ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 640/34282/21
адміністративне провадження № К/990/15543/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/34282/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТРУД" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Н. М. Клименчук) від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. В. Безименна, Л. В. Бєлова, А. Ю. Кучма) від 28 березня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТРУД" (далі - ТОВ "АМСТРУД", позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області або ГУ ДПС, відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі -ДПС України, відповідач-2), у якій, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просить:
визнати протиправними та скасувати прийняті ГУ ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2021 року
№ 15008/10-36-07-16, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3 131 139,00 грн, в тому числі на 2 846 490,00 грн за податковими зобов`язаннями та 284 649,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№ 15009/10-36-07-16, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 1 724 424,00 грн, в тому числі за квітень 2019 року на 504 131,00 грн, за травень 2020 року на 189 946,00 грн та за лютий 2021 на 1 030 347,00 грн.
визнати протиправним та скасувати Рішення ДПС України від 05 листопада 2021 року № 25088/6/99-00-06-01-03-06 про результат розгляду скарги.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки спростовуються первинними документами та безумовно свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 15008/10-36-07-16 від 16 липня 2021 року та № 15009/10-36-07-16 від 16 липня 2021 року.
Стягнуто на користь ТОВ "АМСТРУД" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 700,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. Позивач скористався своїм процесуальним правом та 23 серпня 2023 року подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи такої скарги безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
7. Станом на час розгляду справи відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило, що не перешкоджає подальшого розгляду по суті.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11 червня 2021 року № 1034-п посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АМСТРУД" з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами постачальниками ТОВ "Стройлогіст" за період діяльності з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ТОВ "Профі- Юга" за період діяльності з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року, ТОВ "Дінекс Торг" за період діяльності з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ТОВ "Житомирський НПЗ" за період діяльності з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, ПП "Захід Госпторг" за період діяльності з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, ТОВ "Баупрод" за період діяльності з 01 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року, ТОВ "ДГ "Богуслав" за період діяльності з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року, ТОВ "Акта Пром" за період діяльності з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року, ТОВ "Карат Юніон" за період діяльності з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, ТОВ "Френттерон" за період діяльності з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року, за результатами якої складено акт від 25 червня 2021 року № 10033/10-36-07-16/39865269 (а.с.41-73 т.1),
10. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 846 490,00 грн, у тому числі за грудень 2019 року на суму 548 429,00 грн, за травень 2020 року на суму 130 721,00 грн, за грудень 2020 року на суму 2 167 340,00 грн, та завищено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1 724 424,00 грн., у тому числі за квітень 2019 року на суму 504 131,00 грн, за травень 2020 року на суму 189 946,00 грн, за лютий 2021 року на суму 1 030 347,00 грн.
11. На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2021 року:
№ 15008/10-36-07-16 (а.с.74-75 т.1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3 131 139,00 грн, в тому числі на 2 846 490,00 грн за податковими зобов`язаннями та 284 649,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№ 15009/10-36-07-16 (а.с.76-77 т.1), яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 1 724 424,00 грн, в тому числі за квітень 2019 року на 504 131,00 грн, за травень 2020 року на 189 946,00 грн та за лютий 2021 на 1 030 347,00 грн.
12. На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем 09 вересня 2021 року подано скаргу, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України від 05 листопада 2021 року № 25088/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ "АМСТРУД" залишено без задоволення (а.с.78-92 т.1).
13. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ "Стройлогіст", ТОВ "Профі-Юга", ТОВ "Дінекс Торг", ТОВ "Житомирський НПЗ", ПП "Захід Госпторг", ТОВ "Баупрод", ТОВ "ДГ "Богуслав", ТОВ "Акта Пром", ТОВ "Карат Юніон", ТОВ "Френттерон" первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими, здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
15. Досліджуючи подані позивачем докази, суди дійшли висновку, що Товариством підтверджено ділову мету та фактичне використання у власній господарській діяльності придбаних товарів та послуг у ТОВ "Стройлогіст", ТОВ "Профі-Юга", ТОВ "Дінекс Торг", ТОВ "Житомирський НПЗ", ПП "Захід Госпторг", ТОВ "Баупрод", ТОВ "ДГ "Богуслав", ТОВ "Акта Пром", ТОВ "Карат Юніон", ТОВ "Френттерон".
16. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій виснували на тому, що всі висновки контролюючого органу про безтоварність спірних господарських операцій базуються виключно на аналізі даних ЄРПН та інформаційних автоматизованих систем податкових органів, без дослідження фактичних обставин, без надання належної оцінки поданим позивачем первинним бухгалтерським документам.
17. Посилання контролюючого органу на окремі помилки в товарно-транспортних та їх відсутність по певним поставкам відхилені судами, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
18. Крім того, суди відхилили посилання відповідача на наявність окремих кримінальних проваджень, в рамках яких фігурують окремі контрагенти позивача, оскільки будь якої інформації щодо наявності такого, що набрав законної сили вироку суду, в якому встановлено обставину щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами відповідачами надано не було, а судом не встановлено. Поряд з цим, у судовому засіданні представник відповідачів підтвердив, що на момент розгляду справи відсутні будь-які вироки суду у кримінальних провадженнях, в яких фігурують окремі контрагенти позивача.
19. З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи контролюючого органу стосовно недотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання та можливі порушення податкового законодавства контрагентами позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
21. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктами
1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4 частини четвертої статті 328 КАС України, - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
22. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права у подібних правовідносинах, а саме, пункти 44.1, 44.3 статті 44, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 640/18540/18, від 21 червня 2022 року у справі № 820/4033/16, від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 19 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.002018, від 28 лютого 2018 року у справі № 826/7986/13-а.
23. Окремо, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції також не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 520/11948/19, від 13 липня 2022 року у справі № 640/18540/18, від 06 червня 2018 року у справі № 811/2247/14, при застосуванні пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363
24. Відповідач-1 звертає увагу на те, що судами не взято до уваги неповноту та дефекти в оформленні товарно-транспортних накладних, а саме: в графі "Причіп/напівпричіп" не вказані марка, модель та тип, реєстраційний номер відповідного автомобіля; в графі "водій" відсутні відомості щодо посвідчення водія; в графі "пункт навантаження" та "пункт розвантаження" вказана неповна адреса, що у свою чергу не дає змоги ідентифікувати місце, з якого навантажувався та розвантажувався товар; у наданих товарно-транспортних накладних взагалі відсутня графа з "вантажно- розвантажувальні операцій, де значаться відомомоті, щодо навантаження та розвантаження вантажу (маса брутто; прибуття/вибуття/простою; підпису відповідальної особи).
25. Підсумовуючи те що вказано у касаційній скарзі, на переконання скаржника судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки щодо вчинення господарських операцій між ТОВ "АМСТРУД" та його контрагентами, з огляду на наступні фактори:
- відсутність необхідної кількості трудових ресурсів та залучення фізичних осіб для реального здійснення операцій, що свідчить із звітності по ЄСВ за формою Д4 та відсутності звітності форми 1-ДФ;
- відсутність придбання наданих послуг на адресу ТОВ "АМСТРУД"" у інших контрагентів відповідно до ЄРПН;
- відсутність основних засобів для виконання робіт та її придбання у інших контрагентів відповідно до ЄРПН;
- відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні);
- відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
26. Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган переконаний, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації послуг, що унеможливлює реалізацію послуг в обсягах, які відповідають бухгалтерським розрахункам. Відтак, надані первинні документи не підтверджують фактичого здійснення господарської діяльності та відповідно не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для формування ТОВ "АМСТРУД" податкового кредиту по взаємовідносинах із спірними контрагентами.
27. Окрім того, судом апеляційної інстанції не враховано наявність чисельних кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти позивача, а від так не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 2-а-5053/10-0270, у постанові від 01 серпня 2022 року у справі № 808/2593/16.
28. На переконання скаржника судами при винесенні спірних судових рішень, у зв`язку із сукупністю обставин не досліджено в повній мірі доводи відповідача щодо відсутності реальної можливості у контрагентів позивача здійснювати постачання товару на користь позивача та первинних документів, які містяться в матеріалах справи, а також не досліджено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не надано належної оцінки доказам що містяться в матеріалах справи, що прямо суперечить статтям 90, 242, 317 КАС України.
29. Тобто, у цілому, скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин справи, шляхом відтворення частини акта перевірки, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує уривки з них, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторного зазначення не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
31. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
32. За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
33. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
34. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
35. Підпунктами 9.1.3, 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
36. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
37. Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
38. Згідно з пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
39. Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
40. Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
41. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.
42. Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
43. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
44. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
45. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
46. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
47. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV.
48. За приписами статті 1 вказаного Закону (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
49. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.
50. Усталеною є правова позиція Верховного Суду, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
51. Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
52. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стройлогіст", ТОВ "Профі-Юга", ТОВ "Дінекс Торг", ТОВ "Житомирський НПЗ", ПП "Захід Госпторг", ТОВ "Баупрод", ТОВ "ДГ "Богуслав", ТОВ "Акта Пром", ТОВ "Карат Юніон", ТОВ "Френттерон".
53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД є: 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
54. Так, між позивачем та ТОВ "Карат Юніон" (Постачальник) укладено договір поставки від 04 березня 2019 року № 0403-19Т, за умовами якого (пункт 1.1 Договору) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець оплатити і прийняти Продукцію, найменування, кількість та ціни якої узгоджені у відповідних Специфікаціях. Належним чином оформлена специфікація з моменту її підписання повноважними представниками Сторін вважається невід`ємною частиною Договору. Згідно пункту 1.2. договору найменування продукції: суміш піщано-гравійна фр. 0-40мм. Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки від 04 березня 2019 року № 0403-19Т сторони дійшли згоди про постачання 1600 т суміші піщано-гравійної фр. 0-40. Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 22 березня 2019 року № 151 на постачання 840 т суміші піщано-гравійної, від 29 березня 2019 року № 152 на постачання 760 т суміші піщано-гравійної, рахунками-фактури від 22 березня 2019 року № 032212, від 29 березня 2019 року № 032927. Перевезення товару підтверджується товаро-транспортними накладними від 22 березня 2019 року № 12, від 22 березня 2019 року № 13, від 22 березня 2019 року № 14, від 22 березня 2019 року № 15, від 22 березня 2019 року № 16, від 22 березня 2019 року № 17, від 22 березня 2019 року № 18, від 22 березня 2019 року № 19, від 29 березня 2019 року № 22, від 29 березня 2019 року № 23, від 29 березня 2019 року № 24, від 29 березня 2019 року № 25, від 29 березня 2019 року № 26, від 29 березня 2019 року № 27, від 29 березня 2019 року № 28, від 29 березня 2019 року № 29. На виконання положень Податкового кодексу України, позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 22 березня 2019 року № 151, від 29 березня 2019 року № 152. Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 04 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року до договору від 04 березня 2019 року № 0403-19Т. Рух (використання) сировини (піщано-гравійної суміші) в межах господарської діяльності підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 за березень і квітень 2019 року, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 15 квітня 2019 року № БОБО-000011, від 09 квітня 2019 року № БОБО-000009 (а.с.106-132 т.1).
55. Між ТОВ "АМСТРУД" та ТОВ "Акта Пром" (Виконавець) укладено договір про виконання транспортних послуг від 26 квітня 2019 року № 26/04-2019 за умовами якого (пункт 1.1 Договору) виконавець зобов`язується за заявкою Замовника надавати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26 квітня 2019 року № 142, від 30 квітня 2019 року № 144, рахунками-фактури від 26 квітня 2019 року № 042610, від 30 квітня 2019 року № 043041. Оплата та проведення розрахунків підтверджується платіжним дорученням від 26 липня 2019 року № 190 та актом звірки взаємних розрахунків на період: січень 2019 року - грудень 2020 року. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в Акті перевірки (арк.22-23). Частково заборгованість позивача перед ТОВ "АКТА ПРОМ" в сумі 379 991,20 грн. первісним кредитором передано ТОВ "БІГТРЕЙДІНГ" згідно з договором про відступлення права вимоги № 0901-20 від 09 січня 2020 року (а.с.168-179 т.1).
56. Також, між позивачем та ТОВ "ФРЕНТТЕРОН" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 26 квітня 2019 року №26/04/2019 за умовами якого (пункт 1.1 Договору) продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти і оплатити наступні матеріали: Асфальтобетон (всіх марок), щебенева продукція (всіх марок), Битум (всіх марок), Бітумну емульсію (дорожню). Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 26 квітня 2019 року № 60, від 30 квітня 2019 року № 61, рахунками-фактури від 26 квітня 2019 року № 042609, від 30 квітня 2019 року № 043040. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки (арк.25). Оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями від 21 червня 2019 року № 144, від 26 червня 2019 року № 147, від 05 липня 2019 року № 170, від 19 липня 2019 року № 181, від 31 липня 2019 року № 216, від 07 серпня 2019 року № 220, актом звірки взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю (а.с.180-194 т.1).
57. Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Дінекс Торг" (Виконавець) на підставі договору про надання транспортних послуг від 16 грудня 2019 року № 16/12-2019ТР за умовами якого (пункт 1.1 Договору) виконавець зобов`язуються за заявкою Замовника надати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 грудня 2019 року № 101, від 16 грудня 2019 року № 102, від 16 грудня 2019 року № 103, від 17 грудня 2019 року № 108, рахунками-фактури від 16 грудня 2019 року № 121618, від 16 грудня 2019 року № 121619, від 16 грудня 2019 року № 121620, від 17 грудня 2019 року № 121717 (Додатки 85-92). Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки (арк.13-14). Проведення розрахунків між сторонами зафіксовано в Акті звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 року - грудень 2020 року, оборотно-сальдовою відомістю. Заборгованість позивача перед ТОВ "Дінекс Торг" в сумі 673 667,19 грн згідно договору про відступлення права вимоги № 3103-20 від 31 березня 2020 року та в сумі 1 508 281,41 грн згідно з договором про відступлення права вимоги від 09 червня 2020 року № 0906-20 первісним кредитором передано ТОВ "Бігтрейдінг" (а.с.48-64 т.2).
58. Між ТОВ "АМСТРУД" та ТОВ "Стройлогіст" (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг від 18 грудня 2019 року № 18/12/19, за умовами якого (пункт 1.1 Договору) виконавець зобов`язуються за заявкою Замовника надати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18 грудня 2019 року № 10, від 18 грудня 2019 року № 11, рахунками-фактури від 18 грудня 2019 року № 121805, від 18 грудня 2019 року № 121806. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки. Оплата за договором підтверджується платіжним дорученням від 22 травня 2020 року № 592, актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 року - липень 2020 року, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість позивача перед ТОВ "Стройлогіст" в сумі 746 427,50 грн первісним кредитором передано ТОВ "Бігтрейдінг" згідно з договором про відступлення права вимоги № 0707-20 від 07 липня 2020 року (а.с.65-75 т.2).