ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 487/294/22
провадження № 61-18622 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року в складі судді Сухаревич З. М. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Коломієць В. В., Самчишиної Н. В.,
Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 06 вересня 1993 року
він працював на посаді стрільця стрілецької команди станції Миколаїв Херсонського загону воєнізованої охорони регіональної філії "Одеська залізниця"
АТ "Укрзалізниця", а 10 лютого 2021 року був переведений на посаду заступника начальника стрілецької команди з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв.
Наказом від 08 листопада 2021 року № 119/ос його було звільнено 08 листопада 2021 року з займаної посади заступника начальника стрілецької команди
з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані.
Своє звільнення позивач уважав упередженим і таким, що не відповідає вимогам законодавства про працю, оскільки: він з`явився на роботі у вільний від роботи час; службової перевірки, подання до профспілкового органу, погодження профспілкового органу не було, а згода, про яку йдеться у наказі, не могла з`явитися у вихідні дні (6 та 7 листопада), а також і в день його звільнення,
08 листопада 2021 року, тому що голова профспілкового комітету був
на лікарняному; 05 листопада 2021 року вже був складений адміністративний протокол за появу на роботі в нетверезому вигляді; відповідач застосував звільнення без додержання правил та порядку, передбачених статтею 149
КЗпП України.
Позивач указав, що 05 листопада 2021 року відбувалися такі події: о 08:00 год
він прибув на службу; о 09:30 год надійшло повідомлення, що на станції Кульбакіне скоєно крадіжку залізобетонних плит; о 10:00 год він виїхав на місце; об 11:30 год йому подзвонив начальник стрілецької команди станції Миколаїв - ОСОБА_2, поцікавився ходом перевірки і повідомив, що з нагоди дня залізничника п`ятниця, 05 листопада 2021 року, оголошена скороченим робочим днем - до 14:00 год.
Цю інформацію він отримав від заступника Херсонського загону воєнізованої охорони ОСОБА_3, якому про таку стало відомо на селекторній нараді,
яку проводив ОСОБА_4, директор регіональної філії "Одеська залізниця". Після закінчення службової перевірки о 13:30 год він прибув до стрілецької команди, доповів ОСОБА_2 про результати перевірки, а матеріали передав черговому.
О 14:14 год він залишив приміщення варти. На привокзальній площі він зустрів товариша, з яким зайшли до кафе перекусити, й там випили по 100 гр коньяку. Близько 15:00 год йому зателефонував черговий і попросив навідатися до команди для уточнення інформації про крадіжку, в зв`язку з чим він повернувся на роботу
й допоміг диспетчеру відправити документ електронною поштою. Виходячи
зі станції разом із начальником команди біля воріт вони зустріли двох жінок,
які представилися представниками Одеської філії. Їм було повідомлено
про скорочений робочий день, але вони вимагали надати підтвердження цього,
на їх із начальником прохання подзвонити в Управління вони обурилися,
що викликало сумніви в їх повноваженнях, а тому начальник попросив жінок пред`явити посвідчення. Одна з жінок почула від нього запах алкоголю
і подзвонила в поліцію. Біля 18:00 год прибула поліція й повезла його на медичний огляд, за результатами якого склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 179 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві). 08 листопада
2021 року його викликало до себе керівництво, голова профспілкової організації загону ОСОБА_5 попросив його надати письмові пояснення із цього приводу. Згодом йому вручили наказ про звільнення, який ним оскаржується.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним
і скасувати наказ начальника виробничого підрозділу "Херсонський загін воєнізованої охорони регіональної філії "Одеська залізниця "АТ "Укрзалізниця" про його звільнення від 08 листопада 2021року № 119/ос; поновити його на посаді заступника начальника стрілецької команди станції Миколаїв виробничого підрозділу "Херсонський загін воєнізованої охорони регіональної філії "Одеська залізниця "АТ "Укрзалізниця"; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним і скасовано наказ від 08 листопада 2021 року № 119/ос
про звільнення ОСОБА_1, заступника начальника команди стрілецької команди з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника команди стрілецької команди з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв із 08 листопада 2021 року.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток
за час вимушеного прогулу в сумі 343 343,56 грн, яка визначена без утримання сум податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 судові витрати
зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 349,04 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази, їх доводи, застосувавши відповідні норми матеріального права, проаналізувавши Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників виробничого підрозділу "Херсонський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - Правила), виходив із того, що звільнення позивача з роботи відбулося
із порушенням норм трудового законодавства, зокрема: в постанові профспілкового комітету Херсонського загону воєнізованої охорони
від 08 листопада 2021 року № 3 відсутні мотиви прийнятого рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 ; указана постанова підписана особою, доказів наявності повноважень у якої на її підписання, суду не надано;
при виявлені позивача у стані сп`яніння, роботодавець не здійснив дії, передбачені Порядком (не усунув від роботи, не направив на медичне обстеження, не склав акти сумісності); доказів ознайомлення позивача зі встановленням йому ненормованого робочого часу, а також наявності виробничої потреби для його залучення до роботи понад норму часу 05 листопада 2021 року відповідачем
не надано, а судом таких обставин не встановлено. Посадова інструкція заступника начальника стрілецької команди по охороні вантажів та об`єктів станції Миколаїв не містить положень про ненормований робочий день, у зв`язку з чим суд визнав безпідставними доводи відповідача в цій частині.
Суд першої інстанції надав критичну оцінку колективному договору на 2011-2015 роки та Додатку № 2 до колективного договору, оскільки наявні в цих документах
і матеріалах справи суперечності не дозволяють дійти висновку про встановлення позивачу ненормованого робочого часу, як і унеможливлюють встановлення факту, який колективний договір був чинним на час виникнення спірних правовідносин. При цьому в колективному договорі відсутній перелік професій
і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день.
Районним судом установлено, що 05 листопада 2021 року після 14:00 год ОСОБА_1 не виконував свої посадові обов`язки, оскільки його робочий час закінчився, що підтверджується записом селекторної наради директора Одеської залізниці ОСОБА_4, і не заперечується відповідачем, тому враховуючи недоведення факту встановлення позивачу ненормованого робочого часу та залучення його до роботи 05 листопада 2021 року після завершення робочого часу, до нього не можуть застосовуватися дисциплінарні наслідки, передбачені за перебування на робочому місці в нетверезому стані. Роботодавцем необґрунтовано застосування найтяжчого виду дисциплінарного стягнення, ураховуючи тривалість роботи позивача на підприємстві (з 1993 року), його ділові та професійні якості, ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких його було вчинено, не зазначено наявність значимих порушень трудової дисципліни протягом його роботи.
Районний суд звернув увагу й на те, що того дня було виявлено трьох осіб
у нетверезому стані, проте звільнено лише позивача.
Із цих підстав районний суд визнав незаконним і скасував оспорюваний наказ про звільнення позивача з роботи, поновив його на посаді заступника начальника команди стрілецької команди з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв
і стягнув із відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу розмір якого обчислено з урахуванням статті 235 КЗпП України
й положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), і становить 343 343,56 грн.
Пославшись на положення статті 141 ЦПК України, суд здійснив розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року залишено
без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції
про наявність підстав для задоволення позову з мотивів, наведених районним судом, і вважав, що доводи апеляційної скарги правильність цих висновків
не спростовують. Можливе перебування працівника в нетверезому стані
на підприємстві в неробочий для нього час не є дисциплінарним проступком
у розумінні КЗпП України.
За встановлених судом першої інстанції обставин відповідач не довів появу ОСОБА_1 у нетверезому стані на роботі у його робочий час.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У грудні 2023 року АТ "Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня
2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада
2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 11 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження
у вказаній справі.Витребувано цю цивільну справу з суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, не враховано відповідні правові висновки Верховного Суду у подібних справах, у зв`язку з чим помилково задоволено позов ОСОБА_1
Суди не застосували статтю 17 КЗпП України та статтю 9 Закону України
"Про колективні договори і угоди" і не врахували, що колективний договір діє допоки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше
не передбаченого договором, а тому його закінчення не означає, що він автоматично втрачає юридичну силу. Товариство вказує, що колективний договір на 2011-2015 роки станом на час виникнення спірних правовідносин був чинним, новий договір не укладався. Висновки судів у цій частині є помилковими.
Позивачу встановлений ненормований робочий час, а тому для нього час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим, відтак поява 05 листопада 2021 року на роботі в нетверезому стані,
є підставою для звільнення.
Рішенням Заводського районного суду від 16 лютого 2022 року в справі
№ 487/8684/21 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 179 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві) повністю підтверджена зібраними доказами.
На переконання відповідача, позивачу правомірно обрано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення, оскільки вчинений ним проступок негативно впливає на рівень авторитету та довіри до заступника начальника команди з боку підлеглих, такий захід застосовано роботодавцем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від представника ОСОБА_1 - адвоката Білика С. І., який ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року було повернуто без розгляду на підставі статті 183 ЦПК України (не надано доказів на підтвердження повноважень адвоката).
Представника ОСОБА_1 - адвокат Білик С. І., у лютому 2024 року вдруге надіслав на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу
АТ "Укрзалізниця", надавши при цьому докази на підтвердження повноважень адвоката, мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними