ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 227/3574/20
провадження № 61-823св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Людмила Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Корнєєвої В. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л. П., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Уточнена позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що на початку 2016 року між ними погіршилися сімейні відносини, у зв`язку з чим вирішувалося питання про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. ОСОБА_1 з метою приховати від своєї дружини ОСОБА_2 та в майбутньому від розподілу майна подружжя своє майбутнє житло і побутове домашнє знаряддя в придбану квартиру, домовився зі своєю знайомою ОСОБА_3 тимчасово, на час вирішення питання про розірвання шлюбу, оформити на неї договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Потім ОСОБА_3 повинна була надати ОСОБА_1 довіреність на відчуження зазначеної квартири на його розсуд, на що вона погодилась.
Грошові кошти за спірну квартиру сплачував він ( ОСОБА_1 ) представнику продавця ОСОБА_4, який діяв в інтересах продавця ОСОБА_5 на підставі довіреності. На підтвердження чого 24 квітня 2016 року представник продавця ОСОБА_4 написав йому відповідну розписку про те, що він отримав від нього грошові кошти у розмірі 110 000,00 грн у рахунок оплати за продану квартиру. Оформлення договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса між представником продавця ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 відбулося 26 квітня 2016 року.
Після цього 03 листопада 2016 року ОСОБА_3 з дозволу ОСОБА_1 тимчасово перереєструвала своє місце перебування з м. Волновахи Донецької області, де їй належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 на адресу тимчасово оформленої на неї зазначеної квартири в м. Добропілля у зв`язку з тим, що реєстрація в м. Волноваха, яка відноситься до "сірої зони", "зони розмежування", є тимчасово окупованою територією так званої "ДНР", негативно впливає на її працевлаштування, оформлення позики (кредитів) та інше. Окрім того, в якості компенсації за її реєстрацію в квартирі ОСОБА_3 погодилась сплачувати комунальні послуги, що ОСОБА_3 і робила в подальшому.
З 10 листопада 2017 року до жовтня 2018 року ОСОБА_1 почав за власні грошові кошти робити ремонт в спірній квартирі, тому що квартира була в занедбаному стані, без меблів.
З часу придбання зазначеної спірної квартири і до закінчення ремонту в квартирі ніхто не проживав.
16 березня 2018 року за раніше обумовленою домовленістю ОСОБА_3 оформила на ОСОБА_1 довіреність, засвідчивши її у приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Донецької області І. Шиманського на продаж ним зазначеної квартири, за ціну та на умовах на свій розсуд, строк дії довіреності 10 років.
ОСОБА_3 почала користуватися спірною квартирою з грудня 2018 року.
У період з квітня 2018 року до лютого 2020 року ОСОБА_1 придбав в спірну квартиру побутову техніку та меблі, що підтверджується відповідними квитанціями.
Для розрахунку за придбану побутову техніку в ТОВ "Комфі Трейд", 20 липня 2018 року ОСОБА_1 оформив кредитний договір № 2019688953 в Акціонерному товаристві "ОТП БАНК".
Навесні 2020 року стосунки між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 налагодились і вони вирішили не розлучатися, зберегти свою сім`ю.
Після чого він став вимагати від ОСОБА_3 переоформити спірну квартиру на нього, але вона відмовилася. ОСОБА_3 забрала в нього оригінал довіреності на право розпорядження спірною квартирою та відмовилась повертати побутову техніку і меблі, які ним були придбані і знаходяться в цій квартирі.
16 жовтня 2020 року ОСОБА_3 скасувала довіреність на право розпорядження спірною квартирою, яку надавала йому 18 березня 2018 року.
Враховуючи, що договір було укладено тільки для виду з метою приховання квартири від розподілу в майбутньому, він вважає свої права порушеними.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:
- визнати частково недійсним у частині покупця ОСОБА_3, укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 26 квітня 2019 року приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л. Д., реєстровий номер № 582 та вважати покупцем за цим договором ОСОБА_1 ;
- витребувати від ОСОБА_3 побутову техніку та меблі, зокрема: два кондиціонери марки "Panasonik"; холодильник марки "Bosch KGN39XI306"; вбудовану посудомийну машину, розміром 60 см, марки "Hotpoint-Aris"; пральну машину марки "LG F2J7HS8S"; електричну варильну поверхню марки "Hotpoint-Ariston KID"; електричну духову шафу марки "Hotpoint-Ariston F14 854 С"; декоративну витяжку марки "Vetоlux TREVI 60 ВК(1000)", електричний чайник марки "Hotpoint-Ariston WK24E UPO", меблеві гарнітури (кухня і прихожа).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції оцінив надані позивачами докази з точки зору їх достовірності і допустимості щодо підстав фіктивності договору, а також врахував показання приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л. П., яка зазначила в судовому засіданні, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири жодних заперечень чи зауважень з приводу укладеного договору з боку сторін договору не було, а інформації, що договір укладається фіктивно, їй ніхто не повідомляв.
Щодо позовних вимог позивачів про витребування від ОСОБА_3 побутової техніки та меблів, суд вважав, що ні позивачами, ні їх представником не було надано жодного доказу на підтвердження того, що побутова техніка та меблі, які просять витребувати у відповідача позивачі, знаходяться саме у відповідача ОСОБА_3 та вона ними користується, не містять такої інформації і матеріали справи. Допитані в суді свідок ОСОБА_6, позивачка ОСОБА_2 не змогли підтвердити, якої марки було встановлено побутову техніку в квартирі відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Змінюючи мотиви рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору, тому позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині зазначеного в договорі покупця - ОСОБА_3 та вважати покупцем за цим договором - ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачі обрали неефективний спосіб захисту своїх в цій частині вимог.
Щодо позовних вимог в частині витребування від ОСОБА_3 побутової техніки та меблів, то позивачами не надано жодного доказу, що побутова техніка і меблі вибули з їх володіння у володіння ОСОБА_3 та знаходяться саме у неї, тому суд першої інстанції в цій частині дійшов правильних висновків про відсутність підстав для їх задоволення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, проте помилилися з мотивами такої відмови, не врахувавши, що положеннями ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовані норми статей 202-204, 216 ЦК України до спірних правовідносин, що призвело до невірного вирішення справи, оскільки сторони, укладаючи договір купівлі-продажу, не мали наміру щодо настання реальних правових наслідків для такого роду правочинів, у зв`язку з тим, що реальним власником квартири мав стати ОСОБА_1 .
Також судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено всіх наявних в справі доказів, які підтверджують знаходження побутової техніки та меблів у спірній квартирі та підтверджують ту обставину, що їх придбав саме ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) та у постанові Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 917/1739/17.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2016 року ОСОБА_5, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_4, продав ОСОБА_3 в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 24, 25).
Згідно з пунктом 2 цього договору продаж квартири вчинено за 55 000,00 грн.
З розписки від 24 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 110 000,00 грн у рахунок оплати за продану квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 23).
Відповідно до довіреності від 16 березня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Шиманським І. Ю., зареєстрованої в реєстрі за № 286, ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 продати належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 за ціну та на умовах на свій розсуд (т. 1, а. с. 26).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05 вересня 2020 року, власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 40-42).
Відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від 05 листопада 2015 року № 464, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортмастер-Україна", ОСОБА_3 за період з жовтня 2014 року до вересня 2015 року отримала дохід у розмірі 51 392, 65 грн (т. 1, а. с. 111).
З акта Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАРАТ" від 21 жовтня 2020 року випливає, що ОСОБА_3 з січня 2017 року до даного часу проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Проживає сама без чоловіка та дітей (т. 1, а. с. 112).
10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_6 договір на ремонт квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 157-160).
Згідно з кредитним договором від 20 липня 2018 року № 2019688953, укладеним між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1, останній отримав для придбання товару в ТОВ "Комфі Трейд" грошові кошти у розмірі 50 270,00 грн (т. 1, а. с. 27-33).
Відповідно до видаткової накладної від 20 липня 2018 року № ЧКМТЗ-0068 ОСОБА_1 було придбано в ТОВ "Комфі Трейд" товар, зокрема: холодильник марки "Bosch KGN39XI306"; вбудовану посудомийну машину, розміром 60 см, марки "Hotpoint-Aris"; пральну машину марки "LG F2J7HS8S"; електричну варильну поверхню марки "Hotpoint-Ariston KID"; електричну духову шафу марки "Hotpoint-Ariston F14 854 С"; декоративну витяжку марки "Vetоlux TREVI 60 ВК(1000)"; електричний чайник марки "Hotpoint-Ariston WK24E UPO", що також підтверджують фіскальні чеки (т. 1, а. с. 34-36).
Згідно з видатковою накладною від 11 квітня 2018 року № 90 ОСОБА_1 придбав два кондиціонери марки "Panasonik" (т. 1, а. с. 37).
Придбання меблів ОСОБА_1, а саме: кухні та прихожої, підтверджують квитанції до прибуткових касових ордерів від 21 серпня 2019 року № 5011, від 24 січня 2020 року (т. 1, а. с. 33).
Відповідно до повідомлень з Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області загальна сума доходу за звітній період 2015 року ОСОБА_1 становить 997 000,00 грн, за 2016 рік - 985 000,00 грн, за 2017 рік - 997 000,00 грн, за 2018 рік - 998 360,00 грн, за 2019 рік - 998 640,00 грн, за 2020 рік - 717 525,00 грн (т. 1, а. с. 213-218).