1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14травня 2024 року

м. Київ

справа № 686/8538/22

провадження № 61-2269св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Віньковецька селищна рада,

розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2024 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., у справі за позовом ОСОБА_2 до Віньковецької селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, предмет якого було змінено у процесі розгляду справи, до Віньковецької селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Змінені позовні вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що рішенням державного реєстратора Віньковецької селищної ради від 24 травня 2021 року відмовлено у задоволенні її заяви від 20 травня 2021 року про реєстрацію права власності на земельні ділянки з підстав того, що за нею уже зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6820685000:08:001:0069 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Вважає таку відмову неправомірною, оскільки вона лише один раз 20 травня 2021 року звернулася до державного реєстратора виконавчого органу сільської ради із заявою про реєстрацію права власності на декілька земельних ділянок, загальна площа яких становить 1,8059 га.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд:

- встановити факт її звернення 20 травня 2021 року до відповідача для реєстрації своїх майнових прав на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 1,8059 га, які є її присадибними ділянками;

- скасувати відмову реєстратора в державній реєстрації прав на земельні ділянки від 24 травня 2021 року за поданою заявою від 20 травня 2021 року, рішення № 58298897, № 58303741, № 58304265.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 травня 2023 рокупровадження у справі в частині позовної вимоги про скасування відмови реєстратора в державній реєстрації прав на земельні ділянки від 24 травня 2021 року за поданою заявою від 20 травня 2021 року, рішення № 58298897, № 58303741, № 58304265, закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що у судовому засіданні позивач ОСОБА_2 відмовилася від позову в частині вимоги про скасування відмови реєстратора в державній реєстрації прав на земельні ділянки від 24 травня 2021 року, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2023 року у складі судді Мамаєва В. М. позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 зверталася до Віньковецької селищної ради лише один раз 20 травня 2021 року для реєстрації своїх майнових прав на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,8059 га, які є її присадибними ділянками.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності та взаємозв`язку свідчать про те, що ОСОБА_2 зверталася до Віньковецької селищної ради лише один раз 20 травня 2021 року для здійснення державної реєстрації речових прав на чотири земельні ділянки загальною площею 1,8059 га для ведення особистого селянського господарства, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу Віньковецької селищної ради задоволено.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективним є той спосіб захисту, який повністю відновлює порушене право, і позивачеві не потрібно буде ініціювати додаткових спорів. Обрання неефективного способу захисту порушеного права є підставою для відмови в позові.

ОСОБА_2 просить встановити факт її звернення до державного реєстратора 20 травня 2021 року, що на її думку має значення для проведення державної реєстрації прав, проте не оспорює рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності на земельні ділянки. А тому обраний позивачем спосіб захисту не матиме наслідком захист її прав, оскільки не вплине на чинність рішень державного реєстратора.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У лютому 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2024 року, а рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2023 року залишити без змін.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначила, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 592/11227/20.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивовано тим, що встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту того, що вона зверталася до Віньковецької селищної ради лише один раз 20 травня 2021 року для реєстрації своїх майнових прав на чотири земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,8059 га, які є її присадибними ділянками, в контексті захисту прав та інтересів власника є належним способом захисту відповідних прав та інтересів особи, оскільки може призводити до ефективного їх відновлення та захисту. Тобто є одним із можливих способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відмовляючи особі у вирішенні ініційованого нею спору через неефективність обраного способу захисту (якщо такий передбачений законом), суди фактично обмежують право такої особи на доступ до суду, адже, по суті, в таких справах факт наявності в особи доступу до національних засобів правового захисту є ілюзорним і лише для того, щоб їй повідомили, що обраний нею спосіб захисту не допоможе їй у відновленні її порушеного права, хоч обраний нею спосіб є одним із можливих та, зокрема, таким, що також може відновити порушене право чи інтерес.

Постає питання процесуальної економії та часового параметру ефективності захисту прав, оскільки після того, як суди декількох інстанцій всесторонньо досліджували обставини порушення і за наслідками тривалого процесу все ж таки відмовили у позові через неефективний спосіб захисту, далі, якщо позивач матиме намір ініціювати новий процес з вимогою, яка відповідатиме критеріям ефективності (належності), то його помилка з обранням не того (за висновками апеляційного суду) способу захисту у процесі який не призвів до відновлення порушеного права, як правило, не становитиме поважної причини для зволікання із зверненням з належним позовом.

Аргументи інших учасників справи

У березні 2024 року Віньковецька селищна рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 рокувідкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Віньковецького районного суду Хмельницької області.

15 березня 2024 року справа № 686/8538/22 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини, з`ясовані судами

З`ясовано, що рішенням Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року № 20-50/2020 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 на території Нетечинецької сільської ради" ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,40 га з кадастровим номером 6820685000:08:001:0069 (а. с. 79).

Рішенням Віньковецької селищної ради від 25 лютого 2021 року № 52-5 ЗП-4/2021 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2" затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,08 га з кадастровим номером 6820685000:02:004:0137, земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,12 га з кадастровим номером 6820685000:02:004:0135, земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 0,2059 га з кадастровим номером 6820685000:02:004:0136 (а. с. 8).

Позивач 20 травня 2021 року звернулася до державного реєстратора Віньковецької селищної ради Бережанської І. Б. із заявами про державну реєстрацію чотирьох земельних ділянок:

- кадастровий номер 6820685000:08:001:0069 площею 1,40 га, реєстраційний номер заяви 45698635, дата та час реєстрації 20 травня 2021 року 08:37:21, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 20 травня 2021 року та карткою приймання заяви від 20 травня 2021 року № 257339221, складеною державним реєстратором Віньковецької селищної ради Бережанською І. Б.;

- кадастровий номер 6820685000:02:004:0137 площею 0,08 га, реєстраційний номер заяви 45698771, дата та час реєстрації 20 травня 2021 року 08:44:30, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 20 травня 2021 року та карткою приймання заяви від 20 травня 2021 року № 257340768, складеною державним реєстратором Віньковецької селищної ради Бережанською І. Б.;

- кадастровий номер 6820685000:02:004:0135 площею 0,12 га, реєстраційний номер заяви 45698907, дата та час реєстрації 20 травня 2021 року 08:50:52, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 20 травня 2021 року та карткою приймання заяви від 20 травня 2021 року № 257342163, складеною державним реєстратором Віньковецької селищної ради Бережанською І. Б.;

- кадастровий номер 6820685000:02:004:0136 площею 0,2059 га, реєстраційний номер заяви 45699048, дата та час реєстрації 20 травня 2021 року 08:57:24, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 20 травня 2021 року та карткою приймання заяви від 20 травня 2021 року № 257343897, складеною державним реєстратором Віньковецької селищної ради Бережанською І. Б. (а. с. 75, 78, 80, 82, 83, 85, 86, 88).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,40 га з кадастровим номером 6820685000:08:001:0069 (а. с. 7).

Рішеннями державного реєстратора Віньковецької селищної ради Бережанської І. Б. від 24 травня 2021 року № 58298897, № 58303741, № 58304265 відмовлено позивачу у державній реєстрації прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 6820685000:02:004:0137, 6820685000:02:004:0135, 6820685000:02:004:0136 з тих підстав, що заявник вже скористалася своїм правом на безоплатну передачу їй у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а. с. 4-6).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі, яка переглядається, спір стосується встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту того, що позивач зверталася до Віньковецької селищної ради лише один раз 20 травня 2021 року для реєстрації своїх майнових прав на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,8059 га, які є її присадибними ділянками.

Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.


................
Перейти до повного тексту