ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 520/8606/22
адміністративне провадження № К/990/24638/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (головуючий суддя - Полях Н.А.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (головуючий суддя - Калиновський В.А., судді: Кононенко З.О., Мінаєв О.М.)
у справі №520/8606/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу
I. ПРОЦЕДУРА
1. 14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області) №159 о/с від 19 березня 2022 року;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 №0087746 на посаді заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (з обслуговування залізничної станції) Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 20 березня 2022 року;
- стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20 березня 2022 року по 14 жовтня 2022 року у сумі 100 032,72 грн. (без урахування обов`язкових відрахувань).
2. В обґрунтування позову зазначив, що 16 вересня 2022 року він отримав поштове відправлення №611501259039 від ГУНП в Харківській області - позовну заяву про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився (справа №520/7377/22) разом з додатками, з яких дізнався про своє звільнення зі служби. Звільнення зі служби стало повною несподіванкою для нього, оскільки був впевнений, що його відпустили у відпустку по догляду за дитиною з огляду на поданий 15 березня 2022 року начальнику ГУНП в Харківській області рапорт з проханням надати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Отримавши усну згоду свого начальницького складу на таку відпустку, він у екстреному порядку евакуювався разом з сім`єю до іншого міста України.
З метою з`ясування всіх обставин справи та отримання копії відповідного рапорту про звільнення за власним бажанням від 19 березня 2022 року, відповідачу був поданий адвокатський запит, на який 11 жовтня 2022 року відповідачем надана відповідь разом фотокарткою рапорту від 19 березня 2022 року. Отримавши копію вказаного рапорту встановив, що фактично цей рапорт ним не подавався, а наявний у відповідача лише у вигляді якоїсь фотокартки. З отриманої фотокартки рапорту очевидним є те, що він не подавався до канцелярії, на ньому відсутня відмітка про його надходження, не реєстрований як вхідна кореспонденція, не присвоєний реєстраційний номер вхідного документу, відсутній вхідний штамп канцелярії поліції та взагалі незрозуміло як потрапив до начальника ГУНП в Харківській області. Вказані обставини безпосередньо вказують на те, що в момент видачі спірного наказу про звільнення у позивача взагалі не було волевиявлення на припинення трудового договору та звільнення зі служби в поліції.
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, задоволено клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
6. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року для розгляду справи №520/8606/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, позивач не навів особливих і непереборних обставин суттєвого та переконливого характеру, які позбавляли можливості або перешкоджали його зверненню до адміністративного суду з цим позовом у встановлений законом строк, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач або представник позивача не подавали. Враховуючи, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
9. При цьому суд першої інстанції зауважив, що ОСОБА_1 був обізнаний про своє звільнення зі служби 19 березня 2022 року за власним бажанням, адже відповідно до написаного власноруч позивачем рапорту про звільнення, вже з 19 березня 2022 року він бажав бути звільненим від виконання обов`язків, пов`язаних із займаною посадою у відділенні поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області.
10. Отже, строк на оскарження спірного наказу починається з 20 березня 2022 року, а кінцевим терміном для звернення з позовною заявою є 18 квітня 2022 року. У той же час позовна заява зареєстрована у суді 14 жовтня 2022 року, про що свідчить дата формування документу внизу кожної сторінки, що значно перевищує встановлений законодавцем строк на оскарження прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій своїми рішеннями фактично підтвердили правомірність дій відповідача про те, що процедура звільнення та повідомлення працівника про таке звільнення через месенджер "WhatsApp" є належною, допустимою та такою, що відповідає нормам чинного законодавства, а також те, що звільнення працівника за нібито власним бажанням, є належним навіть коли ним не складався та не направлявся керівнику рапорт на звільнення.
12. Крім того, суд апеляційної інстанції в своєму рішенні послався на редакцію статті 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", чинну з 19 липня 2022 року, у той час як оскаржуваний наказ прийнятий 19 березня 2022 року, а тому на дату його підписання була відсутня норма, яка дозволяла сторонам трудового договору у період воєнного стану самостійно домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
13. Крім того, між позивачем та роботодавцем не було ніяких домовленостей щодо обрання способів електронної комунікації з питань трудових відносин, а також не приймалось внутрішніх наказів або розпоряджень з цього питання. Офіційний документообіг за допомогою месенджера "WhatsApp" в державних органах є неприпустимим та таким, що суперечить діючому законодавству.
14. Скаржник стверджує, що рапорт про звільнення на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ, ним не складався та не направлявся роботодавцю - ГУПН в Харківській області.
15. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові на підтвердження того, що позивачем направлявся рапорт, послався на відповідь з УКЗ ГУНП в Харківській області від 07 листопада 2022 року №3207вс/119-12/01-2022 та з відділення поліції №1 (з обслуговування залізничної станції) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області від 04 листопада 2022 року №628/119-64/2-1-2022, а також зазначив, що позивачем рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням подавався за допомогою месенджера "WhatsApp" заступнику начальника СКЗ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а від заступника СКЗ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області був надісланий в УКЗ ГУНП в Харківській області, що підтверджується скріншотом з месенджера "WhatsApp".
16. Однак, вказані листи, на думку скаржника, є недопустимими доказами виходячи з того, що були складені самим же відповідачем. Судами попередніх інстанцій було проігноровано те, що станом на березень 2022 року у відділі Харківського РУП №3 ГУНП були відсутні посадові особи кадрового забезпечення, а прийняттям рішень щодо питань звільнення службової особи може займатися лише ГУНП в Харківській області, а не його територіальний підрозділ.
17. Відсутні документальні докази того, що ОСОБА_1 нібито направляв фото рапорту начальнику СКЗ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області - ОСОБА_3, наприклад того ж скріншоту з месенджеру "WhatsApp" (в матеріалах справи відсутній скріншот де б саме ОСОБА_1 направляв саме ОСОБА_3 рапорт про звільнення).
18. Будь-яких скріншотів з месенджера "WhatsApp" ОСОБА_3 не надавав відповідачу, оскільки сам же відповідач надає відповідь ХРУП №3 від 22 травня 2023 року №5472-119-60-01-2023, зі змісту якої вбачається, що: "у зв`язку з тим, що ОСОБА_3, був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням, наказом ГУНП в Харківській області від 12 травня 2022 року №245о/с та на даний момент відсутній з ним зв`язок".
19. Звертає увагу, що у своєму відзиві відповідач видає скрін-шот з месенджера "WhatsApp" як переписка між позивачем та ОСОБА_3, однак, позивачем не надавались відповідачу будь-які скрін-шоти з месенджера "WhatsApp", та з вказаного скрін-шоту об`єктивно вбачається те, що це лише переписка третьої особи з ОСОБА_3 .
20. При цьому, з дійсної переписки з месенджера "WhatsApp" позивача та ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 надіслано ОСОБА_1 лише зразок рапорту щодо надання відпустки по догляду за дитиною. Однак, сам ОСОБА_1 будь-яких фотокарток рапортів не надсилав ОСОБА_3 .
21. Таким чином, матеріали справи не містять будь-якого підтвердження того, що ОСОБА_1 направляв фото рапорту начальнику СКЗ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, а тому судами попередніх інстанції не було проведено оцінку вказаних доказів та прийнято в основу оскаржуваних рішень недопустимі та недостовірні докази, не зважаючи на доводи, які викладались позивачем в його процесуальних документах та під час судових засідань.
22. Також звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій взяли як відлікову дату спливу місячного строку на звернення до суду з позовною заявою у вказаній справі дату, зазначену в рапорті про звільнення та зазначили, що з 19 березня 2022 року позивач бажав бути звільненим від виконання обов`язків пов`язаних із займаною посадою у відділенні поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області.
23. Однак позивач був впевнений, що його відпустили у відпустку по догляду за дитиною. 15 березня 2022 року, після отримання згоди свого районного начальницького складу на вказану відпустку, йому було сказано звернутись до відділу кадрів з письмовою заявою, у зв`язку з чим він передав особисто заступнику начальника СКЗ ХРУП №З ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у Відділі Шевченківського відділу поліції, де на той час тимчасово перебував відділ кадрів, відповідний рапорт, а 16 березня 2022 року виїхав з міста Харкова.
24. У той же час рапорт на звільнення, на підставі якого видано оскаржуваний наказ, датовано 19 березня 2022 року. Якщо б керівництво позивача 15 березня 2022 року не надало йому дозвіл на декретну відпустку, то 16 березня 2022 року на блокпостах керівництво поліції не надало б йому дозвіл на виїзд за межі міста Харкова. Однак, надані позивачем пояснення, доводи та докази в підтвердження таких обставин, не були взяті до уваги судами попередніх інстанцій та, відповідно, не висвітлені в оскаржуваних рішеннях.
25. Судами попередніх інстанцій за основу прийняття оскаржуваних рішень було прийнято як доказ "належного" повідомлення позивача про звільнення скріншот з месенджера "WhatsApp", що касатор вважає таким, що суперечить діючому законодавству.
26. До прикладу, всупереч вимогам Кодексу законів про правцю України відповідачем не було надіслано позивачу поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки, а тим паче не вручено трудову книжку. На момент подачі позовної заяви не здійснено будь-яких виплат, які здійснюються при звільнені, а здійснені 28 жовтня 2022 року після початку процесу збирання доказів та подання позовної заяви, що також вказує на те, що у березні 2022 року позивача фактично не було звільнено.
27. Крім того, відповідачем не подано відповідної звітності щодо звільнення позивача до Державної податкової служби та Пенсійного фонду України.
28. Таким чином, наведені обставини підтверджують той факт, що про своє звільнення позивач був належним чином повідомлений 16 вересня 2022 року після отримання поштового відправлення №6116501259039, з якого дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Відповідно, початковою датою відліку строку для звернення до суду з вказаною позовною заявою є саме 16 вересня 2022 року, а тому процесуальний строк позивачем не пропущено.
29. Стверджує, що судами попередніх інстанцій однобічно і неповно з`ясовано обставини порушення позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав, а вказані обставини мали вирішальне значення при прийнятті оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції.
30. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій при встановленні обставин справи, оцінюючи обставини на які посилався скаржник як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі, дійшли правомірних, вичерпно-юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, та встановили наявність порушення позивачем строку звернення до суду без поважних причин, а отже правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, зауваживши про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.
31. Таким чином, дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, як і спірний наказ є правомірними з огляду на виявлене позивачем бажання звільнитися, а відповідач в цьому не перешкоджав, що підтверджено та досліджено судами попередніх інстанцій.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
33. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
34. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.
35. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
36. За приписами статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
37. Згідно з частиною першою, п`ятою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
38. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно з частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
39. Згідно з частиною четвертою зазначеної статті якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.