Постанова
Іменем України
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 357/13500/18
провадження № 61-3809св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", яка підписана представником Синельніковим Микитою Олексійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року в складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - ПАТ "Страхова група "ТАС"), третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № FO-00005050 "Правильне Каско", укладеним 17 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Страхова група "ТАС". Відповідно до умов пункту 1 договору, страхувальник застрахував транспортний засіб марки CASE ІН MAGNUM 340, 2011 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1 350 000 грн. При цьому у пункті 3.2. договору встановлена франшиза в розмірі 10%.
09 березня 2018 року трапилася подія, яка відповідно до укладеного договору трактується як страховий випадок, а саме застрахований транспортний засіб марки CASE ІН MAGNUM 340 реєстраційний номер НОМЕР_2 був викрадений невідомою особою, у зв`язку з чим у цей же день за заявою позивача відомості щодо факту незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України.
09 березня 2018 року позивачка повідомила контакт-центр відповідача про настання страхового випадку "Незаконне заволодіння", а 13 березня 2018 року подала відповідачу письмову заяву про настання події та обставини страхового випадку, і в той же день актом прийому передачі передала відповідачу оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2017 року, комплект оригінальних ключів D 250, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Однак, відповідачем не було прийняте рішення ні про виплату страхового відшкодування, ні про відмову у виплаті, тому 26 липня 2018 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування. Відповіді на свою заяву позивач не отримала.
07 серпня 2018 року позивачка вдруге звернулася до відповідача з заявою, в якій просила вжити заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування та виплати страхового відшкодування, проте не отримала відповіді і на цю заяву.
21 вересня 2018 року позивачка звернулася безпосередньо в офіс відповідача, де подала вже третю письмову заяву про виплату страхового відшкодування, однак, в порушення умов договору, відповідачем не прийнято рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування чи відмови у виплаті.
Таким чином відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі та строки передбачені пунктом 14.10.2 Договору ПК/21 № FO-00005050.
ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на її користь:
1 224 412,00 грн страхового відшкодування;
судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року у складі судді: Ул`яновської О. В., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року в складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Поліщук Н. В., в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що:
відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування: на підставі пункту 3.1 та підпункту "Б" пункту 9.2. договору у зв`язку з неможливістю кваліфіковану слідчим як "самоправство" подію визнати страховим випадком "незаконне заволодіння";
на підставі пункту 15.3 договору, у зв`язку з поданням страхувальником неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку; на підставі пункту 10.1.6 договору, у зв`язку з неповерненням застрахованого транспортного засобу ОСОБА_3, якому трактор був переданий позивачем добровільно для використання, але який надав неправдиві відомості щодо обставин його втрати.
Короткий зміст постанови касаційного суду
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що:
на час розгляду справи в суді першої інстанції постановою слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 27 травня 2019 року кримінальне правопорушення перекваліфіковане на статтю 356 КК України "Самоправство". Інших доказів на підтвердження чи спростування обставин щодо настання страхового ризику "Незаконне заволодіння" сторонами не надано;
у касаційній скарзі позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, які мають значення для справи, на підставі недопустимих доказів, оскільки відзив та докази подані до суду з порушенням строку та без клопотання про поновлення строку;
аналіз справи свідчить, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання. Роз`яснено відповідачці її право подати відзив на позовну заяву в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У вказаний строк, відповідачка має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (т. 1 а. с. 51). 02 січня 2019 року ПАТ "Страхова група "ТАС" отримали копію ухвали про відкриття провадження (т. 1 а. с. 53). 24 вересня 2019 року ПАТ "Страхова група "ТАС" надало до суду відзив на позовну заяву та клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 27 травня 2019 року, копії листа слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області від 19 вересня 2019 року, копії листа ПАТ "Страхова група "ТАС" за вих. № Г1400/6787 від 24 вересня 2019 року (т. 1 а. с. 108-117). Відзив не містить клопотання про продовження строку на подання відзиву;
суд першої інстанції на вимоги закону та обставини справи уваги не звернув, не перевірив причини неподання відзиву та доказів у встановлений законом строк, не мотивував підстави прийняття їх до розгляду та всупереч вимог цивільного процесуального закону обґрунтував ними ухвалене судове рішення. Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув, належним чином не мотивував відхилення доводів апеляційної скарги та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року в складі судді: Шум Л. М. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
тлумачення статей 990, 991 ЦК України, частини другої статті 8, частини першої статті 25 Закону України "Про страхування" свідчить, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок здійснити страхову виплату не виникає (аналогічний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2012 р. у справі N 6-101цс11);
за змістом пункту 8.16 договору страхування, страховий випадок - це передбачена договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування за договором страхувальнику або іншій визначеній договором особі. Згідно пункту 8.17 договору страхування, страховий ризик - певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Відповідно до пункту 3.1 договору страхування, страховими ризиками є "ДТП", "Пожежа", "Стихійне лихо", "ПДТО", "Незаконне заволодіння". Згідно підпункту "Б" пункту 9.2 договору страхування, в цьому договорі використовуються наступні тлумачення страхових ризиків: страховий ризик "Незаконне заволодіння" - незаконне заволодіння ЗТЗ та пошкодження або знищення ЗТЗ внаслідок ДТП при незаконному заволодінні. Оскільки постановою слідчого Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 26 вересня 2023 року встановлено, що незаконного заволодіння транспортним засобом вчинено не було, а подія самоправство не підпадає під жодний з передбачених договором страхових ризиків, тому наведене свідчить про відсутність підстав покладення на відповідача обов`язку зі сплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № FO-00005050 від 17 березня 2017 року;
у постанові Верховного Суду при направленні цієї справи на новий розгляд наголошено на необхідності перевірки причини неподання відповідачем відзиву та доказів у строк встановлений ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2018 року. Водночас цю справу на стадії підготовчого провадження суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було передано на розгляд судді Святошинського районного суду м. Києва на стадії підготовчого провадження, що означає відповідно до частини дванадцятої статті 33 ЦПК України розгляд справи спочатку. У квітні 2019 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла справа із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю та ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2019 року призначено підготовче засідання на 08 жовтня 2019 року (а. с. 102, том 1). 24 вересня 2019 року ПАТ "Страхова група "ТАС", після отримання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2019 року про розгляд справи спочатку, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву. Таким чином, відзив у справі разом з доказами поданий відповідачем до суду та надісланий іншим учасникам справи згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2019 року та із забезпеченням достатнього часу як суду, так і учасникам справи для ознайомлення з відповідними документами до підготовчого судового засідання призначеного на 08 жовтня 2019 року, в якому суд вирішив питання передбачені частиною першою статті 189, частиною другою статті 197 ЦПК України, зокрема долучив відзив на позовну заяву до матеріалів справи без заперечень зі сторони позивача. Крім того, при новому розгляді справи відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подання відзиву для всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи;
при новому розгляді справи судом задоволені клопотання сторін про поновлення сторонам строку на подання доказів та приєднані до матеріалів справи копії постанов слідчого та прокурора в рамках кримінального провадження № 12018110030001340 від 09 березня 2018 року, та встановлено, що вимога позивача про стягнення страхового відшкодування задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до умов договору страхування ні страховий ризик, ні страховий випадок самоправство не застраховано, а згідно постанови слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 26 вересня 2023 року закрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 289 КК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, тобто відсутністю події незаконного заволодіння транспортним засобом;
постанова про закриття кримінального провадження від 26 вересня 2023 року мотивована тим, що на підставі супутникових даних (фотознімків), а також показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтверджено, що трактор марки CASE модель ІН Magnum 340 червоного кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 на зазначеній потерпілою ОСОБА_1 території за адресою АДРЕСА_1 не зберігався. Допитаний в судовому засіданні 23 березня 2023 року свідок ОСОБА_6 підтримав свої покази надані слідчому в рамках кримінального провадження. Тому відсутні належні та допустимі докази факту вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного заволодіння 09 березня 2018 року з території господарства по АДРЕСА_1 транспортним засобом CASE IH Magnum 340, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, задоволено, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 1 224 412 грн.
Стягнуто з ПАТ "Страхова група "ТАС`в дохід держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 610,30 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
сторони, укладаючи зазначений договір страхування, погодили умови, за яких у позивачки, як вигодонабувача за договором страхування, настає право на отримання страхового відшкодування, а у відповідача, як страховика, обов`язок здійснити таке відшкодування. І такою умовою є - спричинення/ настання збитків страхувальника у зв`язку із незаконним заволодінням ЗТЗ. Як вбачається із матеріалів цієї справи 09 березня 2018 року трапилася подія, яка у відповідності з укладеним договором трактується як страховий випадок, а саме застрахований транспортний засіб був викрадений невідомою особою, у зв`язку з чим у цей же день за заявою позивачки у справі ОСОБА_12 відомості щодо факту незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження № 120181100300001340;
позивачка на виконання умов договору страхування того ж дня повідомила контакт-центр відповідача про настання страхового випадку "Незаконне заволодіння", а 13 березня 2018 року подала відповідачу письмову заяву про настання події та обставини страхового випадку, і в той же день актом прийому передачі передала відповідачу оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2017 року, комплект оригінальних ключів D 250, а також витяг з ЄРДР. Тобто позивачкою виконані всі умови укладеного договору страхування;
відповідач взятих на себе зобов`язань за вказаним договором страхування не виконав, грошове відшкодування за договором страхування не виплатив, чим порушив умови укладеного договору страхування, та вимоги пункт 3 частини першої статті 988 ЦК України та пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування";
за час розгляду вказаної справи та розслідування, яке здійснюється слідчим відділенням розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Білоцерківського РУП ГУ НП України в Київській області, встановити місце знаходження застрахованого транспортного засобу не вдалося, що є свідченням його викрадення, а відповідно і завдання збитків позивачці у справі як вигодонабувачу за вказаним договором страхування. Посилання відповідача та висновок суду щодо кваліфікації факту зникнення транспортного засобу за статтею самоуправство колегія суддів оцінює критично, оскільки доказів того, що особи, які за своїм становищем мали доступ до вказаного майна розпорядилися ним за відсутності згоди власника, суду подано не було. Крім того, ні відповідачем в запереченнях, ні в матеріалах кримінальної справи, копія якої додана до цивільної справи, не міститься даних про те, що застрахований транспортний засіб знайдений, а тому доводи позивачки про його викрадення не спростовані;
даючи аналіз наданій апелянтом ухвалі слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року у справі №357/11936/23 про скасування постанови слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Білоцерківського РУП ГУ НП України в Київській області Дриги К. В. від 26 вересня 2023 року та копії постанови старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Білоцерківського РУП ГУ НП України в Київській області Дриги К. В. від 02 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, колегія суддів враховує, що обставини, якими слідчий суддя обґрунтовував скасування постанови слідчого вказують на те, що слідство проведено неповно, постанова слідчого належним чином не мотивована, висновки зроблені слідчим суперечать матеріалам справи та не містять належним чином мотивування. Разом із тим, надана відповідачем постанова слідчого від 02 березня 2024 року про закриття провадження будь-яких нових обставин чи процесуальних дій після скасування слідчим суддею попередньої постанови не містить і винесена на тих же показах свідків, які були надані в 2019 році, а тому не може бути підставою для відмови у позові, оскільки не спростовує доводів позивача про завдання/спричинення шкоди страхувальнику викраденням ЗТЗ;
визначаючи розмір страхового відшкодування, колегія суддів погодилася із доводами позивача про те, що вказаний розмір становить 1 224 412 грн. Розмір страхового відшкодування проведений позивачем із врахуванням умов Договору (пунктів 14.2.3, 14.3.3) з урахуванням довідки, наданої судовим експертом Петрушанко В. Ф. № 14 від 01 листопада 2018 року. Вказані розрахунки та вартість ЗТЗ відповідачем не оспорювалися;
тому висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору у вказаній справі, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
15 березня 2024 року ПАТ "Страхова група "ТАС" через підсистему Електронний суд подало касаційну скаргу, яка підписана представником Синельніковим М. О., на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року, в якій просило:
оскаржену постанову апеляційного суду від 06 березня 2024 року скасувати;
рішення суду першої інстанції від 27 вересня 2023 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права викладену в статті 16 Закону України "Про страхування", статті 979 ЦК України, статті 8 Закону України "Про страхування", пункті 3 частини першої статті 988 ЦК України та пункті 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" без урахування висновку щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 382/677/17, від 03 травня 2018 року у справі № 643/2768/16-ц, від 31 травня 2022 року у справі № 910/1661/21, від 12 січня 2022 року у справі № 357/13500/18, а також у постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2012 року у справі № 6-101цс11, який також повторено у постановах Верховного Суду від 1 лютого 2018 року у справі N 522/1903/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 463/3605/16-ц;
- в постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2012 року у справі № 6-101цс11 та постановах Верховного Суду від 1 лютого 2018 року у справі № 522/1903/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 463/3605/16-ц зроблено висновок, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає тільки у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає;
судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону та не наведені мотиви відхилення підстав відмови у позові, встановлені судом першої інстанції. На момент розгляду справи в кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 березня 2018 року за № 12018110030001340 здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення передбаченого статтею 356 КК України (самоправство), а кримінальне провадження за частиною третьою статті 289 КК України закрите у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення;
відсутні правові підстави покладення на відповідача обов`язку зі сплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № РО-00005050 від 17 березня 2017 року за подією, яка не належить до страхових ризиків. Наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки не надано достовірних й достатніх доказів на підтвердження незаконного заволодіння трактором з території господарства ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 09 березня 2018 року, які безспірно вказували на настання страхового випадку передбаченого підпункт "Б" пункту 9.2 договору страхування. Завдання збитків позивачці внаслідок події неповернення застрахованого транспортного засобу ОСОБА_15 належить до виключень із страхових випадків згідно пункту 10.1.6 договору страхування, що є причиною відмови у страховій виплаті. Про вказані застереження страхувальника було повідомлено під час укладення договору;
законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача. Таким вимогам закону ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду не відповідає. Апеляційний суд, в порушення вимог статей 89, 367 ЦПК України при скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення, належним чином доводів сторін не перевірив, на підставі тих же доказів, що досліджував і оцінював суд першої інстанції, зробив протилежний висновок, переоцінив докази. При цьому, не зазначив, які норми порушив суд першої інстанції.
У травні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_4, в якому просила:
закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Страхова група "ТАС" на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року в справі № 357/13500/18;
стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції в розмірі 15 000 грн.
Відзив мотивований тим, що:
встановивши, що позивачем виконані всі умови укладеного між сторонами договору добровільного страхування, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що вказане є підставою для здійснення страхової виплати. Суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до норм статей 8, 16, 20 Закону України "Про страхування", норм статей 979, 988 ЦК України, а також відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 березня 2018 року у справі № 916/4613/15.
в пункті 13.9. "д" Договору добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № РО-00005050 "ПРАВИЛЬНЕ КАСКО" сторони, з урахуванням принципу свободи договору вільно, на власний розсуд визначили вичерпний перелік документів, які Страхувальник зобов`язаний надати Страховику в разі настання події, що заявляється як страховий випадок, а Страховик після їх отримання зобов`язаний прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. Зокрема, за ризиком "Незаконне заволодіння" Страхувальник зобов`язаний подати копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, отриманого після дати реєстрації заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення (в строк до 60 календарних днів з дати реєстрації такої заяви) та копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, отриманого після закінчення 60 календарних днів з дати реєстрації заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення. Такі документи як постанова слідчого про закриття кримінального провадження, постанова про зміну правової кваліфікації чи вирок суду, відсутні в погодженому сторонами переліку документів, необхідних для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування. Виходячи з погоджених сторонами умов Договору, єдиним документом підтверджуючим те, що подія, яка заявляється як страховий випадок за ризиком "Незаконне заволодіння" і з настанням якої у Відповідача виникає обов`язок здійснити страхову виплату, відбулася, є не постанова слідчого чи вирок суду, чи будь-який інший документ, а саме витяги з ЄРДР про внесення відповідних відомостей до ЄРДР, які й подала Позивач на виконання умов договору страхування;
за встановленими судами обох інстанцій обставинами, Позивач виконала всі умови укладеного між сторонами договору добровільного страхування, зокрема надала всі необхідні документи, передбачені Розділом 13 цього Договору, що є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування;
правовідносини у справах № 6-101цс11, № 522/1903/15-ц, № 463/3605/16-ц, № 382/677/17, № 643/2768/16-ц, № 910/1661/21, на висновки Верховного Суду в яких, як на підставу касаційного оскарження посилається скаржник, та у справі, що переглядається, за суб`єктним складом, предметом і підставами позову, фактичними обставинами справи, матеріально-правовим регулюванням спірних відносин не є подібними. У касаційній скарзі сам же скаржник зазначає, що апеляційний суд при скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення, на підставі тих же доказів, що досліджував і оцінив суд першої інстанції, зробив протилежний висновок, переоцінивши докази. Щодо обґрунтованості касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, то звертаю увагу суду, що у касаційній скарзі відсутні належно викладені підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України - оскарження судових рішень з підстав, передбачених частиною третьою 411 ЦПК України, а як на підставу касаційного оскарження у своїй касаційній скарзі скаржник посилався на норми статей 89, 263, 367 ЦПК України;
ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 02 травня 2024 року у справі № 357/3091/18 скасовано чергову незаконну постанову старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Дриги К. В. від 02 березня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12018110030001340 від 09 березня 2018 року, в частині вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України;
у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції Позивач понесла судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, що підтверджується додатком № 3 від 19 березня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 41/ЦС від 18 квітня 2019 року, рахунком фактурою № 41/ЦС/2019-К від 19 березня 2024 року та платіжною інструкцією № 0.0.3626380219.1 від 06 травня 2024 року.
У травні 2024 рокуПАТ "Страхова група "ТАС" через підсистему Електронний суд подало заяву про поворот виконання, яка підписана представником Синельніковим М. О., в якій просило здійснити поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року в справі № 357/13500/18 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Страхова група "ТАС" суму страхового відшкодування у розмірі 1 224 412 грн.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ПАТ "Страхова група "ТАС" зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року відмовлено.
02 травня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).