації, коли рішення, якими було надано дозвіл на їх проведення, були відкриті стороні захисту і надані суду, однак після завершення досудового розслідування.