ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 460/34870/22
адміністративне провадження № К/990/1692/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Носа С.П., Шевчук С.М.) у справі №460/34870/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Рівненській області), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати з 12.04.2022 доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин);
- зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату з 12.04.2022 доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону №796-XII.
2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 15.08.2023 у задоволенні позову відмовив.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.12.2023 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив повністю: визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12.04.2022 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону №796-XII; зобов`язав ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату з 12.04.2022 ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону №796-XII
4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проживає в населеному пункті, який відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
6. Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо не нарахування та невиплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у порядку статті 39 Закону №796, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, визначене статтею 39 Закону № 796-XII мають особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, водночас, позивачка не є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розумінні Закону №796-XII, а тому не має права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 зазначеного Закону.
8. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачка має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам з 12.04.2022.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
9. Підставами касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
10. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно врахував висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18, в якій Суд дійшов висновку, що положення статті 39 Закону № 796-XII не ставлять у залежність право особи на підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, із наявністю/відсутністю в неї посвідчення, що підтверджує віднесення останньої до осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
11. Відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18 щодо правомірності застосовування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, а не мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік під час визначення розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, визначене статтею 39 Закону № 796-XII.
12. Відповідач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції зміни, внесені Законом №76-VІІІ до Закону № 796-XII, шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45, які набрали чинності 01.01.2015, у зв`язку з чим позивач не має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно із Законом про державний бюджет України на відповідний рік, що гарантується непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону № 796-XII.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
15. Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати (частина друга цієї статті).
01.01.2015 набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено у Законі № 796-XII статті 31, 37, 39, 45.
16. Законом України від 04.02.2016 № 987-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" (далі - Закон № 987-VIII; згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 987-VIII він набрав чинності з 01.01.2016) включено до Закону № 796-XII статтю 39 такого змісту:
"Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".
17. Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності), зокрема, підпункту 7 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ як такі, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 указав, що обмеження чи скасування Законом № 76-VIII пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, Закон № 76-VIII у частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
У цьому Рішенні Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання щодо застосування статей 53 і 60 Закону № 796-ХІІ у редакціях, чинних до внесення змін Законом № 76-VIII, проте застережень щодо порядку застосування статті 39 Закону № 796-ХІІ вказане Рішення не містить.
Конституційний Суду України цим рішенням відновив дію статті 39 Закону №796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015), яка із 17.07.2018 є чинною.
18. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18 зробила висновок щодо співвідношення норм статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, дія якої відновлена відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018) та статті 39 (у редакції Закону № 987-VIII) з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018.