ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 438/366/16-ц
провадження № 61-10560св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, яка є правонаступником ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради Львівської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року у складі судді Слиша А.Т. та постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 09 вересня 2008 року належить 53/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 .
Інші 47/100 ідеальних часток житлового будинку на підставі договору дарування від 10 жовтня 1994 року належать ОСОБА_4 .
По сусідству з їхнім будинковолодінням розташовано будинковолодіння АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_3 .
У серпні 2014 року ОСОБА_3 самочинно, без отримання відповідного дозволу, передбаченого Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", та з істотним порушенням державних будівельних, санітарних норм і правил, на земельній ділянці будинковолодіння АДРЕСА_2 розпочав будівництво капітальної господарської споруди - гаража, яке станом на день подання позову не завершив.
Зокрема, ОСОБА_3 на відстані 0,7 м від огорожі будинковолодіння позивача, на відстані 1,5 м від зовнішньої стіни її будинку та 1,5 м від балкону її будинку, заклав фундамент розміром 7 м х 5,5 м та звів цегляні стіни висотою 3,5 м, внаслідок чого закрив доступ сонячного освітлення у її будинок та істотно порушив державні будівельні, санітарні норми та правила.
ОСОБА_3 не дотримався вимог статей 26, 27, 34 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та розпочав самочинне будівництво на своїй земельній ділянці капітальної господарської споруди - гаража без отримання будівельного паспорта та без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
ОСОБА_3 фактично впритул до виступаючих конструкцій житлового будинку (балкону) позивача побудував гараж, чим чинить їй перешкоди у користуванні її власністю - 53/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 та порушує її право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження своєю частиною будинку.
ОСОБА_3 ігнорував неодноразові звернення позивача щодо припинення самочинного будівництва гаража та перенесення його вглиб своєї земельної ділянки на мінімальну відстань 10 метрів від зовнішніх стін та виступаючих конструкцій її житлового будинку.
З приводу самочинного, з істотним порушення будівельних, санітарних норм та правил будівництва ОСОБА_3 господарської споруди - гаража позивач неодноразово зверталася до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, міського голови м. Борислава. За її зверненнями 03 вересня 2014 року посадовою особою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку, складений протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про зупинення будівельних робіт. Однак, контролюючим органом так і не вжито всіх заходів належного реагування щодо початку самочинного будівництва.
Позивач просила:
зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належними їй на праві власності 53/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ;
зобов`язати ОСОБА_3 знести за свій рахунок самочинно збудовану ним господарську споруду - гараж на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанцій
Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 26 листопада 2019 рокузалучено правонаступників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкова справа не заводилася, однак на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем постійно проживали ОСОБА_5 - дружина та ОСОБА_2 - донька, які відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, так як протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вони не заявили про відмову від такої.
Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 21 грудня 2021 рокувиключено з числа відповідачів ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а спадкова справа не заводилася.
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 належними їй на праві власності 53/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_2 знести за свій рахунок самочинно збудовану господарську споруду - гараж на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
належними та допустимими доказами встановлено, що ОСОБА_3 проводилося будівництво господарської споруди - гаража на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 розміром в плані 6,8 м х 4,5 м без права на виконання будівельних робіт та без будівельного паспорту;
з урахуванням характеру спірних правовідносин, виходячи із неможливості перебудови об`єкта самочинного будівництва, зокрема, через відсутність технічної можливості проведення перебудови самочинно побудованої ОСОБА_3 господарської споруди - гаража на земельній ділянці у АДРЕСА_1 у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, сані-гігієнічним, тощо) без знесення самочинно побудованої господарської споруди та позасудового врегулювання спору, суд першої інстанції зробив висновок про знесення самочинного будівництва;
ОСОБА_2 є належним відповідачем у справі, оскільки за правилами статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У випадку неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 червня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 2 лютого 2023 рокузалишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановивши, що перебудова об`єкта самочинного будівництва є неможливою, зокрема, що немає технічної можливості проведення перебудови самочинно побудованої ОСОБА_3 господарської споруди - гаража на земельній ділянці у АДРЕСА_1 у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівних, протипожежних, санітарно-гігієнічниї, тощо) без знесення самочинно побудованої ОСОБА_3 господарської споруди - гаража, та позасудового врегулювання спору, суд першої інстанції зробив вірний висновок про знесення самочинного будівництва. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У випадку неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6, у якій просить скасувати рішення Бориславського міського суду від 02 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2023 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 278/10/16-ц, за змістом якого вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності;
суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 727/7282/15-ц, відповідно до якого системний аналіз приписів законодавства дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови;
водночас, ОСОБА_2 не здійснювала самочинного будівництва. Відносно неї спеціально уповноваженим органом у сфері містобудування не застосовувалось будь-яких заходів реагування та вона не притягувалась до встановленої законом відповідальності. Тому, в цьому контексті, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки знесення об`єкта самовільного будівництва можливе лише при застосуванні персонально до ОСОБА_2 заходів реагування та притягнення саме ОСОБА_2 до встановленої законом відповідальності;
аналогічна правова позиція суду міститься у судових рішеннях, які набрали законної сили, а саме, в ухвалі Бориславського міського суду у справі № 438/1191/17 за позовом ДАБІ України до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1, про знесення самовільно побудованого об`єкта, який є предметом спору у даній цивільній справі № 438/366/16-ц, а також в ухвалі Бориславського міського суду у справі № 438/1160/17 за позовом ОСОБА_3 до Держархбудінспекції України. У цих справах суд зробив правильний висновок, що оскільки ОСОБА_3, який здійснив самовільне будівництво, помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництво, то провадження необхідно закрити. При цьому, в будь-якому випадку, ухваленню судом рішення про знесення об`єкта самовільного будівництва мало передувати вжиття спеціально уповноваженим компетентним органом в сфері містобудування саме відносно ОСОБА_2 заходів реагування та притягнення саме ОСОБА_2 до встановленої законом відповідальності. Лише тоді суд міг дотриматись вимог матеріального права, на які сам посилається в оскаржуваному рішенні, в частині того, що знесення об`єкта самовільного будівництва є крайнім заходом і це можливо лише коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Також, лише тоді суд міг встановити, чи відноситься ОСОБА_2 до суб`єктів, які повинні здійснити демонтаж та за рахунок чиїх коштів має здійснюватися демонтаж, зокрема, за рахунок особистих коштів ОСОБА_2, чи за рахунок коштів правонаступника. Отже ОСОБА_2 не є належним відповідачем;
крім того, суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, а саме, в порушення вимог статей 76, 77, 78, 81, 83, 84, 116, 117, 118, 174 ЦПК України у судовому засіданні 26 вересня 2022 року прийняв протокольну ухвалу про витребування спадкової справи без обґрунтованої письмової заяви сторони позивача. Отже, матеріали спадкової справи у відповідності до вимог частини першої статті 78 ЦПК України одержані з порушенням порядку, встановленого законом і є недопустимим доказом. Проте, дані матеріали незаконно враховані судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень як письмові докази.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
фактичні обставини у справі, що переглядається, та правовідносини, які виникли між позивачем та ОСОБА_2 є відмінними від обставин справ та правовідносин, у яких Верховним Судом викладено правові висновки, на які посилається відповідач у касаційній скарзі;
ОСОБА_2 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 як житловий будинок у АДРЕСА_1, так і земельну ділянку загальною площею 0, 0584 га, за вказаною адресою, на якій розміщено самочинно побудований гараж, що є предметом даного спору, в тому числі і будівельні матеріали, з яких побудований самочинний гараж;
до спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва, переходить обов`язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану. Відтак, вжиття спеціально уповноваженим компетентним органом у сфері містобудування відносно відповідача ОСОБА_2 заходів реагування та притягнення її до встановленої законом відповідальності за самочинне будівництво, не вимагається, оскільки вона несе цивільно-правову відповідальність згідно закону по знесенню самочинного будівництва, як спадкоємець, яка прийняла спадщину - земельну ділянку, на якій розміщено самочинне будівництво;
порушення свого права на безпечне володіння майном позивач пов`язувала саме з порушенням ОСОБА_3 (правонаступником та спадкоємцем якого є відповідач ОСОБА_2 ) при зведенні самочинного гаража протипожежних норм - недотримання ним нормативної відстані між будинком позивача та самочинно побудованим гаражем, що підтверджено висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи № 022/18 від 17 вересня 2018 року. Також даним висновок експерта підтверджений той факт, що немає технічної можливості проведення перебудови самочинно побудованої ОСОБА_3 господарської споруди-гаража на земельній ділянці у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, сані-гігієнічним, тощо) без знесення самочинно побудованої ОСОБА_3 господарської споруди - гаража на земельній ділянці у АДРЕСА_1 . Суди дослідили документи щодо притягнення до адміністративної відповідальності спадкодавця ОСОБА_3 за самочинне будівництво, а також висновок судової будівельно-технічної експертизи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу № 438/366/16-ц з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року відмовлено.
У серпні 2023 року матеріали цивільної справи № 438/366/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 11 січня 2024 року №57/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 438/366/16-ц та передано судді-доповідачу Дундар І. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначила те, що:
- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 278/10/16-ц, за змістом яких вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності;
- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 727/7282/15-ц, відповідно до яких системний аналіз приписів законодавства дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 53/100 ідеальних часток будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку, посвідченого 09 вересня 2008 року приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г. О., зареєстрованого в реєстрі за № 1777 та в КП ЛОР "Дрогобицьке МБТІ та ЕО" 11 листопада 2008 року.
ОСОБА_4 є співвласником 47/100 ідеальних часток цього будинковолодіння на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної контори 10 жовтня 1994 року, зареєстрованого в Дрогобицькому МБТІ 25 січня 1995 року за реєстровим № 3163/1.
На суміжній земельній ділянці розташовано будинковолодіння АДРЕСА_2, яке належало на праві власності ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Бориславської міської ради народних депутатів від 20 січня 1984 року № 16 ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_2, дозволено побудувати гараж розміром 4 х 6 м, площею 18 кв. м на власній садибній ділянці.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до акту інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 2/114 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03 вересня 2014 року, проведеної за заявою ОСОБА_7, ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, у АДРЕСА_2 здійснює будівництво гаража без права на виконання будівельних робіт та без будівельного паспорта, чим порушено частину першу статті 27 та пункт 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". На час проведення перевірки зведено стіни та перекриття гаража.
За результатами вказаної перевірки стосовно ОСОБА_3 складені протоколи № 2/115 та № 2/114 про адміністративні правопорушення від 03 вересня 2014 року за частиною першою статті 96 та за частиною п`ятою статті 96 КУпАП. 19 вересня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області винесено постанову № 2/146/2-ф про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Цією постановою встановлений факт здійснення ОСОБА_3 на його земельній ділянці будівництва гаража без будівельного паспорта та права на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 27 та пункт 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
03 вересня 2014 року Управлінням № 3 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області виданий припис № 2/114 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом вимагалось зупинити виконання будівельних робіт до отримання дозволу на їх виконання у встановленому законодавством порядку.
Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено повторну перевірку вказаного будівництва.
Відповідно до акту Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 2/1694 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01 листопада 2016 року, проведеної за зверненням ОСОБА_7, встановлено, що ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, у АДРЕСА_2 здійснює будівництво гаража розміром в плані 6,8 м х 4,5 м без права на виконання будівельних робіт та без будівельного паспорта, чим порушено частину першу статті 27 та пункт 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Будівельні роботи з будівництва вказаного гаража не виконуються з моменту вручення припису № 2/114 від 03 вересня 2014 року. Відстань від стіни гаража до межі земельної ділянки (огорожі) з землевласником ОСОБА_1 становить 0,75 м, до стіни житлового будинку ОСОБА_1 - 1,5 м, до металевого гаража ОСОБА_1 - 1,15 м, що не відповідає вимогам абзацу 3 пункту 3,25* та додатку 3.1 "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а також Додатку 10 "Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель" Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 № 173.
01 листопада 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Пошиваком Р. Я. виданий ОСОБА_3 припис № 2/1694 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказаним приписом вимагається відповідно до частини першої статті 38 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" привести об`єкт самочинного будівництва: будівництво гаража у АДРЕСА_2, відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в термін 50 календарних днів з дня вручення цього припису.
За зверненнями ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року та 19 вересня 2017 року Департаментом проведено чергові перевірки вказаного будівництва та встановлено, що припис від 03 вересня 2014 року № 2/114 про зупинення будівельних робіт не виконано. Також перевіркою повторно встановлено, що відстань від стіни гаража до межі земельної ділянки (огорожі) з землевласником ОСОБА_1 становить 0,75 м, до стіни житлового будинку ОСОБА_8 - 1,5 м, до металевого гаража ОСОБА_1 - 1,15 м, що не відповідає вимогам абзацу 3 пункту 3,25* та додатку 3.1 "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а також Додатку 10 "Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель" Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 № 173. 06 жовтня 2017 року за результатами перевірки складено акт № 8/1077, протокол про адміністративне правопорушення № 8/61 та видано повторно припис про зупинення будівельних робіт № 8/61 з вимогою: зупинити будівельні роботи на об`єкті будівництва гаража за зазначеною адресою, до отримання права на виконання будівельних робіт.