Постанова суду № 199/3773/18 від 15.05.2024 про витребування майна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Київ

справа № 199/3773/18

провадження № 61-18551св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс", товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис", виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" (далі - ТОВ "Тулс"), товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис" (далі - ТОВ "Солярис"), виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра (далі - ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра) про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що у ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного вибуття із комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об`єктів нерухомого майна, у тому числі, нежитлового приміщення АДРЕСА_1, шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств.

Зазначене нежитлове приміщення перебувало на балансі ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, яке було зареєстровано 13 вересня 1991 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27 листопада 1991 року № 46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів", яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради від 26 вересня 2001 року № 26/23, затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпра.

Факт належності об`єктів, зазначених у переліках (розділи І-XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27 листопада 1991 року № 46, територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2013 року у справі № 200/5829/13 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Державна реєстрація права комунальної власності територіальної громади міста на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, проведена Дніпропетровським міським управлінням юстиції 05 липня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 об`єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, передано на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю").

Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов`язувалось із визначенням єдиного підприємства, наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

06 серпня 2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра.

На час відкриття провадження у вищевказаній справі про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра рішення Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 про передачу об`єктів нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" у повному обсязі не було виконано, унаслідок чого спірне нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі № 38/5005/6637/2012 ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра призначено арбітражного керуючого Барановського О. В., який всупереч чинному законодавству та рішення Дніпропетровської міської ради з питань управління об`єктами комунальної власності, нежитлове приміщення АДРЕСА_1, було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу зазначеного майна, переможцем яких визначено ТОВ "Солярис".

На підставі протоколу проведення біржових торгів 24 липня 2013 року між ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра та ТОВ "Солярис" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Мудрецькою І. В. та зареєстровано в реєстрі під № 1245.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об`єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано договори купівлі-продажу укладені на їх підставі недійсними.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра - арбітражного керуючого Барановського О. В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення АДРЕСА_1, та продажу його з відкритих біржових торгів. Визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме вищевказаного нежитлового приміщення № 117, та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 липня 2013 року № 1245, укладеного між ліквідатором-арбітражним керуючим Саричевою Н. В. та ТОВ "Солярис", зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мудрецькою І. В.

З урахуванням положень частини четвертої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року у справі № 38/5005/6637/2012 є такою, що набрала законної сили.

Разом з тим, вказане нерухоме майно ТОВ "Солярис" за договором купівлі-продажу від 18 жовтня 2013 року № 4955, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., було відчужено на користь ТОВ "Тулс", яке у подальшому відчужило спірне нежитлове приміщення № 171, загальною площею 227 кв. м, на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Так, на підставі укладеного з ТОВ "Тулс" договору купівлі-продажу від 31 січня 2014 року № 413, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходиться 50/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

За договором купівлі-продажу від 31 січня 2014 року № 409, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., ТОВ "Тулс" на користь ОСОБА_5 було відчужено 20/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

За договором купівлі-продажу від 03 лютого 2014 року № 265, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., ТОВ "Тулс" на користь ОСОБА_5 було відчужено решту 30/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Після відчуження ТОВ "Тулс" на користь фізичних осіб частини нежитлового приміщення № 171, сукупна площа майна у розмірі 227 кв. м залишилася незмінною.

27 лютого 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про виділ нерухомого майна у натурі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Батовою Л. Г., внесений до реєстру за № 703. За умовами та на підставі вказаного договору із загальної площі нежитлового приміщення № 171 було виділено окремі індивідуально визначені нежитлові приміщення із належних ОСОБА_5 на праві приватної власності часток. Так, на підставі договору про виділ нерухомого майна у натурі від 27 лютого 2014 року, акту щодо встановлення нової нумерації нежитлового приміщення об`єкту нерухомого майна від 05 березня 2014 року, складеного інженером технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_8, технічного висновків Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради від 31 березня 2014 року № 10/613-1 та № 10/613-2, належних ОСОБА_5 на праві приватної власності 20/100 та 30/100 частин нежитлового приміщення № 171, було виділено окремі нежитлові приміщення: АДРЕСА_3, а решта - 4,2 кв. м, за домовленістю співвласників та відповідно до технічних паспортів на новоутворені нежитлові приміщення, виготовлених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, залишилася у загальному користуванні. Вказане пояснюється тим, що 4,2 кв. м, (за технічними паспортами - поз.10), які не увійшли до складу нежитлових приміщень № 171б та № 171а є коридором, який поєднує суміжні між собою приміщення.

Державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на нежитлові приміщення № 171а, загальною площею 64 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336093112101) та № 171б, загальною площею 45,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336107512101), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, проведено Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції 03 квітня 2014 року (номери свідоцтв про право власності: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 10 квітня 2014 року).

Вказані нежитлові приміщення № 171б та № 171а було включено до житлового фонду міста.

На підставі рішення Дніпровської міської ради від 18 червня 2014 року № 284 "Про зміну правового режиму майна", декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 липня 2014 року № ДП 0821419802906, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 06 серпня 2014 року № ДП 142142180377 та технічного паспорту, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції 30 червня 2015 року за № СТА 230687 було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64 кв. м, житловою 39,6 кв. м.

У зв`язку із зміною статусу нежитлового приміщення до описової частини об`єкта нерухомого майна із реєстраційним номером 336093112101, 25 червня 2015 року Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції внесено зміни відповідно до складеного технічного паспорту на новоутворену квартиру № 171а .

На підставі рішення Дніпровської міської ради від 18 червня 2014 року № 284 "Про зміну правового режиму майна", декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 липня 2014 року № ДП 082141980293, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 06 серпня 2014 року № ДП 1142142180388 та технічного паспорту, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції 30 червня 2015 року за НОМЕР_6 було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,8 кв. м, житловою 27,6 кв. м.

Відповідно до складеного технічного паспорту на новостворену квартиру № 171 б Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції 25 червня 2015 року до описової частини об`єкта нерухомого майна із реєстраційним номером 336107512101 внесено зміни щодо його складових частин.

На цей час власником квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_9 на підставі укладеного з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу від 11 серпня 2015 року № 421, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О.

Тоді як квартира № 171б, що розташована за вищевказаною адресою, за договором купівлі-продажу від 17 серпня 2015 року № 5339, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рябих В. М., була відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6, який, у свою чергу, за договором купівлі-продажу від 28 серпня 2015 року № 1029, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярославцевою І. В., відчужив зазначену квартиру ОСОБА_3 .

Прокурор зазначав, що, незважаючи на те, що нежитлове приміщення № 171, загальною площею 227 кв. м, було неодноразово поділено на частини, його площа та загальні технічні характеристики не змінилися. Документальне відображення даних про реконструкцію нежитлового приміщення під квартиру не вказує про створення нової нерухомої речі, оскільки зазначений об`єкт є нерухомою річчю, основною ознакою якої є розміщення на певній земельній ділянці без можливості переміщення, тобто розташування за певною адресою.

Оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - Дніпровської міської ради - поза її волею та придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, власник - Дніпропетровська міська рада має право витребувати це майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними на підставі положень статей 387, 388 ЦК України.

Посилаючись на викладене, перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради просив суд:

- витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради 25/100 нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101);

- витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради 25/100 нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101);

- витребувати від ОСОБА_9 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради приміщення АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336093112101);

- витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради приміщення АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336107512101).

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2019 року у складі судді Подорець О. Б. у задоволенні позову першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 227 кв. м, було неодноразово поділено на частини, його площа та загальні технічні характеристики не змінилися. Документальне відображення даних про реконструкцію нежитлового приміщення під квартиру не вказує про створення нової нерухомої речі, оскільки відповідно до положень статті 181 ЦК України зазначений об`єкт є нерухомою річчю, основною ознакою якої є розміщення на певній земельній ділянці без можливості переміщення, тобто розташування за певною адресою.

Проте, прокурором пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки початок перебігу позовної давності є 23 липня 2013 року, коли Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 38/5005/6637/2012 ухвалено рішення, яким у задоволенні скарги КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" відмовлено, а тому саме з цієї дати Дніпровська міська рада довідалася про порушення свого права.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа, право якої порушено, довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м Дніпропетровська від 11 червня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-2736св20).

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м Дніпропетровська від 11 червня 2019 року скасовано. Позов першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради 25/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101).

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради 25/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101).

Витребувано від ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради приміщення АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336093112101).

Витребувано від ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради приміщення АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336107512101).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, апеляційний суд виходив із того, що виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Дніпровська міська рада. Звертаючись у червні 2018 року до суду з цим позовом, прокурор посилався на те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - територіальної громади м. Дніпра за відсутності рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування - Дніпровської міської ради, а договір купівлі-продажу, на підставі якого це майно вибуло з її володіння, 31 січня 2018 року визнано Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 38/5005/6637/2012 недійсним. Тому відчуження майна відбулося поза волею власника - територіальної громади м. Дніпра, що свідчить про порушене майнове право, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом витребування нерухомого майна у кінцевих набувачів.

Вказані обставини також підтверджено вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2016 року у справі № 201/17998/15, що набрав законної сили 23 травня 2016 року, відносно ОСОБА_10, яким встановлено протиправність дій останнього щодо невиконання обов`язку зняти обтяження та передати майно підприємства на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю", а також умисне невиконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2011 року у справі № 15/5005/15549/2011, яким його зобов`язано передати майно.

До складу нерухомого майна, щодо якого не було виконано умисно рішення суду, увійшло спірне нерухоме майно, яке у подальшому було придбано ТОВ "Солярис", яке в свою чергу через три місяці здійснило його відчуження ТОВ "Тулс", яке також через три місяці здійснило його відчуження на користь фізичних осіб. При цьому, набувачі спірного майна, мали б проявити розумну обачність та звернути увагу на такі обставини, як, зокрема, неодноразове відчуження спірного нерухомого майна менш ніж за рік.

Досліджуючи добросовісність дій відповідачів, зваживши у цій справі всі підстави та послідовність набуття майна у власність, а також обставини вибуття спірного майна із володіння органу місцевого самоврядування, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати непропорційним втручання у мирне володінням цим майном.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск прокурором строку звернення до суду з цим позовом, так як початок перебігу позовної давності є 23 липня 2013 року, коли господарським судом Дніпропетровської області у справі № 38/5005/6637/2012 ухвалено рішення, яким у задоволенні скарги КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" було відмовлено і саме з цієї дати Дніпровська міська рада довідалася про порушення свого права.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначене комунальне підприємство є самостійною юридичною особою, яке на власний розсуд здійснює захист своїх прав і інтересів, у тому числі у судовому порядку. Отже, реалізація ним своїх процесуальних прав у справі №38/5005/6637/2012 не може бути підставою для обмеження права на судовий захист майнових прав Дніпровської міської ради у цій справі № 199/3773/18.

Разом із тим, станом на 23 липня 2013 року Дніпровська міська рада учасником справи № 38/5005/6637/2012 не була, а до участі у вказаній справі її було залучено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області лише 12 квітня 2016 року.

При цьому, судом першої інстанції не враховано, що прокурор звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, а не в особі КП "Бюро обліку майнових прав і діяльності з нерухомістю" і зазначене підприємство не є учасником цієї справи.

Окрім того, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову прокурора у повному обсязі у зв`язку із пропуском строку позовної давності, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідно до положень статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У постанові Верховного Суду України від 12 липня 2017 року у справі № 369/6601/15, зроблено висновок, відповідно до якого положеннями частини другої статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом. Отже, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. У справі № 38/5005/6637/2012 встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу з відчуження спірного майна, що свідчить про вибуття спірного нерухомого майна з володіння законного власника з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, вказані обставини під час розгляду цієї справи не підлягають доказуванню.

Отже, застосовуючи до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 12 липня 2017 року у справі № 369/6601/15, апеляційний суд констатував, що з урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з наведеними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою, сформульованою у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, якою визнано неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси банкрута об`єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу, у тому числі договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24 липня 2013 року № 1245.

Таким чином, звернення прокурора до суду за захистом майнових прав територіальної громади м. Дніпра шляхом витребування у кінцевих набувачів спірного нерухомого майна відбулося з дотриманням встановленого строку звернення до суду за захистом прав з моменту встановлення протиправності вибуття цього майна із комунальної власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року клопотання представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено представникові ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року.Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду м Дніпропетровська. Підставами касаційного оскарження заначено пункти1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2024 року справу за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Тулс", ТОВ "Солярис", ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, про витребування майна із чужого незаконного володіння призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що прокурором не пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права Дніпровської міської ради, оскільки не врахував, що КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" безпосередньо знаходиться у прямому підпорядкуванні Дніпровської міської ради та погоджує всі свої дії із нею. У зв`язку з цим, Дніпровська міська рада не могла не знати про те, що КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" було відмовлено у задоволенні скарги на дії ліквідатора Барановського О. М. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року у справі № 38/5005/6637/2012. Тому початком перебігу позовної давності є саме дата 23 липня 2013 року, коли Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 38/5005/6637/2012 ухвалено рішення, яким у задоволенні скарги КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" відмовлено, а тому саме з цієї дати Дніпровська міська рада довідалася про порушення свого права.

Крім того, прокурором не доведено відсутність волі власника на передання речового права на це приміщення. Так, 18 червня 2014 року Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 284 "Про зміну правового режиму об`єктів нерухомого майна", яким надано згоду на зміну правового режиму частини спірного нежитлового приміщення № 171 (№ 171а та № 171б), що належали ОСОБА_5, на виключення їх із житлового фонду міста та включення їх до житлового фонду міста, надано дозвіл на реконструкцію згідно з проєктною та технічною документацією. Таким чином, станом на 18 червня 2014 року первісний власник нежитлового приміщення № 171 - Дніпровська міська рада - не тільки знала та не заперечувала, що вказане нежитлове приміщення № 171 перебуває у приватній власності конкретних приватних осіб, але й надала у встановлений законом спосіб дозвіл на продовження володіння, користування та розпорядження вказаним приміщенням на власний розсуд одного із співвласників. Отже, такими діями первісний власник підтвердив наявність у минулому своєї волі на відчуження спірного нежитлового приміщення на користь третіх осіб.

Звертає увагу на відповідні правові висновки Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), згідно з якими на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення ЄСПЛ у справах "Онср`їлдіз проти Туреччини", "Беєлср проти Італії"), Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії"). Потреба виправити колишню "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"), а отже йдеться про дотримання принципу "належного урядування". Він передбачає, що "особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки" (рішення ЄСПЛ "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24 червня 2003 року).

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У березні 2024 року до Верховного Суду надійшли відзиви Дніпровської міської ради та Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_7, в яких зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" є самостійною юридичною особою, яке на власний розсуд здійснює захист своїх прав та інтересів, у тому числі в судовому порядку. Отже, реалізація ним своїх процесуальних прав у справі № 38/5005/6637/2012 не може бути підставою для обмеження права на судовий захист майнових прав Дніпровської міської ради у цій справі. Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, а не в особі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" і зазначене підприємство не є учасником цієї справи, тому Дніпровська міська рада не могла дізнатися про порушення свого майнового права раніше 12 квітня 2016 року, коли її було залучено до участі у справі № 38/5005/6637/2012.

Прокурору та Дніпровській міській раді про незаконність вибуття з володіння територіальної громади міста спірного нерухомого майна стало відомо лише 31 січня 2018 року - з дати винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра.

Дніпровська міська рада не була стороною правочинів, які супроводжували незаконне вибуття спірного майна з власності територіальної громади міста, у неї були відсутні документи (докази), необхідні для звернення із віндикаційним позовом до суду, а інформація та документи, необхідні для звернення до суду із позовом про витребування такого майна були отримані лише в межах процесуальних заходів, що здійснювалися у справі про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, учасником якої міська рада стала лише 12 квітня 2016 року.

Прокурор та Дніпровська міська рада у справі про банкрутство були позбавлені права заявити віндикаційний позов до відповідачів, оскільки вони не були боржниками у цій справі. Таке право виникло лише після визнання 31 січня 2018 року первісного договору купівлі-продажу майна від 24 липня 2013 року № 1245 недійсним.

Вибуття спірного майна відбулося поза волею територіальної громади міста та внаслідок умисних дій голови ліквідаційної комісії ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, якого вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 квітня 2016 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 382 КК України, тому порушення принципу "належного урядування" у цій справі відсутнє, оскільки з боку органу місцевого самоврядування вживалися всі необхідні та достатні заходи щодо збереження комунального майна та не надавалося згоди щодо його відчуження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 об`єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра призначено арбітражного керуючого Барановського О. В., яким нежитлове приміщення АДРЕСА_1, було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу зазначеного майна, переможцем яких визначено ТОВ "Солярис".

................

Перейти до повного тексту