ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 209/1050/21
провадження № 61-5583св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",
треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської обласної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Кам`янської міської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс"), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення і запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11 грудня 2015 року, вчинені державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 - за ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
На обґрунтування позову зазначав, що він зі своєю дружиною, дочкою та неповнолітніми онуками постійно проживає у квартирі АДРЕСА_2 . 17 травня 2017 року йому стало відомо про те, що 11 грудня 2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М. провела державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" як іпотекодержателем. Підставою для здійснення вказаної реєстрації став іпотечний договір, укладений 20 лютого 2008 року між ним та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк".
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М. не вчинила жодних дій, передбачених статтею 34 Закону України "Про нотаріат", не узгодила свої дії з Органом опіки та піклування, не отримала відповідний дозвіл, а також порушила вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та статті 13-1 Закону України "Про нотаріат".
13 червня 2017 року Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровської області зареєструвало його скаргу на дії державного реєстратора. В подальшому зазначена скарга була направлена за належністю до Головного територіального управління юстиції у Київській області, яке листом від 04 грудня 2017 року №т-1845/4 повідомило йому, що нотаріус ОСОБА_2 не здійснює нотаріальну діяльність в межах Київської області. Крім того, 18 січня 2018 року він звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України, однак йому було відмовлено в її розгляді з формальних підстав, а саме у зв`язку з тим, що додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.
26 квітня 2018 року він звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої А. М. про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, однак рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, у задоволенні позову було відмовлено у зв`язку з обранням неправильного способу захисту порушеного права та поданням позову до неналежного відповідача.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав докази реєстрації та проживання неповнолітніх дітей у спірній квартирі й не довів, що ця нерухомість використовується ним як місце постійного проживання, тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Доводи позивача про порушення приватним нотаріусом вимог закону під час здійснення реєстрації права власності на квартиру за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" є обґрунтованими, оскільки ці порушення встановлені перевіркою Головного територіального управління юстиції в місті Києві, але позов не підлягає задоволенню у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання на неналежний спосіб захисту. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки позивач ставив питання про скасування і рішення, і запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то посилання суду першої інстанції на те, що йому слід пред`явити віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на спірну квартиру, є безпідставним. Суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. При цьому висновки місцевого суду про відмову в задоволенні позову є правильними, так як позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності обставин для застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив з того, що суд апеляційної інстанції не врахував обставини, встановлені рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2017 року та постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у справі № 209/946/17, та дійшов передчасного висновку про недоведеність позивачем обставин для застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
До повноважень нотаріуса як спеціального суб`єкта, який здійснює функції державного реєстратора, на момент вчинення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ "ФК "Вектор Плюс", належало виключно вчинення дій з реєстрації права власності лише щодо того нерухомого майна, щодо якого такий нотаріус вчиняв нотаріальну дію, і лише щодо тих прав, які набуті виключно у результаті вчинення такої нотаріальної дії.
Отже, на час вчинення державної реєстрації прав іпотекодержателя на іпотечне майно на підставі іпотечного застереження (11 грудня 2015 року) у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. не було повноважень здійснювати таку реєстрацію, оскільки договір іпотеки від 20 лютого 2008 року № 0310/0208/88-036-Z-1 був посвідчений нотаріусом Дніпродзержинського міського округу Дніпропетровської області Кир`як С. А.
Лише з 13 грудня 2015 року нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та могли здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.
Ефективним способом захисту порушених прав є саме вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем.
У справі, що переглядається, спір у ОСОБА_1 виник саме з ТОВ "ФК "Вектор Плюс" щодо порушення права власності позивача на спірне нерухоме майно внаслідок реєстрації за товариством такого права. Однак, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., суд апеляційної інстанції не врахував зазначеного, не перевірив, чи є нотаріус належним відповідачем в цій справі, та не дав правової оцінки цій обставині.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. про визнання дій протиправними, скасування рішення та запису про державну реєстрації прав та їх обтяжень відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" про визнання дій протиправними, скасування рішення та запису про державну реєстрації прав та їх обтяжень задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., індексний номер 26971137 від 11 грудня 2015 року, про реєстрацію за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 801942512104).
В задоволенні іншої частини позовних ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відмовлено.
Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що лише з набранням чинності 13 грудня 2015 року Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 26 листопада 2015 року нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та могли здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.
На момент державної реєстрації прав іпотекодержателя на іпотечне майно на підставі іпотечного застереження (11 грудня 2015 року) у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. не було повноважень здійснювати таку реєстрацію.
Оскільки з 16 січня 2020 року матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, то наразі ефективним способом захисту порушених прав є саме вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем.
Вимоги про скасування запису про державну реєстрацію за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" права власності на спірну квартиру задоволенню не підлягають у зв`язку з неналежністю цього способу захисту порушених прав.
У цій справі зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом, свідчать, що спір у ОСОБА_1 виник саме з відповідачем ТОВ "ФК "Вектор Плюс" щодо порушення права власності на спірне нерухоме майно внаслідок реєстрації за названим відповідачем такого права. Таким чином, у задоволенні вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. необхідно відмовити, оскільки нотаріус є неналежним відповідачем в цій справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2023 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14- 96цс18), від 31 жовтня 2018 року в справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), від 05 грудня 2018 року в справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18), від 05 грудня 2018 року в справі № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18), від 07 серпня 2019 року в справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19), від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19), від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3677/17 (провадження № 12-119гс19), від 18 грудня 2019 року в справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), від 16 червня 2020 року в справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), від 07 липня 2020 року в справі № 712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19), від 29 червня 2021 року в справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У нотаріуса був необхідний обсяг повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності на обʼєкт нерухомості за іпотекодержателем, оскільки ці повноваження прямо передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.
Позивач пропустив позовну давність для звернення до суду з позовом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
04 липня 2023 року справа № 209/1050/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.