ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 161/8285/22
провадження № 61-1965 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", комунальне підприємство "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Волинської обласної ради,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 01 січня 2024 року ускладі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАСК "Оранта"), комунального підприємства "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Волинської обласної ради (далі - КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"), третя особа - ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2019 року о 13 год 15 хв
ОСОБА_2, керуючи автомобілем "PEUGEOT Boxer" швидкої медичної допомоги, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись автомобільною дорогою Луцьк - Ківерці - Маневичі - Любешів - контрольно пропускний пункт Дольськ,
в напрямку від смт Маневичі до м. Луцька, при під`їзді до перехрестя з головною дорогою Київ - Ковель - Ягодин не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав переваги в русі автопоїзду у складі сідлового тягача "VOLVO FH 13.500", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом "WIELTON NW3", номерний знак НОМЕР_3, що рухався по головній дорозі.
Він є власником транспортних засобів сідлового тягача "VOLVO FH 13.500", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом "WIELTON NW3", номерний знак
НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 .
Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 лютого
2021 року у справі № 164/330/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, призначено покарання - 5 (п?ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 визначено рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили. Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної та майнової шкоди задоволено частково. Стягнуто з КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно кожного окремо
по 87 481 грн у відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнуто
з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 50 076 грн у відшкодування витрат на поховання та витрат на спорудження надгробного пам`ятника після смерті ОСОБА_7, 49 600 грн у відшкодування витрат на поховання та витрат на спорудження надгробного пам`ятника після смерті ОСОБА_8, а всього кошти на загальну суму 99 676 грн. Стягнуто з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно кожного окремо по
12 519 грн у відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог до ПАТ "НАСК "Оранта" відмовлено. У задоволенні цивільного позову комунального підприємства "Волинська обласна клінічна лікарня" про стягнення з ОСОБА_2 6 185,36 грн у відшкодування майнової шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ураховуючи викладене, протиправні дії ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та спричиненням йому майнової шкоди, яка полягає у пошкодженні сідлового тягача.
На момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", яке є власником автомобіля "PEUGEOT Boxer" (швидка медична допомога), номерний знак НОМЕР_1, а цивільно-правова відповідальність водія була застрахована
у ПАТ "НАСК "Оранта". Тому 30 березня 2021 року він звертався до
ПАТ "НАСК "Оранта" із заявою про здійснення страхового відшкодування, проте йому було відмовлено у здійсненні такого відшкодування унаслідок неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, з моменту скоєння ДТП.
Відповідно до рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина"
від 25 лютого 2021 року № Ж100658 за ремонт вантажного автомобіля та напівпричепа він сплатив 107 742,20 грн, що є сумою заподіяної йому майнової шкоди. Ліміт відповідальності страховика винної у ДТП особи за шкоду заподіяну майну потерпілих становить 100 000 грн. Таким чином, різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика у розмірі 7 742, грн слід стягнути з КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", як власника автомобіля "PEUGEOT Boxer" (швидка медична допомога), номерний знак НОМЕР_1 .
Вважав, що ним при реалізації права на страхове відшкодування було здійснено добросовісні дії для компенсації майнової шкоди, а строк звернення із відповідною заявою до страховика пропущено через незалежні від нього причини, а саме тривалість розгляду кримінальної справи щодо спірної ДТП, а тому він має право на відшкодування шкоди у межах страхової суми за рахунок страховика винної
у спричиненні шкоди особи.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути
з ПАТ "НАСК "Оранта" на свою користь страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну у розмірі 100 000 грн, та із КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика у розмірі 7 742,20 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 23 жовтня
2023 року у складі судді Філюк Т. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану унаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 89 673,36 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 діяв добросовісно, 30 березня 2021 року звернувся до ПАТ "НАСК "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування, реалізувавши відповідне право, враховуючи тривалість встановлення вини ОСОБА_2 у вчинені спірної ДТП, яка відбулась 01 липня 2019 року, що не залежало від волі позивача. Остаточне судове рішення у кримінальній справі № 164/330/20, яким встановлено вину ОСОБА_2
у вчиненні ДТП було ухвалене Волинським апеляційним судом 12 жовтня
2021 року. З позовом ОСОБА_1 звернувся 29 червня 2022 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, як потерпілий, пропустив річний строк звернення до страховика з поважних причин, а тому не втратив право на відшкодування шкоди зі страхової компанії через пропуск річного строку. Процесуальна поведінка позивача була спрямована на активну реалізацію волевиявлення з метою отримання страхового відшкодування матеріального збитку, спричиненого в результаті ДТП.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення зі страховика у рахунок відшкодування майнової шкоди позивача 89 673,36 грн, розмір якої підтверджується висновком експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2023 року № СЕ-19/103-23/8613-АВ, здійсненої на виконання ухвали суду першої інстанції.
Суд першої інстанції послався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95 цс 20.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 16 листопада 2023 року доповнено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року, стягнуто з ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в користь ОСОБА_1 понесені витрати
на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн та витрати на проведення експертизи в сумі 6 022,80 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджено договором про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Полетилом П. С., актом прийому передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 23 жовтня 2023 року, квитанцією, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив Полетилу П. С. 20 000 грн за договором про надання правової допомоги.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки позов ОСОБА_1 було задоволено частково, лише щодо вимог до ПАТ "НАСК "Оранта", тому з урахуванням вимог виваженості, розумності та справедливості, зі страховика на користь позивача підлягає стягненню 10 000 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 01 січня 2024 року апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 вперше звернувся до страховика ПАТ "HACK "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб, унаслідок ДТП, яка сталася ще 01 липня 2019 року, лише 30 березня 2021 року. Як підставу пропуску річного строку для такого звернення, що передбачено підпунктом 37.1.4 пункту 37.1
статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач вказав тривалий розгляд судом кримінальної справи щодо встановлення винної у вчиненні ДТП особи і її засудження. Інших незалежних від нього причин пропуску строку на подання заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 не навів та не надав доказів на підтвердження того, що ним здійснювались розумні заходи для отримання відшкодування за рахунок страховика.
Апеляційний суд послався на ту саму постанову Великої Палати Верховного Суду, що й районний суд, але дійшов протилежного висновку.
Рішення суду першої інстанції у частині відмови у позові до КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" про відшкодування шкоди не оскаржено, тому апеляційним судом у цій частині не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі судові рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 161/8285/22 з Луцького міськрайонного суду Волинської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що після настання ДТП, унаслідок якої йому було завдано майнової шкоди, він особисто звернувся до страховика щодо виплати страхового відшкодування, проте страховик повідомив йому, що слід звертатися з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування після ухвалення судового рішення судом щодо винної у ДТП особи.
Одразу після винесення вироку Маневицького районного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року у справі № 164/330/20 ОСОБА_1 30 березня 2021 року письмово звернувся до ПАТ "HACK "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте листом ПАТ "HACK "Оранта" від 16 квітня 2021 року йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з пропуском річного строку на звернення до страховика з відповідною заявою про сплату страхового відшкодування. Він неодноразово повторно звертався до страховика з відповідною заявою, проте йому також було відмовлено в їх задоволенні з тих самих підстав.
Вищевказані обставини свідчать про те, що позивачем при реалізації права на страхове відшкодування було здійснено ряд добросовісних дій для відшкодування майнової шкоди. Зазначене підтверджує добросовісну поведінку позивача, яка була спрямована на отримання страхового відшкодування. Лише унаслідок надмірно тривалого терміну досудового розслідування та судового розгляду у кримінальній справі № 164/330/20 щодо встановлення винної у ДТП особи
ОСОБА_1 було пропущено річний строк на звернення до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування.
Доводи особи, яка подала відзив
У березні 2024 року ПАТ "HACK "Оранта" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Позивач, маючи право на отримання відшкодування завданих йому майнових збитків під час ДТП, яка відбулась 01 липня
2019 року, проявив бездіяльність, оскільки звернувся до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування лише 30 березня 2021 року, тобто з пропуском визначеного законом річного строку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 липня 2019 року ОСОБА_2, який працює водієм у КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", керуючи автомобілем "PEUGEOT Boxer" (швидка медична допомога), номерний знак
НОМЕР_1, рухаючись з увімкнутими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом автодорогою Луцьк - Ківерці - Маневичі - Любешів - контрольно пропускний пункт Дольськ, в напрямку від смт Маневичі до м. Луцьк, при під`їзді до перехрестя з головною дорогою Київ - Ковель - Ягодин проявив безпечність та неуважність під час руху, грубо порушуючи вимоги дорожніх знаків 7.8. "Напрямок головної дороги", 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено" та горизонтальної розмітки 1.12. (стоп-лінія), наявних при наближенні до головної дороги, та на виконання яких не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав переваги в русі автопоїзду в складі сідлового тягача "VOLVO FH 13.500", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом "WIELTON NW3", номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_10, який рухався по головній дорозі Київ - Ковель - Ягодин, в напрямку м. Ковель, а продовжив рух, в результаті чого на перехресті вказаних доріг відбулося зіткнення транспортних засобів.
Факт перебування ОСОБА_2 на час вчинення вказаної ДТП у трудових відносинах із КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" підтверджується відповідними витягами з наказів "Про особовий склад" від 25 січня2019 року № 43-ос, яким ОСОБА_2
було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів цього підприємства
та від 18 жовтня 2019 року № 629-ос про його звільнення.
Транспортний засіб "PEUGEOT Boxer" (швидка медична допомога), номерний знак НОМЕР_1, належить КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Волинської обласної ради та закріплений за Маневицьким відділенням екстреної медичної допомоги.
На час зазначеної ДТП цивільно-правова відповідальність КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Волинської обласної ради, як власника автомобіля "PEUGEOT Boxer" (швидка медична допомога) було застрахована у ПАТ НАСК "Оранта", що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 11 березня 2019 року № 1355836. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих
становить 100 000 грн.
ОСОБА_1 є власником транспортних засобів сідлового тягача "VOLVO FH 13.500", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом "WIELTON NW3", номерний знак НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 .
Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 лютого
2021 року у справі № 164/330/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, призначено покарання - 5 (п?ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 визначено рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили. Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної та майнової шкоди задоволено частково. Стягнуто з КП "Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно кожного окремо
по 87 481 грн у відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнуто
з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 50 076 грн у відшкодування витрат на поховання та витрат на спорудження надгробного пам`ятника після смерті ОСОБА_7, 49 600 грн у відшкодування витрат на поховання та витрат на спорудження надгробного пам`ятника після смерті ОСОБА_8, а всього кошти на загальну суму 99 676 грн. Стягнуто з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно кожного окремо по 12 519 грн
у відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог до ПАТ "НАСК "Оранта" відмовлено. У задоволенні цивільного позову комунального підприємства "Волинська обласна клінічна лікарня" про стягнення з ОСОБА_2 6 185,36 грн у відшкодування майнової шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом при розгляді справи № 164/330/20 встановлено, що унаслідок ДТП пасажири автомобіля швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померли, а пасажир ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби були механічно пошкоджені та потребували відновлювального ремонту.
30 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПАТ "HACK "Оранта", яке є страховиком цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу "PEUGEOT Boxer" (швидка медична допомога), номерний знак НОМЕР_1, з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та подав письмову заяву про здійснення страхового відшкодування.
ПАТ HACK "Оранта" листом від 16 квітня 2021 року № 09-02-22/1-04/3869 повідомило позивача про відмову йому у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із пропуском останнім річного строку на подання відповідної заяви про страхове відшкодування.
Згідно з висновком експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 07 серпня 2023 року № СЕ-19/103-23/8613-АВ від 07 серпня 2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа "WIELTON NW3", номерний знак
НОМЕР_3, у результаті його пошкодження унаслідок спірної ДТП складає 89 673,36 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.