П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 947/4698/22
провадження № 51-6337км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
осіб, щодо яких закрито
кримінальне провадження, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 62020000000000851, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Іллічівська Одеської області, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого там же, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця смт Любашівки Одеської області, мешканця АДРЕСА_2 ), зареєстрованого там же, судимого згідно з вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 року за ч. 1 ст. 368 КК,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_7 в одержанні ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій із використанням наданого йому службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
2. Так, ОСОБА_7 у період з 15 жовтня по 09 грудня 2020 року, обіймаючи посаду начальника відділу митного оформлення № 6 митного поста "Чорноморський" Одеської митниці Держмитслужби, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою та у співучасті з ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_9 1125 дол. США неправомірної вигоди (31 593,15 грн) за невжиття ним та підлеглими працівниками заходів до створення штучних перешкод під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів "Skoda Rapid", ідентифікаційний номер НОМЕР_1, "Skoda Superb", ідентифікаційний номер НОМЕР_2, "Mitsubishi Colt", ідентифікаційний номер НОМЕР_3, "Nissan Tida", ідентифікаційний номер НОМЕР_4, "Mercedes-Benz C180", ідентифікаційний номер НОМЕР_5, а також за вжиття заходів щодо їх безперешкодного і швидкого митного оформлення в зоні діяльності відділу митного оформлення № 6 митного поста "Чорноморський" Одеської митниці Держмитслужби з мінімальним податковим навантаженням.
3. ОСОБА_8 орган досудового розслідування обвинувачував у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення й невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій із використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
4. Так, ОСОБА_8, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК, у період з 04 листопада по 09 грудня 2020 року, діючи за попередньою змовою з начальником відділу митного оформлення № 6 митного поста "Чорноморський" Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_7, повторно вчинив пособництво в одержанні останнім від ОСОБА_9 1125 дол. США неправомірної вигоди (31 593,15 грн) за невжиття ним та підлеглими працівниками заходів до створення штучних перешкод під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів "Skoda Rapid", ідентифікаційний номер НОМЕР_1, "Skoda Superb", ідентифікаційний номер НОМЕР_2, "Mitsubishi Colt", ідентифікаційний номер НОМЕР_3, "Nissan Tida", ідентифікаційний номер НОМЕР_4, "Mercedes-Benz C180", ідентифікаційний номер НОМЕР_5, а також за вжиття заходів щодо безперешкодного і швидкого їх митного оформлення в зоні діяльності відділу митного оформлення № 6 митного поста "Чорноморський" Одеської митниці Держмитслужби з мінімальним податковим навантаженням.
5. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що в кримінальному провадженні закінчилися строки досудового розслідування та обвинувальний акт складений поза їх межами.
6. Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 20 березня 2023 року кримінальне провадження № 62020000000000851 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу.
7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк досудового розслідування зупиняється не з моменту безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення, а з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ними. Суд визнав, що повідомлення 03 грудня 2021 року про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні було формальним і має ознаки процесуального зловживання з боку сторони обвинувачення, адже досудове розслідування фактично тривало до 01 лютого 2022 року. Сторона обвинувачення в позапроцесуальний спосіб продовжила строки досудового розслідування. У період з 03 грудня 2021 року до 01 лютого 2022 року слідчий не забезпечив стороні захисту можливостей і належних умов для безперешкодного ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування, а фактично надав доступ до матеріалів досудового розслідування лише 01 лютого 2022 року (після отримання висновків експертиз). У зв`язку з цим проміжок часу з 03 грудня 2021 року до 01 лютого 2022 року не є строком ознайомлення з матеріалами провадження і не може бути виключений із загального строку досудового розслідування, тому відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК і направлення обвинувального акта до суду здійснено поза межами строку досудового розслідування, який було продовжено до 09 грудня 2021 року.
8. Одеський апеляційний суд ухвалою від 03 серпня 2023 року апеляційні скарги прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 і прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законні й обґрунтовані судові рішення. На думку прокурора, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було направлено до суду в межах визначеного законом строку досудового розслідування, проте суди дійшли помилкового висновку, що в цьому провадженні мало місце закінчення строку досудового розслідування ще до складання слідчим і затвердження прокурором обвинувального акта.
10. На підтвердження своїх доводів прокурор наводить такі дані:
- 27 жовтня 2020 року до ЄРДР було внесено відомості за № 62020000000000851;
- 10 грудня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК;
- слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 24 травня 2021 року продовжив строк досудового розслідування до 12 місяців, а саме до 09 грудня 2021 року;
- 03 грудня 2021 року повідомлено ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої йому підозри за ч. 3 ст. 368 КК і ОСОБА_8 - про зміну раніше повідомленої йому підозри за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК;
- 03 грудня 2021 року (за шість днів до завершення строку досудового розслідування) стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК;
- 03 грудня 2021 року сторона захисту у складі підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8, захисника ОСОБА_11 (за відсутності захисника ОСОБА_6 ) розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;
- 01 лютого 2022 року сторона захисту у складі підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8, захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_6 завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, чим реалізувала право на повний доступ до матеріалів досудового розслідування, передбачений ст. 290 КПК;
- 01 лютого 2022 року складено і направлено до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (з наявним залишком строку досудового розслідування у шість днів).
11. Прокурор вважає, що сторона захисту знайомилася з матеріалами досудового розслідування у два етапи: 03 грудня 2021 року вона ознайомилася з частиною томів (№ 1-3, 6-9) і 01 лютого 2021 року закінчила ознайомлення з рештою томів (№ 4, 5, 10, 11). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК весь період, починаючи з наступного дня після повідомлення підозрюваним ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та їхнім захисникам про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування (01 лютого 2022 року), не повинен рахуватися в строк досудового розслідування. А тому направлення обвинувального акта до суду 01 лютого 2022 року було здійснено в межах визначеного законом строку досудового розслідування. При цьому звертає увагу на те, що висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що строк досудового розслідування зупиняється не з моменту безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення, а з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ними, суперечить правовій позиції Верховного Суду.
12. Прокурор стверджує, що висновки суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення не мала права приймати рішення про завершення досудового розслідування, оскільки в кримінальному провадженні проводилася експертиза, а отже досудове розслідування ще тривало, є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи. Указує, що слідчий призначив експертизу постановою від 13 жовтня 2021 року, до якої вніс уточнення постановою від 02 грудня 2021 року, тобто під час досудового розслідування, а з висновками цієї експертизи сторона захисту змогла ознайомитися в ході виконання ст. 290 КПК. Проведення експертизи згідно з чинним КПК не є слідчою дією, а крім того, не впливало на наявні у справі докази, сукупність яких прокурор уважав достатньою для прийняття рішення про завершення досудового розслідування та складення обвинувального акта. До того ж, прокурор зауважує, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, тобто висновки експертних досліджень сторона обвинувачення могла надати стороні захисту навіть у ході судового розгляду, а не лише на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
13. Також прокурор указує, що апеляційний суд, розглядаючи апеляційні скарги прокурорів, усупереч положенням статей 94, 370, 405, 409, 412, 419 КПК в ухвалі зазначив лише суть апеляційних доводів, при цьому не перевірив їх з достатньою повнотою, не дав відповіді на них, не провів безпосереднього дослідження, ретельного аналізу та оцінки доказів, на які зверталася увага, а формально зазначив, що суд першої інстанції дотримався вимог закону, чим допустив власну упередженість.
14. У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 указує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Позиції інших учасників судового провадження
15. Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, просив задовольнити її, скасувавши ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.