ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа №500/1404/23
адміністративне провадження № К/990/43320/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач, Управління), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби, період роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині неврахування під час розрахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23 січня 2023 року №3-07-10/54;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня призначення пенсії відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" (з 23 січня 2023 року) на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23 січня 2023 року №3-07-10/54.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що станом на час звільнення з державної служби у січні 2023 року мала стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, понад 20 років, отже набула право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі - Закон № 3723-XII). Водночас незарахування Управлінням періоду роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року до спеціального стажу державної служби позбавило її права на розрахунок пенсії з урахуванням виплат, що зазначені у довідці за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2022 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині незарахування, з 23 січня 2023 року, до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби, періоду роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23 січня 2023 року, зарахувавши до стажу, період її роботи на посадах, віднесених до державної служби з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII)) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж. З огляду на це суд першої інстанції вказав, що відповідач протиправно не зарахував позивачці період її роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року до стажу державної служби. Водночас, відмовляючи в частині позовних вимог щодо зобов`язання Управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно довідки від 23 січня 2023 року №З-07-10/54, суд першої інстанції також вказал, що такі є передчасними, оскільки перерахунок пенсії позивачки ще не проведено і спір з приводу застосування довідок про складові заробітної плати на даний час відсутній.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які визначають правила зарахування набутого стажу до стажу державної служби та помилково вважав, що стаж позивачки з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року зараховується до стажу державної служби, оскільки з 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який не передбачає такого виду стажу, як стаж державної служби, а лише регулює порядок зарахування стажу набутого на посадах державної служби до страхового стажу. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно зарахував позивачці стаж набутий на посадах державної служби з 01 травня 2016 року до страхового стажу, а не стажу державної служби.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону №889-VIII, відмовивши у зарахуванні ОСОБА_1 до спеціального стажу державної служби період роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд сформувати висновок щодо можливості зарахування період роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року на посадах державної служби до спеціального стажу (стажу державної служби) для призначення пенсії згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 21 грудня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 500/1404/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня травня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 22 травня 2024 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 08 січня 2024 року доставлено до Електронного кабінету Управління в підсистемі Електронний Суд 10 січня 2024 року о 01:14.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 11 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнилась з посади начальника відділу звітності та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Управління Державної казначейської служби України у Монастириському районі Тернопільської області відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу", у зв`язку із виходом на пенсію, що підтверджується записом у трудовій книжці.
16. 12 січня 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.
17. На підставі заяви позивачки від 12 січня 2023 року, позивачці з 21 грудня 2022 року призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
18. 23 січня 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням перерахувати призначену пенсію згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи) за грудень 2022 року від 23 січня 2023 року №3-07-10/54. Фактично дана заява є заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію за віком державного службовця.
19. 24 січня 2023 року позивачкою було подано ще одне звернення, після чого вона отримала відповідь, де Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що відділом обслуговування громадян №3 управління обслуговування громадян 23 січня 2023 року направлено запит до управління контрольно-перевірочної роботи для проведення зустрічної перевірки довідок про складові заробітної плати державного службовця від 23 січня 2023 року №3-07-10/54.
20. Отримавши пенсійні виплати у розмірі 10481,18 грн та розрахувавши розмір пенсійних виплат, з урахуванням наданої Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про складові заробітної плати державного службовця від 23 січня 2023 року №3-07-10/54, а також вимог Закону України "Про державну службу в Україні", позивачка з`ясувала, що розмір пенсії є нижчим.
21. За власним розрахунком позивачки розмір пенсії повинен складати 23 381,38 грн (38968,97 грн х 60%), хоча в додаткових поясненнях від 24 липня 2023 року представник позивача уже проводить інший розрахунок, за яким розмір грошового забезпечення для призначення пенсії вже становить лише 18852, 32 грн.
22. 13 березня 2023 року адвокатом позивачки направлено запит до відповідача з проханням надати відповідь на поставлені питання.
23. На зазначений адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано відповідь від 29 березня 2023 року № 1900-0304-8/13742.
24. З відповіді на адвокатський запит, встановлено, що ОСОБА_1 до стажу державної служби зараховано лише періоди: 31 травня 1997 року - 31 грудня 2003 року, 01 січня 2004 року - 22 грудня 2011 року, 23 грудня 2011 року - 30 квітня 2016 року, 01 травня 2016 року - 01 травня 2016 року (18 років 11 місяці 2 дні).
25. Позивачка вважає, що органом пенсійного фонду безпідставно не враховано страховий стаж на державній службі з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року, що становить 6 років 8 місяців 9 днів, а відповідно загальний стаж державної служби - 25 років 7 місяців 11 днів.
26. У зв`язку із цим зазначає, що органами пенсійного фонду грубо порушуються її права на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки при призначенні пенсії протиправно не зараховано до стажу державної служби період роботи на посадах, віднесених до посад держаної служби з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року, а також для розрахунку розміру пенсійних виплат не враховані дані розміру отриманої заробітної плати за грудень 2022 року, підтверджені довідкою від 23 січня 2023 року №3-07-10/54, яка в свою чергу відповідає нормам законодавства.
27. З огляду на викладене, позивачка звернулась до суду за захистом порушених соціальних прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
31. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
33. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
34. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
36. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
37. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
38. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
39. До 01 травня 2016 року умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
40. Водночас з 01 травня 2016 року принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначаються Законом № 889-VIII.