ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21 травня 2024 року
справа №160/22333/23
адміністративне провадження № К/990/14304/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (судді: Лукманова О. М. Божко Л. А., Дурасова Ю. В.),
у справі №160/22333/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
УСТАНОВИВ:
01 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20005-0436/67 від 17 липня 2023 року на суму 20889,71 грн єдиного внеску.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду, подало за допомогою засобів поштового зв`язку до суду, апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Ухвалу суду від 12 лютого 2024 року отримано заявником 14 лютого 2024 року за допомогою системи "Електронний Суд". Документ ухвалу "Без руху" доставлено у електронний кабінет 14 лютого 2024 року.
27 лютого 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про усунення недоліків, в якій податковий орган вказує на дотримання строків на апеляційне оскарження рішення суду та надає чек від засобів поштового зв`язку "Укрпошта".
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
В ухвалі від 27 лютого 2024 року суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене, проголошене, складено повний текст 22 листопада 2023 року, а апеляційну скаргу подано до суду 01 лютого 2024 року, тобто із порушенням відведеного строку у відповідності до частини першої статті 295 КАС України.
Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга подана 22 грудня 2023 року згідно чеку від засобів поштового зв`язку "Укрпошта".
Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №160/22333/23 з суду першої інстанції.
07 травня 2024 року справа №160/22333/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу Суду не надано.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі N 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.