ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (колегія суддів: Плотніцький Б. Д., Матущак О. І., Скрипчук О. С.) та рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.2023 (суддя Мороз Н. В.) у справі
за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до відповідача Національної академії наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Савицька О. В.,
відповідача - Подлящук О. П.,
третьої особи - Пастернак П. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (далі - Облдержадміністрація) звернувся до суду з позовом до Національної академії наук України (далі - Академія), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України (далі - Інститут), в якому просив скасувати державну реєстрацію права державної власності Академії на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:06:006:0010 площею 0,1449 га на вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові, яка проведена 27.08.2013 державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Величком А. С.
2. На обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що на момент реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за відповідачем саме Облдержадміністрація була органом, уповноваженим розпоряджатись нею та реалізовувати інші повноваження держави щодо неї, однак, внаслідок недотримання приписів статті 84 Земельного кодексу України, державним реєстратором за відсутності будь-яких на те законних підстав, незаконно здійснено державну реєстрацію права державної власності саме за Академією, в той час коли право державної власності на спірну земельну ділянку підлягало набуттю державою в особі місцевого органу виконавчої влади - Облдержадміністрацією.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 25.11.1999 Львівською міською радою видано Науково-дослідному центру аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу при інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова Національної академії наук України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЛВ № 000508 20001009 на земельну ділянку площею 0,3893 га на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові для виробничих потреб і обслуговування будинку на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1-2 № 60.
4. Ухвалою Львівської міської ради від 07.12.2000 № 851 "Про користування земельною ділянкою Науково-дослідним центром аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу при інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова Національної академії наук України - Національного космічного агентства України на вул. Коцюбинського у м. Львові" залишено Науково-дослідному центру аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу при інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова Національної академії наук України - Національного космічного агентства України в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,1449 га для обслуговування будівель на вул.Коцюбинського, 7 за рахунок земельної ділянки, яка є у фактичному користуванні, в тому числі в межах червоних ліній вул.Коцюбинського без права забудови.
5. 04.06.2002 Львівською міською радою видано Науково-дослідному центру аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу при інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова Національної академії наук України - Національному космічному агентству України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЛВ № 000509 10003017 на земельну ділянку площею 0,1449 га на вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові для обслуговування будівель. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1-1 № 139.
6. В подальшому, у зв`язку із припиненням діяльності Науково-дослідного центру аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу при Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України та НКА України шляхом його реорганізації - приєднання до Державного малого підприємства "Геофізичне моделювання (ГЕОМОД)" на підставі постанови Бюро президії Національної академії наук України від 12.12.2008 № 313 та розпорядження Національної академії наук України від 02.02.2009 № 42 земельну ділянку площею 0,1449 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коцюбинського, 7, передано Карпатському відділенню Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України.
7. 06.08.2013 в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:06:006:0010 площею 0,1449 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Коцюбинського, 7. Форма власності - державна, цільове призначення земельної ділянки - 03.11, категорія земель - землі житлової і громадської забудови, вид використання - для обслуговування будівель.
8. 27.08.2013 на підставі державного акта на право постійного користування землею серія та номер ІІ-ЛВ000508, виданого 04.06.2002 Львівською міською радою народних депутатів, здійснено державну реєстрацію права державної власності на спірну земельну ділянку за Академією, а 13.09.2017 на підставі державного акта на право постійного користування землею серія та номер ІІ-ЛВ000509, виданого 04.06.2002 Департаментом землеустрою та планування забудови міста виконкому Львівської міської ради народних депутатів, акта приймання-передачі від 21.07.2009 № 451 та розпорядження Президії НАН України від 02.02.2009 № 42 - право постійного користування за Інститутом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. 16.11.2023 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, про відмову у позові.
10. Господарські суди попередніх інстанцій з огляду на незмінність форми власності земельної ділянки - державної, а також з огляду на те, що позивач є державним органом, а відповідач - державною установою, дійшли висновку, що у даному випадку по суті має місце спір держави з державою щодо майна, яке перебуває у державній власності.
11. Суди також виходили з того, що обраний прокурором в інтересах держави в особі позивача спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації права державної власності не призведе до ефективного відновлення порушеного права держави в особі позивача, оскільки форма власності на земельну ділянку у будь-якому разі залишиться державною, а, із врахуванням недоведеності учасниками справи обставини існування попереднього запису про державну реєстрацію прав на неї, у тому числі за позивачем, позивач автоматично не набуде статусу органу, якому надано право розпорядження вказаною земельною ділянкою, а тому є неналежним способом захисту права.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
12. Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
13. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наполягає на ухваленні оскаржуваних рішень без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених ним у касаційній скарзі.
14. Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав для подання касаційної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду в частині правильного застосування статей 15, 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, статей 92, 122, 152 Земельного кодексу України, статей 24, 26, 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", сформованого за подібних фактичних обставин:
- щодо ефективності обраного прокурором способу захисту порушеного права держави в особі уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою державної власності державного органу шляхом скасування незаконної державної реєстрації права державної власності за неуповноваженою особою (державною науковою організацією) на підставі документів, які посвідчують право постійного користування;
- щодо ефективності обраного прокурором способу захисту порушеного права держави в особі уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою державної власності державного органу шляхом скасування незаконної державної реєстрації права державної власності за неуповноваженою особою (державною науковою організацією), за відсутності попереднього запису про державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку за таким органом, та наявності законодавчо визначених повноважень уповноваженого органу на здійснення від імені держави прав власника земельних ділянок державної власності;
- щодо віндикаційного позову, як ефективного способу захисту порушених прав держави в особі уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою державної власності державного органу, внаслідок незаконної державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку за неуповноваженою особою (державною науковою організацією), за відсутності обставин вибуття земельної ділянки з державної власності.
15. За доводами скаржника, відповідний висновок має враховувати особливості даної справи, які пов`язані із наявністю спору держави в особі уповноваженого державного органу, який відповідно до закону наділений державно-владними повноваженнями та створений державою для здійснення завдань і функцій держави, із державної науковою організацією, яка не має державно-владних повноважень, не виступає від імені держави, а лише здійснює повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, до яких не входять об`єкти права власності Українського народу, визначені статтею 13 Конституції України.
16. Академія та Інститут у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав їх законності та обґрунтованості.
17. Облдержадміністрація у відзиві на касаційну скаргу просила задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі, посилаючись на те, що внаслідок порушень норм чинного законодавства спірна земельна ділянка набута у власність неуповноваженою особою в той час коли позивач по суті позбавлений правомочностей власника щодо неї, а відтак, скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку в даному випадку буде підставним та законним, відповідатиме легітимній меті та переслідуватиме законний державний і суспільний інтерес, оскільки спрямовуватиметься на поновлення порушеного права держави.
Позиція Верховного Суду
18. Частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України визначено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
19. Відповідно до частин другої та третьої статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
20. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 05.102022 у справі № 922/1830/19).
21. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.
22. Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.
23. Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.