ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 344/4472/22
провадження № 51-999 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 12 червня 2023 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
2. Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
3. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 15 листопада 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_9 залишив без змін.
4. Суд визнав ОСОБА_9 винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, за обставин, детально викладених у вироку.
5. Як установив суд, 05 січня 2020 року близько 09:05 ОСОБА_9, керуючи автомобілем "Volkswagen Passat CC" НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю не менш як 93 км/год по АДРЕСА_2, не врахувавши дорожньої обстановки та порушивши вимоги пунктів 1.3, 1.5, 1.7, 2.3, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. У касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати судові рішення.
7. На обґрунтування свого прохання представник потерпілого зазначає, що суди попередніх інстанцій, призначаючи покарання, належним чином не врахували тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, що є тяжким злочином, унаслідок якого загинула матір потерпілого, а потерпілий отримав важку психологічну травму; дій обвинуваченого, який, керуючи технічно справним автомобілем, на великій швидкості вчинив наїзд на ОСОБА_10, котра в результаті цього померла, позиції потерпілого щодо обраної винному міри покарання.
8. Також, на думку адвоката, дані, які позитивно характеризують винного не знайшли свого підтвердження, оскільки він тривалий час поводився зухвало, що свідчило про стійку антиправову соціальну орієнтацію та супроводжувалося явною неповагою до правових і моральних норм, не проявляв справжнього співчуття, його каяття не є щирим, з боку винного відсутні будь-які дії, спрямовані на відшкодування шкоди потерпілим. Зазначає, що враховані судами попередніх інстанції дані, які позитивно характеризують винного, не можуть істотно знизити фактичного ступеня тяжкості злочину.
9. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
10. Прокурор частково підтримав подану представником потерпілого касаційну скаргу та просив рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Захисник заперечував щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
11. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
12. Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
13. Подія кримінального правопорушення, доведеність винуватості ОСОБА_9
у його вчиненні, кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
14. Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності й даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
15. Відповідно до ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.