ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 756/5423/23
провадження № 51-843км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрите ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року, а також касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42021102050000070, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 24 липня 2023 року задовольнив клопотання захисників та обвинуваченого і закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42021102050000070, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу районного суду від 24 липня 2023 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Аргументує свої вимоги тим, що суди дійшли неправильного висновку про порушення строків досудового розслідування та не надали оцінки всім фактичним обставинам справи.
Так, скаржник, аналізуючи норми КПК та викладаючи хронологію подій під час досудового розслідування, що відбулися із 07 червня 2021 року (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) до 28 квітня 2023 року (направлення обвинувального акта до суду), зазначає, що суд, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження, формально обґрунтував свою ухвалу, посилаючись лише на 18-й аркуш листа сторони захисту від 06 квітня 2023 року, де підтверджено процесуальному керівнику у кримінальному провадженні про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у повному обсязі, часткове ознайомлення з ними та небажання сторони захисту ознайомлюватися із іншою частиною матеріалів.
Касатор вважає, що суди не дослідили в повній мірі обставин та способу надання зазначеного листа, а також формулювання його змісту, що свідчить, на його думку, про зловживання стороною захисту правами та обов`язками, а також про штучне створення можливості для подальших маніпуляцій з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності.
До того ж прокурор акцентує на тому, що, за відсутності належного підтвердження з боку сторони захисту факту надання їй доступу до матеріалів із зазначенням їх найменування, за клопотанням сторони обвинувачення слідчий суддя ухвалою від 27 квітня 2023 року встановив стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Також, на думку касатора, твердження судів про те, що його позиція щодо не реалізації стороною захисту свого права на ознайомлення з матеріалами, що стало підставою для звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням не узгоджується з його (прокурора) діями, а саме з тим, що обвинувальний акт було складено 27 квітня 2023 року, тобто в день винесення слідчим суддею ухвали, є однобічним, упередженим та необґрунтованим, зроблено без дослідження обставин справи та документів.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на те, що прокурор після отримання від сторони захисту "Повідомлення в порядку ст. 290 КПК України" для забезпечення законності та недопущення пропуску строків досудового розслідування, звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами.
Як зазначає прокурор, слідчий суддя, володіючи матеріалами та інформацією щодо вказаного повідомлення, ухвалою від 27 квітня 2023 року, яка є обов`язковою до виконання відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", встановив, що сторона захисту не ознайомилася з матеріалами кримінального провадження, тобто констатував неналежність повідомлення про ознайомлення з матеріалами, та визначив граничний строк на ознайомлення до 04 травня 2023 року.
У запереченнях на касаційні скарги захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , детально описуючи дії сторін захисту та обвинувачення в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8, посилаючись на практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, указують на безпідставність доводів у скаргах прокурорів й на законність і обґрунтованість судових рішень.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши пояснення, підтримав касаційні скарги сторони обвинувачення.
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6, висловивши відповідні доводи, а також ОСОБА_8 заперечували проти касаційних скарг прокурорів.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій з підстав неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним законом не передбачено.
З урахуванням зазначеного Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
Тому доводи касаційної скарги прокурора про те, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили судовий розгляд неповно, з огляду на положення ст. 433 КПК та зміст ч. 1 ст. 410 КПК, не можуть бути предметом касаційного розгляду.
Що стосується доводів скаржників про допущення судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, то вони є безпідставними з урахуванням такого.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
Також у цьому рішенні суду касаційної інстанції міститься висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, згідно з яким кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у статтях 219, 294-295-1 КПК, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Частиною 1 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2810-ІХвід 01 грудня 2022 року) передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.