ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 446/133/21
провадження № 51-1129км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст вироку місцевого суду, оскарженого судового рішення та встановлені обставини
Вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 листопада 2023 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 289 КК - на строк 5 років без конфіскації майна, а на підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Вирішено питання щодо арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у крадіжці, поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, та у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з проникненням у інше сховище, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, скоєних за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, 23 серпня 2020 року о 02:00 ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, відносно якого матеріали провадження виділено в окреме провадження, перебуваючи на території гаражного кооперативу "Автоколо", розташованого у кварталі АДРЕСА_2, шляхом зриву навісного замка проникли у гаражне приміщення № НОМЕР_1, яке належить ОСОБА_8, звідки таємно викрали належне останньому майно на загальну суму 844 грн, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Того ж дня о 02:10 ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, відносно якого матеріали провадження виділено в окреме провадження, перебуваючи на території зазначеного гаражного кооперативу, повторно, шляхом пошкодження стіни проникли у гаражне приміщення № НОМЕР_2, яке належить ОСОБА_9, звідки, відчинивши за допомогою лому металеві ворота, вибуксирували на вулицю належний останній мотоцикл марки "Lifan" моделі "LFISO 2 E", вартістю 18 452,52 грн, та, запустивши у дію двигун, покинули на цьому транспортному засобі територію гаражного кооперативу.
Крім того, ОСОБА_6 у той же день о 02:20 за попередньою змовою з ОСОБА_7, відносно якого матеріали провадження виділено в окреме провадження, перебуваючи на території згаданого гаражного кооперативу, повторно, шляхом пошкодження стіни та зламу навісного замка проникли до гаражного приміщення № НОМЕР_2, звідки, під час незаконного заволодіння транспортним засобом, вчинили крадіжку належного ОСОБА_9 майна на загальну суму 7778,51 грн, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 14 лютого 2024 року задовольнив апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання. Постановив вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК та на підставі ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На обґрунтування своєї позиції скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК та належним чином не мотивував підстав для її застосування. Крім того, сторона обвинувачення зазначає, що апеляційний суд, застосовуючи до ОСОБА_6 інститут умовного звільнення, залишив поза увагою конкретні обставини та спосіб вчинення злочинів, їх тяжкість і суспільну небезпеку, кількість викраденого майна. Касатор вважає, що суд апеляційної інстанції помилково послався на позитивну характеристику засудженого. Також ставить під сумнів можливість ОСОБА_6 утримувати дружину, оскільки останній ніде не працює, офіційно суспільно корисною працею не займається та у справі відсутні будь-які дані про те, що засуджений колись працював і отримував заробітну плату. Зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось й те, що засуджений виїхав за кордон до Польщі, де тривалий час переховувався від суду. Наводячи свої обґрунтування, скаржник не погоджується із посиланням апеляційного суду на те, що ОСОБА_6 повернувся до України виключно для мобілізації до лав ЗСУ, оскільки матеріали провадження не містять будь-кого підтвердження цього. На думку прокурора ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу сторони обвинувачення захисник ОСОБА_10, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, наголошує на тому, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим та просить залишити скаргу без задоволення, а постановлене цим судом щодо ОСОБА_6 судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу.
Інших учасників було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, в якій не оспорюються висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, правильність кваліфікації його діянь за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, а також вид та розмір обраного засудженому місцевим судом заходу примусу.