ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 129/2809/19
провадження № 51-7059 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9,
потерпілого ОСОБА_10,
представника потерпілого ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненням захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та касаційну скаргу зі змінами і доповненнями потерпілого ОСОБА_10 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року щодо засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019020120000173, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красненьке Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Гнатівка Гайсинського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року засуджено:
ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ухвалено не обирати.
Цивільні позови ОСОБА_13 та ОСОБА_10 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 солідарно на користь: ОСОБА_13 33 334 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_10 моральну шкоду у сумі 103 334 грн, майнову у розмірі
21 008 грн та судові витрати в сумі 18 400 грн.
Вироком Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасовано в частині призначено покарання та ухвалено новий вирок, яким:
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ухвалено рахувати з дня їх затримання на виконання вироку.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 01 травня 2019 року, біля 01 год 30 хв., знаходячись біля будівлі кафе "Ірина", що по АДРЕСА_3, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та демонструючи явну зневагу до них, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок та загальні норми поведінки, проявляючи особливу зухвалість, використовуючи нікчемний привід, діючи без попередньої змови з іншою особою, а саме спільно із ОСОБА_8, наніс кілька ударів кулаком правої та лівої руки в область голови ОСОБА_10, внаслідок чого останньому було спричинено легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також наніс удар правою ногою в область лівої ноги ОСОБА_10, чим заподіяв потерпілому фізичну біль.
ОСОБА_8 у тому, що 01 травня 2019 року, біля 01 год 30 хв., знаходячись біля будівлі кафе "Ірина", що по АДРЕСА_3, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та демонструючи явну зневагу до них, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок та загальні норми поведінки, проявляючи особливу зухвалість, використовуючи нікчемний привід, діючи без попередньої змови з іншою особою, а саме спільно із ОСОБА_7, наніс кілька ударів правою ногою в область голови
ОСОБА_10, коли останній знаходився в лежачому положенні на землі, внаслідок чого останньому було спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня важкості, по критерію тривалого розладу здоров`я.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями потерпілий ОСОБА_10, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та суворість призначеного покарання, просить вироки місцевого та апеляційного судів змінити, призначити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
При цьому просить стягнути на його користь з ОСОБА_7 187 587 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 15 568 грн майнової шкоди та судові витрати пов`язані із розглядом даної справи у Вінницькому апеляційному суді в сумі 1 750 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги його заяви від 06 серпня 2021 року та 18 квітня 2023 року про збільшення позовних вимог, які були зумовлені продовженням лікування під час розгляду кримінального провадження в суді, інфляційними процесами та затягуванням справи зі сторони обвинувачених по справі. Вважає необґрунтованим висновок апеляційного суду щодо законності залишення без уваги вказаних змін до цивільного позову судом першої інстанції.
Також не погоджується з відмовою апеляційного суду щодо вирішення питання про стягнення з обвинувачених витрат на правову допомогу, яка полягала у підготовці та складанні апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції.
Разом з цим вказує, що до моменту подачі касаційної скарги завдана йому шкода ОСОБА_8 відшкодована повністю, тоді як ОСОБА_7 відшкодована частково, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього у рахунок відшкодування моральної шкоди 187 587 грн та 15 568 грн майнової шкоди, а також 1 750 грн витрат на правничу допомогу.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно не визнав щире каяття ОСОБА_8 . обставиною, що пом`якшує покарання, та не надав оцінки визнаної судом першої інстанції обставиною, яка пом`якшує покарання, - активне сприяння розкриттю злочину, про що вказано в обвинувальному акті.
Без належної оцінки вказаного суду залишилося посткримінальна поведінка, не заперечення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, дані про особу ОСОБА_8, який раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, визнав вину, має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім цього потерпілий ОСОБА_10 звернувся до касаційного суду із заявою про стягнення на його користь з ОСОБА_7 понесених витрат на правову допомогу адвоката у сумі 10 000 грн, пов`язаних із підготовкою та складанням його касаційної скарги на вирок апеляційного суду та письмових пояснень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 .
У касаційній скарзі з доповненням захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просять вирок апеляційного суду змінити, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги сторона захисту вказує на те, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги визнання ОСОБА_7 вини, залишив без надання відповідної оцінки активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнане судом першої інстанції обставиною, яка пом`якшує покарання, що також відображено в обвинувальному акті, не врахував щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, і надав перевагу обставині, що його обтяжує, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, яка не підтверджена матеріалами кримінального провадження. Засуджений не заперечував заподіяння моральної та матеріальної шкоди, а також її розмір визначений судом, однак через небажання приймати вибачення та ненадання потерпілим ОСОБА_10 даних та реквізитів для здійснення грошового переказу був позбавлений можливості відшкодувати вказану шкоду.
Крім цього, апеляційний суд залишив поза увагою посткримінальну поведінку, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в повному обсязі визнав розмір спричиненої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_10 та частково визнав моральну шкоду.
Також вказаним судом належним чином не враховано ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також роль засудженого у його вчиненні та наслідки у виді спричинення потерпілому ОСОБА_10 легких тілесних ушкоджень. Формально апеляційний суд віднісся також і до досудової доповіді органу пробації щодо можливості виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк та що останній не становить високої небезпеки для суспільства.
Разом з цим у доповненні до касаційної скарги захисники просять визнати відшкодування шкоди, як обставину, що пом`якшує ОСОБА_7 покарання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 та його представник
ОСОБА_11 просили задовольнити касаційну скаргу потерпілого, а касаційну скаргу захисників залишити без задоволення.
Засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 підтримали доводи касаційної скарги сторони захисту та просили відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілого.
Засуджений ОСОБА_8 підтримав касаційну скаргу потерпілого, а касаційну скаргу захисників просив вирішити на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_9 просив задовольнити касаційну скаргу потерпілого частково, а касаційну скаргу сторони захисту вирішити на розсуд суду.
Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_10 та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги сторони захисту.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, які не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які їх засуджено, та кваліфікація дій у касаційних скаргах не оспорюються.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Що стосується доводів касаційної скарги потерпілого ОСОБА_10 про безпідставне не взяття до уваги судами попередніх інстанцій його змін до цивільного позову від 06 серпня 2021 року та 18 квітня 2023 року про збільшення позовних вимог та невмотивованості судових рішень в цій частині, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, який у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до початку судового розгляду ОСОБА_10 та ОСОБА_13 подали до суду цивільний позов до особи, відносно якої кримінальне провадження закрито, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в якому просили стягнути з останніх солідарно на користь: ОСОБА_13 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені по справі судові витрати; ОСОБА_10 155 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 31 512,44 грн матеріальної шкоди та понесені по справі судові витрати (т. 1 а. п. 68-72).
Упродовж судового розгляду кримінального провадження, а саме 06.08.2021потерпілий ОСОБА_10 звернувся з цивільним позовом у якому збільшив позовні вимоги та просив стягнути із особи, відносно якої кримінальне провадження закрито, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 солідарно на його користь 355 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 38 685,84 грн матеріальної шкоди та понесені по справі судові витрати (т. 1 а. п. 205-209).