П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 129/795/20
провадження № 51-52км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6
(у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 червня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гайсина Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 14 червня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 21 січня 2020 року до набрання вироком місцевого суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Судами встановлено, що 21 січня 2020 року приблизно о 13 год 00 хв ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в селищі Трубочка Гайсинського району Вінницької області у дворі будинку АДРЕСА_2, на ґрунті довготривалих неприязних відносин під час суперечки із ОСОБА_8, яка нецензурно висловлювалася, словесно принижувала та штовхала засудженого, з мотивів помсти за особисту образу, прикладаючи значну фізичну силу, умисно руками штовхнув ОСОБА_8 в ділянку тулуба, у результаті чого вона впала на бетонну поверхню, після чого ОСОБА_7 взяв з металевої тачки, яка знаходилася поруч, належну йому сокиру, та з прикладенням значної фізичної сили наніс потерпілій тупою металевою частиною сокири 3-4 удари в тильну ділянку голови. Надалі ОСОБА_7 замотав потерпілу в шматок тканини, поклав її на середину тачки та завіз до належного йому гаража, де залишив, маючи на меті в подальшому вивезти до лісу і там заховати тіло. Однак, злочин ОСОБА_7 не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 була виявлена в гаражі її чоловіком ОСОБА_9 та в подальшому каретою швидкої допомоги доставлена до відділення анестезіології та інтенсивної терапії ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпіла отримала легкі та тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_7 вказує про:
- безпідставність висновків судів попередніх інстанцій про необхідність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК, оскільки він не мав умислу на вбивство потерпілої та діяв в умовах необхідної оборони і захищався від ОСОБА_8, яка під час конфлікту намагалися вдарити його сокирою по голові;
- неправдиві показання потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 щодо обставин виявлення ОСОБА_8 потерпілої у гаражі, надання засудженим першої медичної допомоги ОСОБА_8 та висловлення прохання до потерпілого викликати швидку медичну допомогу;
- неправдиві показання експерта ОСОБА_11, який безпідставно ствердив про допущену у висновку судово-медичної експертизи описку;
- недопустимість як доказу висновку судово-медичної експертизи від 17 березня 2020 року № 29, оскільки його не було повідомлено про її проведення, що є порушенням права на захист, яке виразилося у позбавленні підозрюваного можливості заявляти експертам відводи;
- потерпіла ОСОБА_8 не брала участі під час досудового розслідування і під час судового розгляду, чим засудженого було позбавлено можливості поставити їй запитання щодо обставин конфлікту між ним та потерпілою;
- порушення його права на захист, оскільки адвокат за призначенням ОСОБА_12 здійснював неналежний та неефективний захист засудженого у судах попередніх інстанцій.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи і дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на вказане аргументи касаційної скарги засудженого про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не досліджуються.
Під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами нижчих інстанцій.
Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що доводи цієї скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в його діях необхідної оборони, а також про наявність умислу на спричинення смерті потерпілої.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК, та правильність кваліфікації його дій за цією нормою кримінального закону судами попередніх інстанцій зроблено на підставі досліджених та оцінених доказів з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судових рішеннях наведено докладні мотиви.
Версія сторони захисту щодо розвитку подій, конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відображена у показаннях засудженого, і зводиться до того, що саме потерпіла спровокувала конфлікт, в ході якого штовхнула ОСОБА_7, схопила сокиру та замахнулася нею на засудженого, який в цей момент впав перед нею на землю. ОСОБА_7 наголошував, що оборонявся від протиправних дій ОСОБА_8, під час чого й спричинив останній тілесні ушкодження, які потерпіла отримала в результаті падіння на бетонну поверхню та сходинку перед входом до під`їзду будинку. Водночас засуджений заперечував факт нанесення ударів потерпілій по голові тупою металевою частиною сокири.
Ця версія сторони захисту детально перевірялася судами і була відхилена з посиланням на низку доказів, досліджених у цьому провадженні.
Зокрема судово-медичний експерт ОСОБА_11 у суді першої інстанції вказав, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження, зокрема рана на лівій щоці, на лівій вушній раковині, на волосяній частині потиличної та тім`яної ділянок голови могли утворитися внаслідок дії тупого твердого предмета, який мав відносно обмежену діючу поверхню та діяв зі значною силою в різні частини голови, що відповідає версії слідства щодо спричинення таких тілесних ушкоджень кількома ударами тупої металевої частини сокири і виключає їх отримання від одноразового падіння потерпілої головою на сходи. Крім того експерт зазначив, що після отримання вказаних тілесних ушкоджень потерпіла нічого не могла робити і перебувала без свідомості.
Також суди послалися на такі докази:
- дані, що містяться у протоколі обшуку від 21 січня 2020 року з ілюстративною таблицею та з доданим до нього DVD-R диском із відеозаписом, відповідно до якого в належній ОСОБА_7 квартирі та в належному ОСОБА_7 гаражі проведено обшук та вилучено сокиру зі слідами бурого кольору та волоссям на ній (в квартирі), тачку зі слідами речовини бурого кольору на ручці, фрагмент сміття з речовиною бурого кольору, фрагмент схожої на штору матерчатої тканини з плямами бурого кольору (в гаражі) (т. 1, а.к.п. 184 - 199);
- дані висновків судових експертиз від 13 лютого та 26 лютого 2020 року № 51 та № 43 відповідно, в яких зазначено, що в слідах на дерев`яному руків`ї та металевій частині сокири, вилученої під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, виявлені кров людини, походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_8, а також піт, походження якого не виключається від ОСОБА_7 (т. 2, а.к.п. 3 - 5, 8 - 11); від 18 лютого 2020 року № 50, відповідно до якої в слідах з правої ручки металевої тачки в гаражі, на фрагментах сміття з металевої тачки, на шторі (гардині) виявлена кров людини, походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_8 (т. 2, а.к.п. 15 - 18);
- дані висновку судово-медичної експертизи від 17 березня 2020 року № 29, якими зафіксовано виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження, у тому числі, які могли утворитись від дії тупого твердого предмета або при падінні на такі, при чому рана на лівій щоці, на лівій вушній раковині, на волосяній частині потиличної та тім`яної ділянок голови могли утворитися внаслідок дії тупого твердого предмета, який мав відносно обмежену діючу поверхню та діяв зі значною силою; вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за критерієм небезпеки для життя в момент їх виникнення та могли утворитись при обставинах, вказаних в медичних документах та в постанові слідчого (т. 1, а.к.п. 217 - 220);
- дані, що містяться в показаннях потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10, які розповіли як бачили ОСОБА_7, який перед під`їздом ганчіркою змивав сліди крові з майданчика та на їхнє запитання повідомив, що забив кроля. Водночас ОСОБА_13 неодноразово запитував у ОСОБА_7 про свою дружину, однак той не відповідав, але потім сказав, що вона знаходиться в його гаражі. Потерпілий одразу побіг відкривати гараж, а ОСОБА_7 сказав свідку, щоб він викликав поліцію, і сказав, що вбив ОСОБА_8 . В гаражі потерпілий та свідок виявили тачку, яка зверху була вкрита покривалом та сміттям, з-під якого стирчали ноги і руки ОСОБА_8 та все було в крові. Вони викликали швидку допомогу та поліцію.