Постанова
Іменем України
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 939/477/23
провадження № 51-7115км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
та ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 17 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні № 12023111050000008 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Бородянського районного суду Київської області від 17 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за: ч. 2 ст. 289 КК України - на 5 років позбавлення волі, ч. 4 ст. 185 КК України - на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначено ОСОБА_6 остаточне покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі.
2. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
3. Згідно з вироком ОСОБА_6 засуджено за те, що він під час проходження військової служби 02 січня 2023 року близько 01:00, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в Бучанському районі Київської області (в межах територіальної юрисдикції Бородянського районного суду), діючи умисно, з корисливих мотивів, через незачинені двері зайшов до кімнати відпочинку, де спав потерпілий ОСОБА_9, та таємно викрав гаманець останнього з грошовими коштами у сумі 2 900,00 грн, а також таємно заволодів ключами від його автомобіля, які знаходились на тумбочці поруч із ліжком потерпілого. Далі за допомогою цих ключів ОСОБА_6 відчинив двері автомобіля, який був припаркований поряд із розташуванням військової частини, запустив двигун, встановивши контроль над транспортним засобом, і поїхав із місця вчинення кримінального правопорушення в обраному ним напрямку. Таким чином ОСОБА_6 незаконно заволодів належним ОСОБА_9 автомобілем марки "Volkswagen" моделі "Passat В5", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (Республіка Польща), вартістю 183 550,00 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 змінити та пом`якшити призначене йому покарання. Зазначає, що під час обрання ОСОБА_6 покарання суди попередніх інстанцій не повною мірою врахували ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та його особу, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та їх вчинення внаслідок збігу тяжких сімейних і особистих обставин. Вважає, що є підстави для застосування ст. 69 КК України і призначення ОСОБА_6 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за вчинені ним злочини. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, стверджує, що ОСОБА_6 не отримав належного захисту та справедливого судового розглядуйого справи, що призвело до призначення йому надмірно суворого покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
5. У засіданні суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_6 та в його інтересах захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу останнього та просили її задовольнити.
6. Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
7. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
8. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
9. Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.
11. Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
12. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
13. Під час обрання ОСОБА_6 виду й міри покарання судами було враховано ступінь тяжкості кожного із вчинених ним кримінальних правопорушень, які є тяжкими, обставини та наслідки їх вчинення, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України судимостей не має, є військовослужбовцем Збройних Сил України, характеризується за місцем служби переважно негативно, має трьох неповнолітніх дітей. Обставинами, що пом`якшують покарання, суди визнали щире каяття ОСОБА_6 та добровільне часткове відшкодування ним збитків. З огляду на зазначене суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний суд, визнав за необхідне не призначати засудженому за ч. 2 ст. 289 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна. Обставин, які б обтяжували ОСОБА_6 покарання, судами встановлено не було.