ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 760/24350/21
провадження № 61-3658св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Київський метрополітен",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Солом`янського районного суду м. Києва у складі судді Букіної О. М. від 29 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А., від 27 лютого 2024 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
КП "Київський метрополітен" про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона з
06 липня 2020 року по 11 серпня 2021 року працювала на посаді провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів КП "Київський метрополітен".
3. Згідно з наказом (розпорядженням) КП "Київський метрополітен"
від 11 серпня 2021 року № 814-Н/К "Про припинення трудового договору (контракту)" її звільнено з вказаної посади у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
4. Посилалася на незаконність звільнення, оскільки відповідач жодним чином не обґрунтував необхідності скорочення штатної одиниці провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів, яка була єдиною у вказаному відділі. Вважала, що у наказі від 20 травня 2021 року № 116-Н "Про скорочення посади в адміністрації КП "Київський метрополітен" не відображено жодної інформації щодо змін в організації виробництва та праці, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, а також не підтверджено факту скорочення чисельності або штату працівників відповідача. Аналіз робочого часу на виконання основних робіт провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів за 1 квартал 2021 року вважала необ`єктивним, неповним та таким, що не може слугувати підставою для проведення роботодавцем скорочення її посади.
5. Зазначала також про порушення відповідачем вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України з посиланням на те, що їй не запропоновано усі вакантні посади. Крім того, вважала, що звільнення відбулося з порушенням частини четвертої статті 252 КЗпП України, оскільки з моменту закінчення її повноважень голови цехкому профспілкової групи технологічного управління та управління майнових та земельних ресурсів профспілкового комітету адміністрації КП "Київський метрополітен" не минув рік.
6. З огляду на наведене, а також враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд: скасувати наказ (розпорядження) КП "Київський метрополітен" від 11 серпня 2021 року № 814-Н/К "Про припинення трудового договору (контракту)" з нею, як незаконний; поновити її на посаді провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів КП "Київський метрополітен" з 12 серпня
2021 року; стягнути з КП "Київський метрополітен" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 серпня 2021 року по день ухвалення рішення.
Стислий виклад позиції відповідача
7. Відповідач КП "Київський метрополітен" заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на законність оспорюваного наказу. Зазначав, що рішення щодо скорочення посади провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів адміністрації КП "Київський метрополітен" є обґрунтованим, виваженим та базується на об`єктивних підставах, виявлених при проведенні аналізу фактичного об`єму роботи у порівнянні з орієнтовними витратами часу, зазначеними особисто кожним працівником управління майнових та земельних ресурсів.
8. Посилався на те, що позивачці відповідно до статті 49-2 КЗпП України були запропоновані вакантні посади, які остання могла б обійняти з урахування її освіти, кваліфікації і досвіду. Однак, позивачка відмовилася від запропонованих вакантних посад.
9. Крім того, протоколом від 11 серпня 2021 року № 7 засідання профспілкового комітету адміністрації метрополітену надано згоду на звільнення провідного економіста відділу інформаційного забезпечення і навігації управління майнових та земельних ресурсів ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
11. Визнано незаконним наказ (розпорядження) КП "Київський метрополітен" від 11 серпня 2021 року № 814-Н/К "Про припинення трудового договору (контракту)" з ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
12. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів КП "Київський метрополітен" з 11 серпня 2021 року.
13. Стягнуто з КП "Київський метрополітен" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 серпня 2021 року по
29 листопада 2023 року в розмірі 932 968,12 грн.
14. Стягнуто з КП "Київський метрополітен" на користь держави судовий збір у розмірі 10 237,68 грн.
15. Стягнуто з КП "Київський метрополітен" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
16. Вказано, що рішення в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 20 317,37 грн підлягає негайному виконанню.
17. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивачки на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України було проведено з порушенням приписів частини другої статті 40 та частин другої і третьої статті 49-2 КЗпП України, що є підставою для визнання наказу про звільнення ОСОБА_1 незаконним, поновлення останньої на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідачем не було запропоновано позивачці вакантні станом на 01 червня 2021 року посади, зокрема, провідного економіста відділу з договірної роботи у дирекції будівництва метрополітену (кількість - 1, оклад - 15 043 грн) та економіста І категорії відділу з договірної роботи у дирекції будівництва метрополітену (кількість - 1, оклад - 13 301 грн).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
18. Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу КП "Київський метрополітен" задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року змінено в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з КП "Київський метрополітен" на користь ОСОБА_1 та в частині судового збору, який підлягає стягненню з КП "Київський метрополітен" в дохід держави.
19. Стягнуто з КП "Київський метрополітен" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 серпня 2021 року по
29 листопада 2023 року у розмірі 615 815,90 грн.
20. Стягнуто з КП "Київський метрополітен" в дохід держави судовий збір у розмірі 7 066,16 грн. В іншій частині рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року залишено без змін.
21. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем приписів частини другої статті 40 та частин другої і третьої статті 49-2 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Водночас, встановив, що при визначенні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції помилково взяв до уваги нараховану заробітну плату без виключення у червні 2021 року суми лікарняних по догляду за дитиною та матеріальної допомоги на медичне страхування та без виключення в липні 2021 року суми щорічної відпустки та матеріальної допомоги на медичне страхування, у зв`язку із чим неправильно визначив середньоденну заробітну плату позивачки.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22. 13 березня 2024 року КП "Київський метрополітен" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, передати справу на новий розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.
23. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 753/2748/20, від 30 березня 2023 року у справі № 358/1499/20, від 26 липня 2023 року у справі № 509/7127/21, від 24 січня 2024 року у справі № 991/1786/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, не мотивували відхилення або врахування кожного доказу. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося клопотання про визнання доказу недопустимим, неналежним та недостовірним та не розглядалося заперечення на клопотання. Крім того, вважає, що суд першої інстанції порушив строки розгляду цивільної справи, а суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що висновок судів попередніх інстанцій про недопустимість акту від 14 липня 2021 року є необґрунтованим. Судами не було допитано осіб, які підписували зазначений акт, не досліджено письмові пояснення начальника відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів і начальника управління майнових та земельних ресурсів, протокол засідання профспілкового комітету адміністрації метрополітену, а також не надано належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності.
25. Додатково зауважує, що порушення строків розгляду справи, встановлених статтею 275 ЦПК України призвело до стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 932 968,12 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/24350/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Клопотання КП "Київський метрополітен" про зупинення виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року до закінчення касаційного провадження задоволено частково. Зупинено до закінчення касаційного провадження виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у частині стягнення з КП "Київський метрополітен" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі, що перевищує виплати за один місяць.
27. 05 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
28. 09 квітня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Ільчук О. С., подала через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу КП "Київський метрополітен", у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
29. Вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам законності та справедливості, ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права., а також належною та обґрунтованою правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів.
30. Зауважує, що судами правильно встановлено, що роботодавець не запропонував їй всі наявні на підприємств вакантні посади, натомість вибірково обрав посади, які вирішив запропонувати, та зазначив їх у попередженні. Висновок судів попередній інстанцій про недопустимість, як доказу, акту від 14 липня 2021 року про її відмову від посади економіста 1 категорії відділу договірної роботи дирекції будівництва метрополітену, вважає законним та обґрунтованим. Акцентує увагу на тому, що ця посада не була їй запропонована в жодній формі та вона не мала ніколи розмови з роботодавцем щодо неї.
31. 23 квітня 2024 року відповідач КП "Київський метрополітен" через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного суду відповідь на відзив, у якому зазначає про безпідставність доводів відзиву, не спростування наведених у касаційній скарзі підстав для скасування оскаржених судових рішень, що є підставою для задоволення його касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КП "Київський метрополітен" з 11 грудня 1997 року по 11 серпня 2021 року, зокрема, з 06 липня 2020 року по 11 серпня 2021 року працювала на посаді провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів КП "Київський метрополітен".
33. Наказом від 20 травня 2021 року № 116-Н "Про скорочення посади в адміністрації КП "Київський метрополітен"" було скорочено з 11 серпня 2021 року у відділі інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів КП "Київський метрополітен" посаду провідного економіста. Наказ видано на підставі подання управління майнових та земельних ресурсів адміністрації КП "Київський метрополітен" від 26 квітня 2021 року №39/03-308.
34. 21 травня 2021 року ОСОБА_1 було попереджено, що відповідно до наказу від 20 травня 2021 року № 116-Н "Про скорочення посади в адміністрації КП "Київський метрополітен" буде скорочено її посаду з 11 серпня 2021 року. З попередженням ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади на підприємстві, а саме: провідного економіста відділу спрощених закупівель (тимчасово, на соцвідпустку) та касира станції метрополітену.
35. Від переведення на запропоновані вакантні посади позивачка відмовилася, що підтверджується її підписом на попередженні.
36. 08 червня 2021 року ОСОБА_1 було вдруге попереджено, що відповідно до наказу від 20 травня 2021 року № 116-Н "Про скорочення посади в адміністрації КП "Київський метрополітен" буде скорочено її посаду з 11 серпня 2021 року. Разом з цим попередженням ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади на підприємстві, а саме: провідного економіста відділу спрощених закупівель (тимчасово, на соцвідпустку), провідного економіста з договірних та претензійних робіт відділу з організації договірної роботи (тимчасово, на соцвідпустку) та економіста І кат. відділу земельних ресурсів (тимчасово, на соцвідпустку). Від переведення на запропоновані вакантні посади позивачка відмовилася, що підтверджується її підписом на попередженні.
37. 14 липня 2021 року начальником відділу кадрів управління кадрової роботи Коробковою М. В., ст. інспектором з кадрів відділу кадрів Швець А. Д., начальником відділу інформаційного забезпечення та навігації Стеценко К. В. було складено та підписано акт, у якому зазначено, що 14 липня 2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена з довідкою вакансій станом на 14 липня 2021 року та їй було запропоновано вакансію економіста І категорії відділу з договірної роботи ДБМ, від якої ОСОБА_1 відмовилася.
38. Водночас ОСОБА_1 стверджувала, що постійні вакансії економіста відділу з договірної роботи ДБМ роботодавець їй не пропонував.
39. Наказом (розпорядженням) КП "Київський метрополітен" від 11 серпня 2021 року № 814-Н/К "Про припинення трудового договору (контракту)"
ОСОБА_1 була звільнена з посади провідного економіста відділу інформаційного забезпечення та навігації управління майнових та земельних ресурсів КП "Київський метрополітен" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, розірвання трудового договору за ініціативи власника (скорочення чисельності або штату працівників).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
40. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
41. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.