ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 205/2568/19
провадження № 61-18745св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лопата Олена Олександрівна, ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект"), треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу
Лопата О. О. (далі - приватний нотаріус ДМНО Лопата О. О.), ОСОБА_2, про скасування запису про обтяження та вилучення заборони з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позову зазначала, що вона з 30 січня 2012 року є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначену земельну ділянку вона придбала з прилюдних торгів у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Вона позбавлена можливості розпоряджатися належним їй майном, оскільки відповідно до договору іпотеки від 08 травня 2009 року на майно накладено обтяження шляхом заборони його відчуження на забезпечення виконання вищевказаного договору.
На підставі наведеного, з урахуванням уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила скасувати та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказане обтяження: номер запису про іпотеку 29762940 від 08 травня
2009 року та номер запису про обтяження 29762900 від 11 вересня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 25 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Виключено запис та знято заборону номер запису про іпотеку 29762940 підстава виникнення обтяження - договір іпотеки серія та номер 11212884000/1, реєстр
№ 2109, виданий 11 вересня 2007 року, видавник - приватний нотаріус приватний нотаріус ДМНО Лопата О. О.
Відомості про суб`єктів обтяження: іпотекодержатель - ТОВ "Кей Колект", адреса: Україна, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, боржник - ОСОБА_3 .
Виключено запис та знято заборону номер запису про обтяження 29762900 підстава виникнення обтяження - договір іпотеки серія та номер 11212884000/1, реєстр 2109, виданий 11 вересня 2017 року, видавник - приватний нотаріус ДМНО
Лопата О. О. Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майна/права якої обтяжуються - ОСОБА_3 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2020 року виправлено описку, допущену в заочному рішенні Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська № 205/2568/19 від 25 листопада 2019 року, а саме: у другому абзаці резолютивної частини рішення замість: "Виключити запис та зняти заборону номер запису про іпотеку 29762940 підстава виникнення обтяження: договір іпотеки серія та номер 11212884000/1, реєстр № 2109, виданий 11 вересня 2007 року, видавник приватний нотаріус ДМНО Лопата О. О. Відомості про суб`єктів обтяження: іпотекодержатель ТОВ "Кей Колект" код ЄДРПОУ 37825968, адреса: Україна, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, боржник ОСОБА_3" слід читати: "Виключити запис та зняти заборону номер запису про іпотеку 29762940 підстава виникнення обтяження: договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 5207-5208, виданий 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саенко Е. В.", а також у рішенні дату договору іпотеки серія та номер 11212884000/1, реєстр 2109, замість: "11 вересня 2017 року" слід читати: "11 вересня 2007 року".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до змісту статті 50 Закону України "Про іпотеки", після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки, відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується
у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.
Суд першої інстанції, врахувавши подані докази, дійшов висновку, що оскільки позивачем було придбано земельну ділянку з прилюдних торгів, з урахуванням змісту статті 74 Закону України "Про нотаріат", а також враховуючи звернення позивача до ТОВ "Кей-Колект" із вимогою усунути перешкоди в здійснені права власності на земельну ділянку та скасування вищезазначеного обтяження, а також враховуючи відсутності доказів на підтвердження звернення ТОВ "Кей-Колект" із повідомленням до нотаріуса про припинення іпотечного договору, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, тому суд ухвалив заочне рішення у справі.
Рух справи у суді апеляційної інстанції та короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Не погодившись із заочним рішенням Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року, ОСОБА_3, як особа, яка не брала участі у справі, 12 вересня 2023 року звернувся до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року, посилаючись на те, що вказаним судовим рішенням вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року.
Відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за позивачем на підставі дубліката свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 31 від 03 січня 2019 року, виданого приватним нотаріусом на підставі акта про проведення прилюдних торгів (аукціону) від 24 січня 2012 року. Водночас, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2013 року визнано недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом № 0411296 від 29 грудня 2011 року, проведені приватним підприємством "Нива-В. Ш." (далі - ПП "Нива-В. Ш.") в особі філії-04
29 грудня 2011 року про реалізацію будинку та присадибної земельної ділянки
АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 . Визнано недійсним акт Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ) № 2319/8 від 24 січня 2012 року про проведення прилюдних торгів по реалізації будинку та присадибної земельної ділянки АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 .
Апеляційний суд дійшов висновку, що державна реєстрація за позивачкою права власності на земельну ділянку площею 0,1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1210100000:08:825:0070, не є беззаперечним доказом, що вона є власником спірного майна.
Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:08:825:0070, що знаходиться за адресою по
АДРЕСА_1, підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю, зареєстрованим в Книзі записів від 14 грудня 2005 року за № 010510403087, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради
від 21 вересня 2005 року № 200/30.
Позов про скасування та вилучення заборони з реєстру може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє майном на підставі закону чи договору або іншій законній підставі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки позивачем порушено питання про скасування та виключення з реєстру обтяжень запису про іпотеку 29762940
від 08 травня 2009 року та запису про обтяження 29762900 від 11 вересня 2017 року, які внесені у зв`язку із забезпеченням іпотекою зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 11211884000, а також з урахуванням незалучення судом першої інстанції останнього у якості співвідповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (особа яка не брала участі
у справі) із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 28 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просили оскаржувану постанову Дніпровського апеляційного суду
від 28 листопада 2023 року скасувати, заочне рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникам уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження постанов відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надати суду касаційну скаргу у новій редакції та надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У наданий судом строк ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надіслали матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, витребувано матеріали цивільної справи № 205/2568/19 з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мотивована тим, що апеляційним судом зроблено помилкові висновки по суті спору, які не відповідають обставинам справи.
Зазначають, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області
від 03 червня 2013 року у цивільній справі № 422/8276/12 за позовом
ОСОБА_3 про визнання висновку з незалежної оцінки майна, прилюдних торгів, протоколу про проведення торгів, акта про проведення торгів недійсними, бездіяльності державного виконавця неправомірною, апеляційну скаргу
ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 03 квітня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів, протоколу про проведення торгів, акта про проведення торгів недійсними, скасовано та ухвалено у вказаній частині нове рішення.
Визнано недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом № 0411296
від 29 грудня 2011 року, проведені ПП "Нива-В. Ш." в особі філії-04 29 грудня
2011 року про реалізацію домоволодіння та присадибної земельної ділянки АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3 . Визнано недійсним акт Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ № 2319/8 від 24 січня 2012 року про проведення прилюдних торгів по реалізації домоволодіння та присадибної земельної ділянки
АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3 . В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2013 року залишено без змін.
Заявники зазначають, що вказаним судовим рішенням визнано недійсними саме прилюдні торги, оформлені протоколом № 0411296 від 29 грудня 2011 року. Водночас ОСОБА_5 стала переможцем прилюдних торгів, оформлених протоколом № 0411298-1 від 29 грудня 2011 року.
На переконання ОСОБА_2 та ОСОБА_4, право власності
ОСОБА_5 на домоволодіння підтверджується саме свідоцтвом, зареєстрованим в реєстрі 13 січня 2012 року за № 31, яке, в свою чергу, є чинним та не скасованим, відповідно вважають помилковими висновки апеляційного суду стосовно відсутності підстав для задоволення позову.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вказують на те, що відповідно до акту обстеження від 20 грудня 2016 року саме домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_1 не існує, відповідно відсутні підстави обтяження такого майна.
Вказують на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки з кадастровим номером 121010000:08:825:0070, реєстраційним номер нерухомого майна 1737446212101) № 359549589, власником спірної ділянки з
03 березня 2023 року є ОСОБА_4, який не брав участі у справі. Водночас судом апеляційної інстанції проігноровано вказаний доказ під час апеляційного перегляду справи.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення заявники посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення останніми норм процесуального права, а саме:
1) Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах; 2) Не дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.