ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2024 року
м. Київ
справа № 405/756/20
провадження № 51 - 4890 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
потерпілого ОСОБА_6,
цивільних позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
засудженого ОСОБА_9,
захисника ОСОБА_10,
представника цивільного відповідача ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 червня 2023 року та засудженого на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 січня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 червня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ленінський районний суд м. Кіровограда вироком від 25 січня 2023 року:
- засудив ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 140 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з лікарською діяльністю, на строк 3 роки, та звільнив його від відбування призначеного покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності;
- стягнув з КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" на користь: ОСОБА_6 на відшкодування матеріальних збитків 89 834,94 грн та моральної шкоди - 230 000 грн, ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн, ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 230 000 грн.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 29 червня 2023 року змінив вирок суду першої інстанції вчастині вирішення цивільного позову, стягнув з КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди на користь: ОСОБА_6 - 2 170 800 грн, ОСОБА_7 - 2 894 400 грн, ОСОБА_8 - 2 170 800 грн. В решті вирок залишив без змін.
За детально викладених у вироку суду обставин ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він, працюючи на посаді лікаря-хірурга хірургічного відділення Кіровоградської дитячої обласної лікарні, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки через недбале і несумлінне до них ставлення, у період з 19 до 26 квітня 2011 року призначив лікування, що призвело до настання тяжких наслідків у вигляді смерті малолітньої ОСОБА_12 .
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі генеральний директор КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради", не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги представник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції:
- не дотримався вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;
- обґрунтував своє рішення щодо розміру стягнення моральної шкоди лише висновком судової психологічної експертизи;
- не врахував того, що при проведенні експертизи експертом була використана методика ОСОБА_13 . Ерделевського про визначення розміру відшкодування моральної шкоди, яка у 2016 році виключена з Реєстру проведення судових експертиз та носить рекомендаційний характер;
- обґрунтував збільшення грошових виплат потерпілим тривалим розглядом справи, проте не врахував відсутність вини у цьому безпосередньо КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради";
- надав перевагу одним доказам без оцінки інших доказів та усіх обставин справи;
- залишив поза увагою те, що цивільний позивач ОСОБА_8 на час подання апеляційної скарги досяг віку цивільної дієздатності, однак особисто позов не подавав, довіреності на представлення ОСОБА_6 своїх інтересів не надав, участі в судових засіданнях не брав, і безпідставно стягнув на його користь 2 170 800 грн моральної шкоди;
- не врахував судову практику щодо відшкодування моральної шкоди у справах за схожих обставин;
- не зважив на відсутність спроможності виплати заявленого потерпілим і цивільними позивачами розміру моральної шкоди, оскільки КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" не є прибутковою установою, а в разі примусового стягнення присуджених сум повністю блокується робота дитячого лікувального закладу.
На думку представника лікувального закладу, визначений апеляційним судом розмір відшкодування не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_9, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
- висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами, в обвинувальному акті та у судових рішеннях не збігається виклад фактичних обставин;
- суд вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, чим порушив його право на справедливий судовий розгляд та право на захист;
- в його діях відсутній склад злочину, оскільки клізмування є сестринською маніпуляцією, а не лікарською процедурою, та не вимагає присутності лікаря, ні в обвинувальному акті, ні у вироку не зазначено, який нормативно-правовий акт ним порушено;
- матеріали провадження не містять доказів його винуватості в інкримінованому злочині, стороною обвинувачення не доведено його винуватість поза розумним сумнівом;
- суд першої інстанції безпідставно послався на протокол допиту свідка ОСОБА_14, складений на стадії досудового розслідування, як на підставу для відмови у призначенні судово-медичної експертизи за клопотанням сторони захисту, та визнав його доказом у справі;
- у висновках експертів наводяться вихідні дані виключно з тексту постанови про призначення експертизи, що свідчить про їхню необ`єктивність;
- не взято до уваги, що матір дитини відмовилась від призначеної ним крапельниці, був порушений протокол лікування набряку головного мозку, однак наслідки цього не досліджувались та потребували додаткової експертизи;
- показання свідків неповно відображені у вироку суду першої інстанції та їх зміст повністю відсутній в ухвалі апеляційного суду;
- суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів, не перевірив належним чином викладених в апеляційній скарзі доводів, не надав вичерпних відповідей на них, обмежився використанням загальних формулювань суду першої інстанції та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК. Вказує на те, що ухвала апеляційного суду не містить аналізу зібраних стороною обвинувачення доказів та жодного з аргументів і доказів сторони захисту, мотивів їх неврахування, що свідчить про здійснення судом апеляційної інстанції вибіркової оцінки окремих доказів.
Крім того, посилається на те, що суди в порушення ст. 285 КПК не роз`яснили право на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Від потерпілого ОСОБА_6, цивільних позивачів ОСОБА_7 та представника неповнолітнього позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_6 надійшли заперечення, в яких вони просять касаційну скаргу генерального директора КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без зміни.
Від прокурора Кропивницької окружної прокуратури надійшли заперечення, в яких він просить касаційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_9 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник, засуджений і представник цивільного відповідача підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор, потерпілий та цивільні позивачі заперечили проти задоволення обох касаційних скарг, просили залишити без зміни оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_9 .
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що викладені в касаційних скаргах доводи генерального директора КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" та засудженого частковозаслуговують на увагу з огляду на таке.
Ленінський районний суд м. Кіровограда вироком від 25 січня 2023 року:
- засудив ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 140 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з лікарською діяльністю, на строк 3 роки, та звільнив його від відбування призначеного покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності;
- стягнув з КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" на користь: ОСОБА_6 на відшкодування матеріальних збитків 89 834,94 грн та моральної шкоди - 230 000 грн, ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн, ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 230 000 грн.
Не погоджуючись із цим вироком, учасники кримінального провадження подали апеляційні скарги та із відповідними обґрунтуваннями просили задовольнити їхні вимоги.