ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 333/4585/22
провадження № 51-6733км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082040001066, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 14 серпня 2023 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна. Також указаним вироком вирішено долю речових доказів, а питання про запобіжний захід, витрати в провадженні, та визначено початок перебігу строку відбування покарання.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а ухвалений щодо ОСОБА_6 вирок - без змін.
За вироком суду 30 липня 2022 року приблизно о 15:00 ОСОБА_6, маючи прямий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи в стані наркотичного сп`яніння, знаходячись у під`їзді № 2 будинку АДРЕСА_2, де ховався з метою вчинення кримінального правопорушення, напав на потерпілу ОСОБА_8 та із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету - бруківки, наніс не менше 10 ударів у голову останньої, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Далі, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що потерпіла від нанесених ударів втратила координацію своїх дій викликаних больовим шоком, ОСОБА_6 за допомогою фізичної сили своїми руками відкрито для потерпілої зірвав з плечей належну їй жіночу сумку, вартістю 800 грн, в якій перебував мобільний телефон "Нокія 3.4" вартістю 5000 грн, із встановленою сім картою, грошові кошти у загальній сумі 500 гривень та гаманець чорного кольору, який майнової шкоди для потерпілої не представляє. Після вчиненого ОСОБА_6 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим набувши змогу розпорядитися викраденим майном, внаслідок чого вчиненим кримінальним правопорушенням спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 6300 грн.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи захисника
Не погодившись із ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 серпня 2023 року захисник звернувся до суду з касаційною скаргою у якій ставить вимогу про скасування оскарженого судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На переконання захисника, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів, викладених у апеляційній скарзі, з огляду на що оскаржене судове рішення захисник уважає незаконним та необґрунтованим.
Захисник стверджує, що апеляційний суд не звернув уваги на доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_6, оскільки вважає, що отримання потерпілою тілесних ушкоджень, не може безумовно свідчити про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК. На його думку, є підстави для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК. Факт заволодіння сумочкою потерпілої сторона захисту не вважає встановленим, оскільки не було проведено експертизи, яка би встановила наявність чи відсутність на ній дактилоскопічних слідів ОСОБА_6 .
Зауважує, що сторона захисту була позбавлена можливості оглянути речовий
доказ - жіночу сумочку потерпілої, оскільки той не відкривався стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.
Уважає, що висновки про винуватість ОСОБА_6 ґрунтуються на припущеннях та показаннях потерпілої, які сторона захисту вважає суперечливими.
Наголошує, що поза увагою апеляційного суду залишились доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях про неналежність та недопустимість ряду доказів, як таких, що не відкривались в порядку ст. 290 КПК, і які, на думку сторони захисту, апеляційному суду необхідно було повторно дослідити. Захисник зазначає, що апеляційний суд належним чином не оцінив доводів сторони захисту про не відкриття частини матеріалів досудового розслідування, досліджених судом як докази. На переконання захисника, апеляційний суд, перевіряючи аналогічні доводи, послався на нерелевантну практику Верховного Суду у справі № 464/5215/17. Наполягає на тому, що надані суду "додаткові" матеріали такими не є, та акцентує, що після відкриття матеріалів провадження стороні захисту досудове розслідування було продовжене, і з метою приховання цього порушення, до реєстру матеріалів внесено недостовірні відомості про відкриття а порядку ст. 290 КПК матеріалів досудового розслідування 07 жовтня 2022 року. На його думку відкриття матеріалів досудового розслідування та затвердження прокурором обвинувального мають збігатися у часі.
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і надав відповідні пояснення.
Прокурор, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, подав заперечення, де просить залишити оскаржене судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення, наводить доводи на обґрунтування своєї позиції.
Захисник ОСОБА_7 та засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (непідтвердження) доказами обставин, які за вимогами ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті, зокрема, щодо винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону, а його висновок про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, зроблено з дотриманням приписів ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, що належать до предмета доказування, які підтверджено ретельно та всебічно дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до правил ст. 94 цього Кодексу, та з дотриманням інших вимог кримінального процесуального законодавства. Ці докази в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку. Вирок суду відповідає приписам статей 370, 374 КПК.
Свій висновок про доведеність факту вчинення ОСОБА_6 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого в умовах воєнного стану місцевий суд зробив на підставі належного аналізу всього обсягу досліджених доказів у їх взаємозв`язку. Так, в основу вироку суд поклав показання потерпілої ОСОБА_8, протокол проведення слідчого експерименту від 08 вересня 2022 року за її участі, показання свідка ОСОБА_9, рапорти чергового працівника поліції відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 30 липня 2022 року, протоколи огляду місця події від 30 липня 2022 року з додатками, протокол огляду предмета
від 04 серпня 2022 року, протокол пред`явлення особи для впізнання від 30 липня 2022 року з додатком до протоколу у вигляді DVD-R диску, висновки судово-медичних експертиз ОСОБА_8 від 01 серпня 2022 року № 1123п та від 09 вересня 2022 року №1405/к, висновки судово-медичних експертиз від 09 серпня 2022 року № 2261 та № 2262, від 15 серпня 2022 року № 2266, від 17 серпня 2022 року № 2264, від 18 серпня 2022 року № 2263, від 12 серпня 2022 року № 2265, від 07 жовтня 2022 року № 1406, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 липня 2022 року, довідку КНП "ОКЗ НПД" ЗОР від 24 серпня 2022 року.
Сторона захисту вважає, що зміст показань засудженого, потерпілої, свідка, протоколи огляду місця події від 30 липня 2022 року з додатками, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30 липня 2022 року з року з додатком до протоколу у вигляді DVD-R диску, висновки судово-медичних експертиз від 01 серпня 2022 року № 1123п та від 17 серпня 2022 року № 2264, а також речові докази: килимок, фрагмент бетону, штани синього кольору, шорти та джемпер доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК. Решту ж доказів, якими суд обґрунтував висновок про доведеність винуватості захисник уважає неналежними та недопустимими доказами.
Доводи аналогічного змісту були предметом перевірки суду першої інстанції, який оцінив їх критично, версію захисту вважав спрямованою на ухилення обвинуваченого від відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину та такою, що не знайшла свого підтвердження.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з наведеною у вироку критичною оцінкою позиції сторони захисту.
У контексті предмету касаційного розгляду суд касаційної інстанції акцентує увагу, що злочин, передбачений ст. 187 КК уважається закінченим з моменту здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Притягненню до відповідальності за ч. 4 цієї ж статті підлягають особи, які вчинили розбій в умовах воєнного стану.
Як убачається з обвинувального акта від 07 жовтня 2022 року, дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст.187 КК як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Доводи щодо відсутності у ОСОБА_6 умислу на заволодіння майном місцевий суд вмотивовано відхилив. Факт застосування насильства до потерпілої ОСОБА_8, засуджений не заперечував під час судового розгляду і він підтверджується сукупністю інших доказів.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що 30 липня 2022 року о 14:50 поверталася з магазину і коли почала підійматися сходами отримала удар по голові ззаду, вона розвернулася до нападаючого обличчям та почала його відштовхувати, а він продовжував наносити їй удари по голові. Коли він влучив їй по надбрів`ю почалась сильна кровотеча. Обличчя нападника вона не бачила, адже він стояв під сходинками та у під`їзді було темно. Під час побиття нападник намагався вирвати її жіночу сумку, у якої згодом відірвався ланцюжок. Тоді нападник схопив сумку і побіг на вулицю. Враховуючи, що в сумці знаходилися телефон та інше цінне майно, вона вийшла з під`їзду і почала кликати на допомогу. Вийшовши, побачила, що нападник попрямував праворуч від під`їзду, та пішла за ним, продовжуючи кликати на допомогу. Не доходячи до сусіднього під`їзду чоловік відкрив жіночку сумку і почав переглядати її зміст. В цей час вона впізнала нападника, який був племінником її сусідки. Далі вона підійшла до нього та вихопила свою сумку з його рук і побігла додому.
Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що виглянув з балкону оскільки почув сварку у дворі, та побачив як біля сусіднього під`їзду його сусідка підіймалась з колін і кликала на допомогу. Місце біля неї та її одяг були закривавлені. Також бачив, як від неї у бік приватного сектору перечіпаючись відбігає чоловік середніх років одягнений у шорти і футболку. ОСОБА_9 викликав поліцію та побіг їй на допомогу, а коли вийшов на вулицю жінки там вже не було, двері у під`їзд були зачинені. Згодом приїхала поліція. Також повідомив, що обвинувачений схожий по зросту і статурі на чоловіка, який тікав з місця події, за іншими ознаками впізнати не може, адже бачив його лише зі спини.
Протоколом огляду предмету від 30 липня 2022 року були зафіксовані пошкодження сумочки потерпілої у вигляді розриву лівого кріплення ременя та роз`єднаних металевих кріплень, сліди речовини бурого кольору на місцях розриву кріплень.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 08 вересня 2022 року та відеозапису до нього вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 продемонструвала та детально повідомила обставини, за яких ОСОБА_6 вчинив на неї напад та заволодів її майном. Пояснила, що коли вона почала заходити до під`їзду, біля сходинок, що ведуть на перший поверх, зліва на неї напав чоловік та почав наносити удари по голові бордюрною плиткою, при цьому знаходився від неї на відстані менше витягнутої руки, наніс не менше 6 ударів по голові. Вона прикривала голову рукою, правою рукою тримала резиновий килимок, яким намагалася відбиватися. При цьому чоловік продовжував наносити удари по голові та плечах, передпліччю. Приблизно 4-5 ударів чоловік наніс їй по руці та передпліччю лівої руки. Потім чоловік схопив сумку, яка була на її тілі одягнута через плече, зірвав ланцюжок, який тримався на ремені сумки, схопив сумку та втік з під`їзду. Вона пішла з під`їзду за чоловіком. Вийшовши за ним, вона почала кричати про допомогу та побачила, що чоловік пішов праворуч від під`їзду, вона пішла за ним та продовжувала кричати. Чоловік тримав сумку у руці, зупинився та повернувся до неї, і тоді вона побачила його обличчя, яке видалось їй знайомим. Потім вона підійшла та забрала з рук чоловіка свою сумку, після чого згадала, що цей чоловік є племінником її сусідки.
Вказані докази узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз від 01 вересня 2022 року № 1123п, від 21 вересня 2022 року № 1405/к, від 07 жовтня 2022 року № 1406/к, протоколом огляду предмету від 30 липня 2022 року. Висновок місцевого суду про безпідставність доводів сторони захисту щодо відсутності умислу у ОСОБА_6 на заволодіння майном потерпілої сумніву не викликає.
Установивши, що показання потерпілої повністю узгоджуються з показаннями допитаного свідка та іншими доказами, апеляційний суд також обґрунтовано не вважав, що ОСОБА_6 міг стати жертвою обмови з боку потерпілої, адже у матеріалах справи та доводах апеляційної скарги не встановлено причин такої обмови. Про такі причини не наведено і в обґрунтуваннях доводів, викладених у касаційній скарзі захисника.
З огляду на те, що сукупність доказів, досліджених місцевим судом, доводить, що саме ОСОБА_6 вчинив інкриміновані йому дії стосовно потерпілої та її майна, апеляційний суд вмотивовано відхилив доводи захисту про те, що за відсутності експертних досліджень на предмет наявності на сумці крові чи відбитків пальців ОСОБА_6 висновки про його винуватість мають характер припущення. Експертні дослідження такого роду не мають переваги над іншими доказами і, за приписами ст. 242 КПК, питання про необхідність їх проведення вирішується стороною обвинувачення на власний розсуд з огляду на обставини конкретного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, Касаційний кримінальний суд, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правильності кваліфікації дій засудженого за ч. 4 ст. 187 КК.