ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 400/5726/23
адміністративне провадження № К/990/38270/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (головуючий суддя Джабурія О. В., судді: Вербицька Н. В., Кравченко К. В.),
І. Суть спору
У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4 082,63 грн в місяць у загальній сумі 27 353,62 грн за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі № 400/3822/21 відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Проте відповідачем за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення, без урахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Тобто, відповідачем не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року 4 082,63 грн в місяць у загальній сумі 27 353,62 грн.
ІІ. Установлені фактичні обставини справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення
У період з 04 листопада 2013 року по 21 вересня 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини від 17 вересня 2018 року № 30-РС позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом "к" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Наказом командира військової частини від 19 вересня 2018 року № 280 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі № 400/3822/21 зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 21 вересня 2018 року.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції змінено, шляхом доповнення резолютивної частини таким абзацом: "Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року".
На виконання вказаного рішення суду відповідачем виплачено 84 588,95 грн індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Уважаючи, що за спірний період відповідачем нараховано тільки поточну індексацію грошового забезпечення, без виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року 4 082,63 грн в місяць на загальну суму 27 353,62 грн, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі № 400/5726/23 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 підвищено розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців. Відтак, березень 2018 року став базовим і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 %. Відповідач надав суду довідку щодо порівняння розміру грошового забезпечення позивача за Постановою № 1294 та за Постановою № 704. Довідка свідчить, що з березня 2018 року оклад позивача збільшився до 600 грн у порівнянні з 35 грн за попередній місяць, всього грошове забезпечення збільшилось до 8 003,16 грн у порівнянні з 1 489,20 грн. Таким чином, сума збільшення грошового забезпечення - 6513,96 грн; сума заявленої індексації у фіксованій величині в березні 2018 року - 4082,63 грн. Відтак, розмір підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації на 2 431,33 грн. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року скасовано. Провадження у справі № 400/5726/23 - закрито.
Суд апеляційної інстанції зауважив про неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, що ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав. Водночас, судова колегія апеляційної інстанції зазначила, що судовим рішенням у справі № 400/3822/21 вже надано оцінку бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 082,63 грн за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно відповідно до означених положень Порядку № 1078.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі, були предметом судового розгляду у справі № 400/3822/21, у якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 4 частини першого статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
15 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дяченка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
ІV. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування вимог скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, наведених у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 30 березня 2023 року у справі № 200/2737/21-а, від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22, від 13 липня 2023 року у справі № 560/832/23, від 27 липня 2023 року у справі № 560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі № 380/14200/22, від 02 серпня 2023 року у справі № 420/2884/23, від 02 серпня 2023 року у справі № 400/68/23, від 03 серпня 2023 року у справі № 200/2373/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 200/15017/21, від 30 серпня 2023 року у справі № 240/24565/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 120/8306/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року у справі № 560/2917/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 160/20796/22 щодо застосування абзаців 4, 6 пункту 5, пункту 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Позивач стверджує, що у справі № 400/3822/21 та у справі, яка розглядається, різні предмети спору, а тому правовідносини не є подібними. Так, у справі № 400/3822/21 предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 21 вересня 2018 року включно. Водночас, у справі № 400/5726/23 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року із визначенням чіткої суми.
Також скаржник зауважує, що відповідно до пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Уважає, що наведений позивачем розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року є неналежним, оскільки виконаний помилково та не відповідає вимогам абзаців 1, 3 пункту 5 Порядку № 1078.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 установлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
VІ. Висновки Верховного Суду
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
Установлена в пункті 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову; це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем і відповідачем спірних правовідносин. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин і фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.