ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа №320/4539/21
адміністративне провадження № К/990/25753/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/4539/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним і скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року (суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року (суддя-доповідач - Собків Я.М., судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с про призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області;
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Київській області щодо звільнення позивача та зобов`язати відповідача звільнити капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 01 березня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліції" (далі по тексту - Закон № 580-VIII), у зв`язку із скороченням штатів (проведення організаційних заходів) та здійснити з позивачем розрахунок з виплатою всіх передбачених сум по день звільнення.
В обґрунтування позову зазначалося, що у зв`язку з організаційно-штатними змінами в ГУНП в Київській області ОСОБА_1 у порядку статті 68 Закону № 580-VIII було персонально попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції або переміщення на рівнозначні чи нижчі посади. В подальшому відповідач запропонував ОСОБА_1 три вакантні посади, на які він міг бути призначений, однак згоду на призначення на жодну із цих посад позивач не надав, оскільки не бажав продовжувати службу в поліції. Разом із тим, після закінчення двомісячного строку з дня персонального попередження ОСОБА_1 наказ про його звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII відповідач не видав, натомість призначив позивача інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області. Позивач уважає, що ГУНП в Київській області порушено вимоги статті 68 Закону № 580-VIII та протиправно за відсутності згоди ОСОБА_1 видано наказ від 01 березня 2021 року № 74 о/с про його призначення на нижчу посаду в порядку переміщення відповідно до статті 65 зазначеного Закону.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року адміністративну справу № 320/4539/21 передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням від 20 вересня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що норми Закону № 580-VIII передбачають можливість переміщення поліцейського на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, за ініціативою прямих керівників (начальників) на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський. Проте цим Законом не встановлено отримання обов`язкової згоди поліцейського на таке переміщення.
Додатково суди виходили з того, що поліцейський має обов`язок проходити службу у тому місці, яке визначено керівництвом. Тому, оскільки підставою для переведення позивача була ініціатива прямих керівників (начальників), на підставі подання начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, у зв`язку з організаційно-штатними змінами в ГУНП в Київській області, що відповідає приписам частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIIІ, а також враховуючи, що посаду, яку він обіймав скорчено, суди дійшли висновку, що відповідач, приймаючи наказ від 01 березня 2021 року №74 о/с, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
21 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження позивач визначив пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, за доводами скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми Закону № 580-VIIІ, а саме, керувалися статтею 65 цього Закону, яка регулює питання переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції. Однак ця норма не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, адже ОСОБА_1 був персонально попереджений про можливе наступне звільнення відповідно до частини першої статті 68 Закону № 580-VIIІ і відповідач згідно з цією нормою повинен був після закінчення двомісячного строку звільнити його зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
У цьому зв`язку скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 65 Закону № 580-VIIІ після попередження поліцейського про можливе наступне звільнення за статтею 68 цього Закону та отримання відмови поліцейського від запропонованих посад у подібних правовідносинах.
Окрім того, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №814/805/17, від 26 червня 2019 року у справі №826/14973/16, від 24 липня 2019 року у справі №814/2562/16, від 22 квітня 2020 року у справі №814/2551/16, від 26 травня 2020 року у справі №814/468/17, від 25 травня 2023 року у справі №620/3663/19. У цих постановах, як уважає позивач, сформовано позицію щодо необхідності отримання згоди поліцейського, посада якого скорочується, на призначення на запропоновану посаду.
Зважаючи на це скаржник просить Суд скасувати судові рішення у справі №320/4539/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою від 03 серпня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої, а також підпунктів "б", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. При цьому Судом визнано недоведеною підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки правовідносини у цій та справах, на які посилається скаржник, є неподібними.
У відзиві ГУНП в Київській області просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ОСОБА_1 подав заперечення на відзив, у яких зазначає, що посилання відповідача на статтю 65 Закону № 580-VIIІ лише на тій підставі, що там йдеться про переміщення на рівнозначну посаду в разі здійснення реорганізації, для якого не вимагається згода поліцейського, є зручним, але в даному конкретному випадку згода позивача була обов`язковою, оскільки переведення здійснювалося у порядку, передбаченому статтею 68 зазначеного Закону.
05 січня 2024 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції з проханням вирішити питання доцільності винесення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України щодо порушення вимог процесуального закону, що виразилося у безпідставному затягуванні надіслання матеріалів адміністративної справи до Верховного Суду на виконання ухвали від 03 серпня 2023 року.
Ухвалою від 15 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції.
01 січня 2021 року ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 68 Закону №580-VIIІ письмово попереджений про можливе наступне переміщення відповідно частини другої або третьої статті 65 Закону № 580-VIIІ або можливе наступне звільнення відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 вказаного Закону після закінчення двомісячного строку з моменту одержання попередження.
Згідно з актом пропонування посад від 25 лютого 2021 року, відповідно до наказу Національної поліції від 24 грудня 2020 року № 1034 дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київській області" Славутицьке відділення поліції Броварського відділу поліції реорганізовано у відділення №2 Вишгородського районного управління поліції, з урахуванням чого, ОСОБА_1 запропоновано посади для подальшого проходження служби в ГУНП в Київській області:
1. інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Вишгородського районного управління поліції;
2. дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення №2 Вишгородського районного управління поліції;
3. дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Вишгородського районного управління поліції.
Однак від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився.
Наказом ГУНП в Київській області від 01 березня 2021 року №74о/с, на виконання вимог наказу Національної поліції від 24 грудня 2020 року № 1034 дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київській області" та керуючись абзацом 1 пункту 3 частини першої статті 65 Закону № 580-VIIІ, капітана поліції ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Вишгородського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи. Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року, касаційне провадження відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - статей 65, 68 Закону № 580-VIIІ за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Перевіривши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відмітимо, що спірні правовідносини пов`язані з призначенням капітана поліції ОСОБА_1, повідомленого про скорочення посади в порядку частини першої статті 68 Закону № 580-VIIІ, на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області в порядку переміщення відповідно до статті 65 цього Закону.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в поліції визначає Закон № 580-VIIІ (у редакції на час попередження позивача та видання спірного наказу).
Статтею 65 Закону № 580-VIIІ унормовано, що переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади, зокрема, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації визначено статтею 68 Закону № 580-VIIІ.
Згідно з частинами першою - четвертою, шостою та восьмою цієї статті, у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.
Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки.
Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції.
Пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIIІ передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Проаналізувавши наведені норми спеціального законодавства, можна дійти висновку, що у випадку скорочення посади внаслідок реорганізації поліцейський персонально попереджається про можливе наступне звільнення зі служби поліції за два місяці до такого звільнення (частина перша статті 68). До закінчення двомісячного строку, зазначеного у частині першій статті 68, поліцейський посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції (частина друга статті 68). Якщо ж поліцейського, посада якого була скорочена, не призначено на іншу посаду в поліції в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку він має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIIІ (частина третя статті 68).
При цьому, зважаючи на положення статті 68 у взаємозв`язку зі статтею 65 Закону №580-VIIІ, слідує, що поліцейський, посада якого була скорочена, може бути призначений за його згодою на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції у порядку переміщення до закінчення двомісячного строку з дня персонального письмового попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції.
Отже, умовами для призначення поліцейського, посада якого була скорочена і якого попереджено про можливе подальше звільнення зі служби в поліції, на іншу посаду будь-якому органі (закладі, установі) поліції у порядку переміщення, є: 1) згода поліцейського; 2) якщо двомісячний строк з дня попередження поліцейського про можливе подальше звільнення зі служби в поліції ще не закінчився.
Відсутність хоча б однієї із цих умов вказує на необхідність звільнення поліцейського зі служби поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIIІ.
Повертаючись до обставин цієї справи нагадаємо, що наказом Національної поліції від 24 грудня 2020 року "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київській області" усі територіальні підрозділи ГУНП, у тому числі Славутицьке відділення поліції Броварського відділу поліції, реорганізовані, а посади - скорочені.
Вказані обставини зумовлювали необхідність персонального попередження поліцейських про скорочення посад.
Відповідно до попередження про можливе наступне звільнення від 01 січня 2021 року, підписаного начальником ГУНП в Київській області А. Нєбитовим, капітана поліції ОСОБА_1, начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції, попереджено про скорочення його посади, а також відповідно до частини першої статті 68 Закону № 580-VIIІ про можливе наступне переміщення відповідно до частини другої (на рівнозначні посади, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) або частини третьої (на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) статті 65 Закону № 580-VIIІ або про можливе наступне звільнення за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону № 580-VIIІ за умови відсутності вакантних посад, що відповідають освітньому ступеню, кваліфікації та досвіду роботи, або при його відмові від запропонованих посад, після закінчення двомісячного строку з моменту одержання цього попередження.