ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 240/17805/20
адміністративне провадження № К/990/25346/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 240/17805/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (головуючий суддя: Горовенко А. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді Драчук Т. О., суддів: Смілянця Е. С., Полотнянка Ю. П.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як не працюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі встановленому ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як не працюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі встановленому ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що є непрацюючим пенсіонером і являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає на території віднесеної до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому має право на нарахування та виплату додаткової пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на цих територіях, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак таку виплату відповідач не здійснює, що призводить до порушення майнових та конституційних прав та обмежує право на соціальний захист.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 07 квітня 2021 року позов задовольнив.
4. ОСОБА_2 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила замінити сторону у виконавчому провадженні (виконавчі листи № 1025 2022 та № 1026 2022 від 17 січня 2021 року, видані Житомирським окружним адміністративним судом) з ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 .
5. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2023 року у задоволенні вказаної заяви відмовив.
6. Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не повідомила суду щодо проведення органом Пенсійного фонду України перерахунку пенсії позивача та утворення заборгованості по пенсії, яка може бути нею успадкована.
Надаючи оцінку долученому до матеріалів справи свідоцтва про право на спадщину за законом, суд першої інстанції вказав, що зазначене свідоцтво не є належним доказом, що підтверджує право заявника на отримання невиплаченої пенсії позивача, а лише є підтвердженням про успадкування ОСОБА_2 1/5 частки квартири.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не було надано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва та доказів про нарахування суми доплати до пенсії згідно з рішенням суду, а тому відсутні підстави для задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_2 задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 240/17805/20, а саме стягувача ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_2 .
8. Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є членом сім`ї та спадкоємцем померлого ОСОБА_1, а тому слід вважати, що вона набула права на отримання сум пенсії, нарахованих її чоловіку ОСОБА_1 на виконання рішення суду, проте не виплачених за його життя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 18 липня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, в якій скаржник просить змінити ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про заміну стягувача в адміністративній справі.
Так, судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
Крім того, судами попередніх інстанцій не застосовано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.002606, від 15 липня 2021 року у справі № 2-а-2691/2009 та від 15 листопада 2021 року у справі № 340/5543/20.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. 18 липня 2023 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2023 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Коваленко Н. В., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року - залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.
14. У межах строку встановленого Верховним Судом, скаржником виконано вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 31 липня 2023 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 22 травня 2024 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
18. За приписами ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
При цьому, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень), прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії адміністративного процесу - під час розгляду справи у суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції, під час перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами.
Тобто, заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
19. Отже, процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участь у цьому процесі. Матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
20. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21. Згідно зі ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
До того ж цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
22. Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі № 617/7748/12.
24. Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, вирішуючи питання правонаступництва сторони після набрання законної сили судовими рішеннями у справі, хоч і в порядку господарського судочинства, проте норми, які регулюють зазначене питання, є подібними і в адміністративному судочинстві, зазначила таке.
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України (у Кодексі адміністративного судочинства України статті 379 та 52). У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України (стаття 379 КАС), що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.