ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21 травня 2024 року
справа № 600/5153/23-а
адміністративне провадження № К/990/12375/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року (суддя - Лелюк О. П.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (судді: Шидловський В. Б., Боровицький О. А., Курко О. П.),
у справі №600/5153/23-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2023 року за № 0108642-2409-UA73040170000011490, яким визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 року на суму 2145,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом протиправно не враховано наявність у нього права на пільгу, передбачену пунктом "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статі 266 Податкового кодексу України, оскільки він має статус сільськогосподарського товаровиробника, а наявний у нього на праві власності об`єкт нежитлової нерухомості має код 1271.9 згідно ДК-018-2000.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не правильно класифікував належну йому на праві власності будівлю - гараж - як будівлю сільськогосподарського призначення з кодом 1271.9, оскільки така згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу "Гаражі" - код 1242, а відтак на нього не поширюється податкова пільга згідно умов пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
01 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №600/5153/23-а, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року на підставі пункту 1 частини четвертої, пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
29 квітня 2024 року справа №600/5153/23-а надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі позивач зазначає, що касаційна скарга подається на підставі підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 та пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права, що порушує права ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він є членом особистого селянського господарства та використовує нежитлову будівлю "гараж" для сільського господарства.
Позивач в касаційній скарзі акцентує увагу на тому, що Сьомий апеляційний адміністративний суд та Чернівецький окружний адміністративний суд розглянули по різному дві тотожні справи, а саме справу №600/4155/22-а та справу №600/5153/23-а, та наводить порівняльний аналіз цих справ.
Скаржник просить задовільнити касаційну скаргу, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №600/5153/23-а скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути на корить ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання касаційної та апеляційної скарг і позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Чернівецькій області.
11 квітня 2024 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають всім вимогам закону, прийняті з урахуванням норм процесуального та матеріального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
15 квітня 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з договором купівлі-продажу гаража від 03 грудня 2009 року ОСОБА_1 придбав у власність гараж за АДРЕСА_1, загальною площею 55,00 кв.м., який складається з: гараж - літ. "А".
На підставі вказаного договору проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - гараж за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25007070 від 11 січня 2010 року.
01 червня 2023 року Головне управлінням ДПС у Чернівецькій області винесло податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0108642-2409-2409-UA73040170000011490, яким визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 року на суму 2145,00 грн.
Правове регулювання та висновки Верховного Суду
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Згідно з положеннями підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підпунктом "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, споруда (будівля) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наявності сукупності умов:
- така нежитлова будівля віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
- власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;
- така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
Щодо належності нежитлової будівлі до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000
Як зазначили суди першої та апеляційної інстанції згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, така будівля (споруда) як гараж відноситься до класу 1242 "Гаражі", що включає гаражі (наземні й підземні) та криті, автомобільні стоянки, навіси для велосипедів. Зазначене зумовило висновок судів про те, що позивач неправильно класифікував належну йому на праві власності будівлю - гараж - як будівлю сільськогосподарського призначення з кодом 1271.9, а відтак на цю будівлю не поширюється податкова пільга згідно умов пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Колегія суддів Верховного Суду з цього питання зазначає наступне. Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
Згідно з ДК 018-2000 до групи "Будівлі нежитлові інші" (код 127) включено клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271). Клас "Будівлі сільськогосподарського призначення" (код 1271) включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. До коду 1271.9 віднесено інші будівлі сільськогосподарського призначення.
Отже, згідно з ДК 018-2000 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.