ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 607/25521/19
провадження № 51-5001км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 19 липня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010002363, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 )
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 гривень).
Вирішено питання продолю речових доказів.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19 липня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 15 серпня 2019 року близько 13:50, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, діючи умисно, у ході словесного конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс своїй співмешканці ОСОБА_7 . долонею правої руки один удар в ділянку лівої половини обличчя, після чого повалив на диван та умисно пальцями почав стискати кисть правої руки потерпілої, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалити щодо нього виправдувальний вирок.
Аргументуючи свою позицію, стверджує, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях та містить неточності. Вважає, що місцевий суд не надав належної оцінки його показанням, тоді як версія сторони обвинувачення не підтверджена належними та допустимими доказами.
Також засуджений ОСОБА_6,наголошує на тому, що місцевий суд допустив неповноту судового розгляду та надав неправильну оцінку наявним у матеріалах кримінального провадження фактичним даним.
У свою чергу апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, провів судовий розгляд без його участі та його захисника і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу сторони захисту необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту).
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи, наведені у скарзі, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Суд першої інстанції, виконуючи приписи ст. 94 КПК України, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором фактичні дані, на підставі яких ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що версія обвинуваченого, за якої він не наносив ударів своїй співмешканці, свого підтвердження не знайшла, а доводи про неналежність та недопустимість доказів є безпідставними. З позицією місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Суди навели переконливі аргументи на обґрунтування такого висновку, тому Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги засудженого такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, виходячи з наступного.
Так, постановляючи вирок, суд послався на показання самого обвинуваченого, який не заперечував того факту, що 15 серпня 2019 року між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт.
Також, суд узяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_7, яка повідомила, що в ході словесного конфлікту обвинувачений кричав на неї, погрожував і в подальшому застосував до неї фізичну силу (наніс один удар долонею правої руки в ліву половину обличчя, обома руками стискав кисті рук і шарпнув за праву руку) та заподіяв тілесні ушкодження; свідка ОСОБА_8, яка повідомила, що будучи працівником поліції приїхала за повідомленням про вчинення правопорушення і виявила обвинуваченого та потерпілу, яка була заплакана і мала синці.