ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 164/1293/17
провадження № 51-4339км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,прокурора захисникаОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 .
Обставини справи
1. Маневицький районний суд Волинської області вироком від 27 січня 2023 року виправдав ОСОБА_7 за недоведеністю винуватості у вчиненні злочину, передбаченогочастиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі ? КК).
2. Він обвинувачувався у тому, що як сільський голова Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 15 000 грн за сприяння шляхом впливу на депутатів сільської ради в наданні в оренду земельної ділянки для здійснення сільськогосподарської діяльності за таких обставин.
3. Дізнавшись 17 січня 2017 року про бажання ОСОБА_8 отримати в оренду земельну ділянку площею 20 га, ОСОБА_7 в подальших розмовах повідомив тому, що неправомірна вигода за вплив на депутатів з метою вирішити це питання складе 10 000 грн.
4. 16 лютого 2017 року ОСОБА_7 на сесії сільської ради переконував депутатів надати ОСОБА_8 земельну ділянку, 17 лютого 2017 року таку ж позицію підтримував на загальних зборах жителів с. Заріччя, а 20 лютого 2017 року на сесії сільської ради рекомендував депутатам погодити передачу земельної ділянки.
5. Після того, як рішення було прийняте, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8, що сума неправомірної вигоди складе 15000 грн.
6. 21 лютого 2017 року в своєму житловому приміщенні, облаштованому в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 рішення сільської ради і отримав від того 15000 грн, які сховав в підсобному приміщенні, після чого був затриманий.
7. Суд першої інстанції визнав недопустимими докази, що отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), та похідні від них докази, а решту доказів вважав недостатніми для визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину.
8. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
9. Прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у апеляційному суді.
10. Сторона обвинувачення вважає, що апеляційний суд порушив принцип змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, передбачених статтями 22, 23, 94 КПК, повторно не дослідивши частину доказів.
11. Також прокурор вважає, що належно не перевірено доводи апеляційної скарги про допустимість:
- протоколу огляду від 22 лютого 2017 року;
- аудіозапису розмови 15 лютого між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, записаної останнім на власний пристрій;
- результатів НСРД, проведених на підставі відповідних дозволів;
- протоколів оглядів місця події від 21 лютого 2017 року, проведених на підставі добровільної згоди ОСОБА_7 ;
- протоколу затримання особи від 21 лютого 2017 року, протоколу освідування особи від 21 лютого 2017 року, висновку судової експертизи № 101/99 від 23 березня 2017 року, проведених без участі захисника.
12. Прокурор стверджує, що дані аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_7 спростовують висновок про провокацію з боку ОСОБА_9 та правоохоронних органів.
13. На переконання прокурора, апеляційний суд не надав обґрунтованих відповідей на апеляційні доводи, тому оскаржена ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
14. Захисник ОСОБА_6 надав Суду письмові заперечення, у яких навів свої аргументи щодо необґрунтованості доводів сторони обвинувачення.
Позиції учасників касаційного розгляду
15. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційні вимоги сторони обвинувачення.
16. Захисник заперечив проти касаційної скарги прокурора, просив залишити оскаржене судове рішення без зміни.
17. Виправданий повідомив про можливість здійснення касаційного розгляду без його участі.
Оцінка Суду
18. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
19. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція керується статтями 412-414 КПК. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій.
20. Згідно з частиною 3 статті 62 Конституції України та статтею 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
21. Пункт 1 частини 3 статті 374 КПК передбачає, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, керуючись якими суд відкидає докази обвинувачення.
22. Відповідно до статті 94 КПК, має оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
23. Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дотрималися вимог процесуального закону.
Щодо відомостей, отриманих в результаті НСРД
24. На доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 369-2, сторона обвинувачення надала відомості, отримані в результаті проведення контролю за вчиненням злочину та аудіо- відеоконтролю особи на підставі відповідних дозволів прокурора і слідчого судді.
25. Суди попередніх інстанцій визнали ці докази недопустимими.
26. Суди послалися на статтю 246 КПК, яка передбачає можливість проведення таких слідчих дій лише при розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів, і дійшли висновку, що на час проведення спірних НСРД у сторони обвинувачення не було підстав кваліфікувати дії ОСОБА_7 за частиною 3 статті 368 КК.
27. Вони взяли до уваги, що в заяві ОСОБА_8 про вчинення злочину від 14 лютого 2017 року та в протоколі від 15 лютого 2017 року про прийняття від нього заяви не було відомостей, які свідчили б про вимагання неправомірної вигоди або будь-які інші ознаки злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК. Суди також надали значення тому, що після затримання ОСОБА_7 сторона обвинувачення змінила кваліфікацію злочину на частину 2 статті 369-2 КК.
28. Сторона обвинувачення вважає цей висновок помилковим і стверджує, що на той час мала підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, а про відсутність ознак цього злочину дізналася лише під час подальшого розслідування.
29. Однак суди попередніх інстанцій відхилили цей довід, оскільки не встановили будь-яких виявлених під час розслідування відомостей, які не були відомі стороні обвинувачення на час внесення відомостей до ЄРДР і звернення за дозволами на проведення НСРД, які дали підстави для зміни кваліфікації.