1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4437/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Кондратової І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Тоцької А.О.,

від відповідача: Риженко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019"

на рішення Господарського суду міста Києва

в складі судді Шкурдової Л.М.

від 22.08.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючої - Кропивної Л.В., суддів - Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю.

від 17.01.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019"

до Акціонерного товариства "Київський завод "Радар"

про зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київський завод "Радар" (далі - Відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що будівля, де розташовується об`єкт оренди, який він орендує на підставі договору оренди нерухомого майна від 05.07.2019 (далі - Договір оренди), за наслідком ракетного обстрілу отримала низку пошкоджень, що унеможливлюють подальше використання об`єкта оренди за цільовим призначенням. На підставі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Позивач просить суд тимчасово, починаючи з 01 січня 2023 року по дату фактичного приведення орендованих приміщень у стан, придатний до його використання за цільовим призначенням, не нараховувати орендну плату за користування приміщеннями у будинку № 1 по вулиці Німецька у місті Києві за Договором оренди, тобто на період неможливості користування об`єктом оренди через обставини, за які Позивач не відповідає.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 910/4437/23, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що:

- протокол огляду місця події від 31.12.2022 описує пошкодження інших будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 35-В, м. Київ, вул. Предславинська, 35, м. Київ вул. Предславинська, 32. Будь-які інші докази на підтвердження неможливості використовувати орендовані Позивачем приміщення за Договором оренди унаслідок їх руйнування матеріали справи не містять;

- використання орендованого Позивачем приміщення у господарській діяльності після 31 грудня 2022 року підтверджується фіскальними чеками, виданими за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Німецька, буд. 1 (літ А), н/п № 24, корп. 24 (1-й поверх);

- посилання Позивача на наявність пошкоджень на третьому і п`ятому поверхах не беруться до уваги, оскільки вони не є об`єктом оренди за Договором оренди;

- посилання Позивача на пошкодження обладнання і тканинних ролетів не є підставою для звільнення від орендної плати, оскільки вказане обладнання не передавалося разом з приміщеннями. Пошкодження такого обладнання не впливає на можливість використання орендованого приміщення за призначенням;

- посилання Позивача на те, що пошкоджені вікна та двері були встановлені ним самостійно за його кошти також не впливає на правове регулювання звільнення орендаря від сплати орендної плати у зв`язку з пошкодженням приміщення і неможливістю його використання. Крім того, встановлення Позивачем вікон та дверей свідчить про відновлення приміщення, яке, за його твердженням, неможливо було використовувати;

- акт встановлення температурного режиму від 17.03.2023 складений без участі представників Відповідача та спростовується нарядом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" № 905 від 27.03.2023 на відключення будинку за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1, від постачання опалення у зв`язку з закінченням опалювального сезону, а також докази здійснення теплопостачання до будинку в період з листопада 2022 року по березень 2023 року.

Отже, Позивач не довів повне припинення своєї господарської діяльності у період з 01 січня 2023 року, не надав належні та допустимі докази того, що протягом спірного періоду він не користувався об`єктом оренди. Отже, підстави для звільнення Позивача від орендних платежів згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України відсутні.

5. Суд апеляційної інстанції додатково зауважив:

- складений позивачем акт встановлення температурного режиму від 17.03.2023 не свідчить про неможливість використання орендованого приміщення за призначенням, оскільки за умовами Договору оренди сторони не передбачили вимоги щодо температурного режиму, яким мав відповідати об`єкт оренди;

- передача орендованої речі третім особам за договорами суборенди є способом користування орендарем річчю. З наявних у справі фіскальних чеків випливає, що у орендованих Позивачем приміщеннях провадять діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Наполі ЮА", Фізична особа-підприємець Каменєв Ілля Андрійович, Фізична особа-підприємець Бірюков Данііл Олександрович, а також розміщено магазин-кафе, кав`ярню "SYRUP.true", магазин "Stylus";

- пошкодження обладнання, тканинних ролетів і встановлення Позивачем за власний кошт вікон та дверей є обов`язком орендаря, передбаченим пунктом 5.6 Договору оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

6. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 910/4437/23, у якій просить скасувати їх та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; судові витрати покласти на Відповідача.

7. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження Скаржник визначив:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - на думку Скаржника, суди попередніх інстанцій застосували частину шосту статті 762 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 08.07.2021 року у справі № 910/8040/20, від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19: норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитися у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - Скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо того, які саме документи можуть бути подані особою, майно якої зазнало пошкоджень унаслідок обставин непереборної сили на підтвердження факту неможливості його використання, що могли б бути застосовані до правовідносин у цій справі;

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:

(1) пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України - Скаржник зазначає, що суди неналежно дослідили протокол огляду місця події від 31.12.2022 та акт встановлення температурного режиму від 17.03.2023;

(2) пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України - на думку Скаржника, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представники Скаржника, адвокати Тоцька А.О. та Дем`янова Н.І., не мали можливості прибути 17 січня 2024 року о 13:45 год. до залу суду Північного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи № 910/4437/23;

(3) пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України - Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій, з урахуванням положень частини першої статті 75 ГПК України, не мали досліджувати обставини дійсності пошкодження будинку внаслідок ракетного обстрілу російської федерації 31 грудня 2022 року, оскільки цей факт визнається та не спростовується обома сторонами спору.

8. Відповідач у межах встановленого Судом строку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

9. Доводи відзиву переважно дублюють мотиви, якими керувалися суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.

10. У відзиві Відповідач повідомив, що розмір витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у суді касаційної інстанції, становить 18 000 грн. Остаточний розрахунок та детальний опис робіт (надання послуг) будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. 05 липня 2019 року Позивач (орендар) та Відповідач (орендодавець) уклали Договір оренди, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сосновою І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1917.

12. Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення корпусу № 24 (підвал, 1, 2-й поверхи) загальною площею 1985 кв. м, що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (до перейменування - вулиця Тельмана), 1 (Літера А) (далі - майно).

13. Згідно з пунктом 1.3 Договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення: офісу, робочих місць, закладу громадського харчування та іншої господарської діяльності Орендаря.

14. Пунктом 2.1 Договору оренди встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акта приймання-передавання майна, який підписується сторонами у строк до тридцяти календарних днів з дати підписання Договору оренди і стає його невід`ємною частиною.

15. Договір оренди вступає в дію з моменту його укладення та діє до 05 липня 2026 року в частині оренди (користування майном орендарем), а в частині повернення майна орендодавцеві, виконання грошових зобов`язань, відповідальності за порушення - до повного виконання (пункт 10.1 Договору оренди).

16. 12 серпня 2019 року Відповідач передав, а Позивач прийняв у платне користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення корпусу № 24 (підвал, 1, 2-й поверхи) загальною площею 1985,00 кв. м, що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька (до перейменування - вулиця Тельмана), 1 (літ. А), що підтверджується актом приймання-передання майна.

17. Згідно з актом сторони підтвердили, що приміщення перебуває в задовільному стані, обладнане системами електрозабезпечення, водозабезпечення, опалення та каналізації.

18. Позивач зазначає, що 31 грудня 2022 року російська федерація здійснила ракетний обстріл, унаслідок якого було пошкоджено орендовану ним будівлю за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літера А) корпус 24, а саме знищено вікна та двері на 1, 2, 3 та 5 поверхах, пошкоджено обладнання Позивача. Позивач також посилається на відключення будівлі Відповідачем від централізованої системи опалення та злиття води з усіх внутрішніх труб, унаслідок чого температурний режим у приміщеннях не дозволяв їх використання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

19. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.

20. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

21. Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

22. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частини перша, третя статті 626 ЦК України).

23. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 627 ЦК України).

24. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

25. Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

26. Згідно з частиною першою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

27. Приписи частини сьомої статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Наведе корелюється з вимогами статті 629 ЦК України.

28. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

29. Заразом відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

30. Верховний Суд у постановах від 22.05.2019 у справі № 914/1248/18 та від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17 виклав правовий висновок про те, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Отже, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, і довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема унаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

31. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник посилається на аналогічні за змістом висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 08.07.2021 року у справі № 910/8040/20, від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19.

32. Суд зауважує, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору. Застосування частини шостої статті 762 ЦК України можливе за виключних обставин, за яких наймач не використовував або не міг використовувати майно, і за такі обставини наймач не відповідає.

33. При оцінці наведених обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, унаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо.

34. У цій справі суди попередніх інстанцій на підставі поданих доказів встановили, що Скаржник не довів повне припинення своєї господарської діяльності у період з 01 січня 2023 року.

35. Суди, зокрема, констатували, що: 1) протокол огляду місця події від 31.12.2022 описує пошкодження інших будівель, а не об`єкта оренди за спірним Договором оренди; 2) посилання Скаржника на наявність пошкоджень на третьому і п`ятому поверхах не беруться до уваги, оскільки вони не є об`єктом оренди; 3) посилання Скаржника на пошкодження обладнання і тканинних ролетів не є підставою для звільнення від орендної плати, оскільки вказане обладнання не передавалося разом з приміщеннями. Пошкодження такого обладнання не впливає на можливість використання орендованого приміщення за призначенням; 4) акт встановлення температурного режиму від 17.03.2023 складений без участі представників Відповідача та спростовується нарядом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" № 905 від 27.03.2023. Крім того, у Договорі оренди сторони не передбачили вимоги щодо температурного режиму, яким мав відповідати об`єкт оренди.

36. Згідно зі статтею 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Суд ураховує, що під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій Скаржник не довів, що він був не допущений, позбавлений можливості доступу до об`єкта оренди, не мав можливості знаходитися в ньому, зберігати свої речі тощо, тобто не підтвердив об`єктивну безпосередню неможливість використання орендованого майна.

38. З огляду на це Верховний Суд констатує, що одна з умов, визначена частиною шостою статті 762 ЦК України (неможливість використання майна наймачем), відсутня. Наведене унеможливлює застосування зазначеної норми до спірних правовідносин.

39. Зважаючи на встановлені у цій справі фактичні обставини, висновки, яких дійшли суди першої та апеляційної інстанцій, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається Скаржник. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження.

40. Скаржник також зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо того, які саме документи можуть бути подані особою, майно якої зазнало пошкоджень унаслідок обставин непереборної сили на підтвердження факту неможливості його використання, що могли б бути застосовані до правовідносин у цій справі (підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України).

41. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту