ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 9901/107/19
Провадження № 11-47заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Н. П.,
позивачки ОСОБА_1.,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Леошка Д. Д.,
розглянула у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2024 року (суддя-доповідач Васильєва І. А., судді Бившева Л. І., Гімон М. М., Пасічник С. С., Хохуляк В. В.) в адміністративний справі за її позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення і
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЕ, Рада), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів членів ГРМЕ, оформлене протоколом від 11 січня 2019 року № 9, щодо скликання спеціального спільного засідання для встановлення відповідності ОСОБА_1 критеріям, викладеним у частині четвертій статті 8 Закону України від 07 червня 2018 року № 2447-VІІІ "Про Вищий антикорупційний суд" (далі - Закон № 2447-VІІІ);
- визнати протиправним та скасувати рішення спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 83/вс-19 (далі - Спірне рішення), відповідно до якого рішення про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону
№ 2447-VІІІ, не набрало установленої цією статтею кількості голосів, а ОСОБА_1 визнано такою, що припинила участь в оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
2. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що під час доповіді члена Ради на спеціальному спільному засіданні була представлена інформація, що була відсутня в інформаційній записці та в запитаннях ГРМЕ, які надсилалися на її адресу 05 січня 2019 року. На думку позивачки, доводи, наведені нею в письмових поясненнях та доданих до них документах (які 10 та 16 січня 2019 року надсилались на адресу ГРМЕ та ВККС), не були взяті до уваги членами ГРМЕ та ВККС, доповідь члена ГРМЕ містила викривлену та недостовірну інформацію, яка не відповідала матеріалам досьє, що в сукупності викликало у позивачки сумніви в тому, що члени ГРМЕ ознайомилися з надісланими нею письмовими поясненнями. Посилалася позивачка і на те, що розповсюдження безпідставної і необґрунтованої інформації в оскаржуваному рішенні щодо неї в частині сумнівів ВККС та Ради у її доброчесності може мати негативні наслідки для її подальшої кар`єри.
3. У позові йшлося і про розбіжності у висновку за результатами проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік. Вважаючи, що рішення ВККС прийнято з порушенням процедури та визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріїв для його прийняття, просила позов задовольнити.
Позиція відповідача
4. ВККС просила відмовити у задоволенні позову та посилалася на те, що з наведених ОСОБА_1 підстав для скасування рішення Комісії від 23 січня 2019 року № 83/вс-19 вбачається, що вона фактично не погоджується з питаннями, які викликали сумнів щодо її відповідності критерію доброчесності, внаслідок чого за особистим переконанням більшості членів від спільного складу Комісії та Ради прийнято Спірне рішення. Проте, враховуючи вимоги Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) та Закону № 2447-VIII, суд не наділений повноваженнями визначати питання для оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), у тому числі й щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року відмовлено в залученні ГРМЕ як відповідача за вказаним позовом у частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення спеціального спільного засідання ВККС та Ради від 23 січня 2019 року та відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог, пред`явлених до ГРМЕ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів членів Ради, оформленого протоколом від 11 січня 2019 року № 9.
6. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року закрито провадження в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року про незалучення ГРМЕ як відповідача в адміністративній справі, оскільки статтею 294 КАС України не передбачено можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про незалучення особи як відповідача в адміністративній справі. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали від 06 березня 2019 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення загальних зборів членів ГРМЕ, оформленого протоколом від 11 січня 2019 року № 9, залишено без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у вказаній частині - без змін.
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 14 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовив.
8. Своє рішення мотивував тим, що рішення ВККС та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 83/вс-19 містить посилання на врахування інформаційної записки про кандидата, а також наданих кандидатом усних та письмових пояснень. Однак під час спеціального засідання пояснення ОСОБА_1 не узгоджувались з інформацією щодо кандидата, наявною у ВККС та утвореній при ній ГРМЕ, та викликали сумніви щодо підтвердження доходів та витрат на придбання квартир, будинків та майна (зокрема, в сукупності спільного доходу позивачки та її чоловіка до розірвання шлюбу). Ураховуючи викладене, за результатами спеціального спільного засідання у членів Комісії та Ради лишився обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_1 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VІІІ, та за результатами голосування прийнято рішення про те, що вона не набрала достатньої кількості голосів та припинила участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
9. Отже, як зазначив суд першої інстанції, Спірне рішення містить посилання на визначені законом мотиви його ухвалення, з яких ВККС та утворена при ній ГРМЕ дійшли висновків про припинення участі позивачки у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, що свідчить про відсутність передбачених пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII підстав для скасування Спірного рішення.
10. Також суд першої інстанції зазначив, що наведені позивачкою підстави для скасування Спірного рішення фактично свідчать про перегляд судом мотивів цього рішення в частині оцінки законності джерел походження її майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата. Проте перегляд мотивів Спірного рішення і їх виклад інакшим змістом, аніж оцінено та зазначено в цьому рішенні, свідчило б про втручання суду у здійснення ВККС дискреційних повноважень під час проходження конкурсних процедур.
11. Відповідно до вимог Закону № 1402-VIIІ та Закону № 2447-VIIІ суд не наділений повноваженнями визначати питання для оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), у тому числі й щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Таким спеціальним органом є ВККС за участю ГРМЕ, а отже, їх повноваження щодо вирішення питання відповідності кандидата такому критерію є дискреційними та знаходяться в межах їх виключної компетенції.
12. До того ж суд першої інстанції зазначив, що, оцінюючи дії ВККС щодо прийняття оскаржуваного рішення, в умовах, коли законодавець не визначив критеріїв оцінювання таких загальних категорій, як "доброчесність" і "суспільна довіра", оцінювання завжди має суб`єктивний характер. За таких обставин вирішальним є особисте переконання кожного члена ВККС та ГРМЕ, яке зрештою є визначальним при голосуванні. Достатньо наявності конкретної інформації, яка з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприйняті як переконливі) не спростовує уявлення (сприйняття) визначених законом осіб щодо відповідності кандидата цим критеріям. Аналогічна правова позиція, як зазначив суд першої інстанції, була викладена раніше в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/66/19.
13.Отже, за наслідками розгляду справи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що в межах цього спору відсутній об`єкт судового захисту: в умовах, коли конкурсна процедура закінчена, рішення не порушує прав позивачки, не змінює їх обсяг, не припиняє їх, як і не покладає на неї додаткових обов`язків. Обраний позивачкою такий спосіб захисту, як скасування Спірного рішення жодним чином не відновить її права, про порушення яких вона стверджує (порушення права на належну правову процедуру і доступ до професії). Задоволення ж моральних потреб особи (зокрема, відновлення репутаційних втрат) не є завданням адміністративного судочинства. Рішення ВККС та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 83/вс-19 прийнято в межах чітко визначеного конкурсу з метою оцінки кандидата в короткий період конкурсної процедури, тому не може мати юридичного значення та негативно вплинути на проходження кандидатом інших процедур, пов`язаних з його професійною кар`єрою або участю в інших конкурсах.
14. Відтак обставини та висновки про невідповідність або наявність обґрунтованих сумнівів щодо відповідності особи станом на конкретний момент певним особливим спеціальним вимогам, які ставляться до неї як кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду, викладені в Спірному рішенні, ухваленому за результатами проведеного оцінювання, не мають преюдиційного характеру під час майбутньої участі цієї особи в інших оцінюваннях, відборах, конкурсах тощо. Спірне рішення не може впливати на гарантії справедливого процесу проведення компетентним органом відбору, конкурсу, оцінювання тощо, у якому особа братиме участь у майбутньому, як і не позбавляє права на ефективні засоби правового захисту у випадку його порушення цим органом.
15. На підставі викладеного, враховуючи відсутність передбачених частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VIII підстав для скасування Спірного рішення спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 83/вс-19, ухваленого за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
16. Рішенням ВККС від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад суддів до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
17. ОСОБА_1 звернулася до ВККС із заявою про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та 16 жовтня 2018 року була допущена Комісією до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, про що ВККС прийнято відповідне рішення № 134/вс-18.
18. Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 325/зп-18 ОСОБА_1 допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу до Вищого антикорупційного суду.
19. 13 грудня 2018 року Комісія передала ГРМЕ копії досьє 153 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду, зокрема й копію досьє кандидата ОСОБА_1, яка надала згоду ГРМЕ на повний і безпосередній доступ до матеріалів її досьє.
20. Відповідно до статті 8 Закону № 2447-VIII та підпункту 4.11.5 пункту 4.11 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент), ГРМЕ ініційовано розгляд питання відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII, на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії відповідного повідомлення, яке містить, зокрема, інформаційну записку про кандидата.
21. В інформаційній записці ГРМЕ наведено обставини, які викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII, а саме: законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата та членів її сім`ї задекларованим доходам.
22. За результатами спільного спеціального засідання, заслухавши доповідача - члена Ради, кандидата на посаду судді, дослідивши інформаційну записку про кандидата, надані нею усні та письмові пояснення, інші обставини, обговорені під час засідання, у членів Комісії та Ради лишився обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_1 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII. Наведений сумнів полягав у тому, що під час спеціального спільного засідання ОСОБА_1 не змогла пояснити, яким чином фінансово утримує себе, двох неповнолітніх дітей та матір, отримуючи мінімальну заробітну плату; не надала задовільного пояснення щодо походження коштів на придбання майна у період з 2001 по 2013 роки; документально не підтвердила, а також не надала суттєвих та вичерпних пояснень щодо придбання квартири, а також іншого майна; не змогла пояснити витрати на подорожі у 2017 та 2018 роках, які не узгодились з інформацією про виплату колишнім чоловіком заборгованості по аліментах лише у 2018 році. За висновком Комісії, підрахунки спільного доходу позивачки та її чоловіка до розірвання шлюбу у 2016 році не покривають навіть логічних витрат на утримання сім`ї, а й поготів, не пояснюють можливості придбати таку значну кількість задекларованого майна та накопичити зазначені вище заощадження.
23. За результатами голосування 23 січня 2019 року на спеціальному спільному засіданні ВККС та ГРМЕ прийнято рішення № 83/вс-19, відповідно до якого рішення про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII, не набрало установленої цією статтею кількості голосів, та визнано ОСОБА_1 такою, що припинила участь в оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
24. Позивачка не погодилася із цим рішенням та звернулася до суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
25. 11 березня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, у якій вона просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
26. ОСОБА_1 вважає, що рішення про винесення її кандидатури на спеціальне спільне засідання ВККС та ГРМЕ приймалося допоміжним органом ВККС із грубим порушенням встановленого законодавством порядку, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, небезсторонньо (упереджено), недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом (порівняно з іншими кандидатами), непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Тому рішення ГРМЕ, оформлене протоколом № 9 від 11 січня 2019 року загальних зборів членів ГРМЕ, щодо скликання спеціального спільного засідання для встановлення відповідності ОСОБА_1 критеріям, викладеним у частині четвертій статті 8 Закону № 2447-VIII, є протиправним.
27. В апеляційній скарзі йдеться і про те, що на спеціальному спільному засіданні ГРМЕ та ВККС доповідь члена ГРМЕ М. Лазарової -Трайковської містила дані, яких взагалі не було в інформаційній записці, підготовленій сером ОСОБА_2, поданій до ВККС разом із протоколом ГРМЕ № 9 від 11 січня 2019 року. Викладені у доповіді питання не надсилались їй (позивачці) разом із питаннями ГРМЕ для можливості надання пояснень, підтвердження чи спростування інформації, що відповідно є порушенням права, наданого кандидату частиною п`ятою статті 74 Закону № 1402-VIII.
28. Натомість зі змісту доповіді члена ГРМЕ на спеціальному спільному засіданні вбачається, що фактично жодний довід із наведених позивачкою у письмових поясненнях, які 10 та 16 січня 2019 року надсилались на адресу ГРМЕ та ВККС, не був взятий до уваги та взагалі не досліджувався ГРМЕ. Представлена доповідь містила викривлену та недостовірну інформацію, яка не відповідає матеріалам досьє та спростовується наданими позивачкою поясненнями та документами.
29. Посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також на те, що частина поставлених на спеціальному спільному засіданні додаткових запитань стосувались виключно її особистого життя, зокрема відносин з колишнім чоловіком, що є неприпустимим втручанням в особисте і сімейне життя і жодним чином не стосується критеріїв, визначених частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII. Було розповсюджено інформацію, зокрема, щодо її звернень до поліції зі скаргами та заявами на свого колишнього чоловіка, зміст цих звернень, вона була вимушена відповідати на питання щодо результатів їх розгляду та взаємовідносин у родині.
30. Зазначає, що на засіданні ГРМЕ 11 січня 2019 року троє із шести членів ГРМЕ перебували поза межами України і не були ознайомлені з її поясненнями, що, на думку позивачки, свідчить про необ`єктивне та упереджене ставлення до неї. На засіданні всупереч пункту 3 частини ІV Регламенту ГРМЕ, затвердженому рішенням ГРМЕ від 04 січня 2019 року, не було представлено інформаційної записки ГРМЕ її членом. Крім того, така записка не була надіслана їй, як іншим кандидатам, разом із запрошенням на спеціальне спільне засідання. У матеріалах досьє також відсутня інформаційна записка ГРМЕ та немає наданих позивачкою пояснень з додатками від 10 січня 2019 року та додаткових пояснень від 16 січня 2019 року. Лише 21 січня 2019 року, перед самим спеціальним спільним засіданням, позивачці на електронну пошту було надіслано інформаційну записку. Проте ця інформаційна записка за змістом різниться із запискою, яка була представлена на спеціальному спільному засіданні членом ГРМЕ Мір`яною Лазаровою-Трайковською.
31. Скаржиться ОСОБА_1 і на те, що викладені в Спірному рішенні висновки щодо сумніву ВККС та ГРМЕ в законності джерел походження належного їй майна, можливості відповідно до задекларованих доходів утримувати себе, двох неповнолітніх дітей, матір та подорожувати є голослівними, відверто несправедливими та упередженими.
32. Твердить, що оскаржуване рішення є неналежно вмотивованим, свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами та помилковим щодо юридичних фактів, необ`єктивним та явно несправедливим. ОСОБА_1 вважає, що має право бути виправданою перед необмеженим колом осіб, в очах яких внаслідок прийняття оскаржуваного рішення виникають сумніви щодо її доброчесності, що безпосередньо впливає на її подальшу кар`єру та репутацію.
Доводи ВККС, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
33. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС посилається на відсутність передбачених частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VІІІ підстав для скасування рішення спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 23 січня 2019 року № 83/вс-9, ухваленого за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
34. На думку Комісії, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спірних правовідносин, надав оцінку всім аргументам учасників справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
35. У відзиві йдеться про те, що висновки про невідповідність або наявність обґрунтованих сумнівів щодо відповідності особи станом на конкретний момент певним особливим спеціальним вимогам, які ставляться до неї як кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду, викладені в Спірному рішенні, ухваленому за результатами проведеного оцінювання, не мають преюдиційного характеру під час майбутньої участі цієї особи в інших оцінюваннях, відборах, конкурсах тощо. Спірне рішення не може впливати на гарантії справедливого процесу проведення компетентним органом відбору, конкурсу, оцінювання тощо, у якому особа братиме участь у майбутньому, як і не позбавляє права на ефективні засоби правового захисту у випадку його порушення цим органом.
36. Йдеться у відзиві й про те, що Спірне рішення прийнято в межах чітко визначеного конкурсу з метою оцінки кандидата в короткий період конкурсної процедури, відтак воно не може негативно вплинути на проходження кандидатом інших процедур, пов`язаних із його професійною кар`єрою або участю в інших конкурсах.
37. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - без змін.